ДОДАТКИ. Кафедра економічної теорії та економіки

ДОДАТОК А

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ

Напрям 6.030601 – „Менеджмент”

Кафедра економічної теорії та економіки сільського господарства

Курсова робота

З дисципліни „Економіка підприємства”

на тему: „назва теми (за матеріалами (назва підприємства, за матеріалами якого виконана курсова робота))”

Виконав:

студент (_ка) групи...

ПІП

Перевірив:

.......

Дніпропетровськ 20... р.

ДОДАТОК Б

Приклад розрахунку темпів зростання продуктивності і оплати праці. Визначення коефіцієнту співвідношення між ними і його вплив на собівартість продукції за рахунок зміни витрат по статті „Оплата праці”

Вихідна інформація: підприємство спеціалізується на вирощуванні картоплі. У базовому і звітному роках воно досягло таких виробничих і економічних показників діяльності в цій галузі:

Показник	Базовий рік	Звітний рік
Урожайність картоплі, ц/га
Прямі витрати праці на 1 га, люд.-год.
Продуктивність праці, ц/люд.-год.	0,56	0,71
Трудомісткість 1 ц картоплі	1,8	1,4
Темп зростання продуктивності праці, %		126,79
Оплата 1 люд.-год. в картоплярстві, грн.	1,1	1,3
Темп зростання оплати праці, %		118,18
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання продуктивності і оплати праці	Х	1,07285
Сума оплати праці в собівартості продукції, грн.	1,98	1,82
Зменшення (збільшення) собівартості за рахунок оплати праці	Х	-0,16

Методика визначення: насамперед потрібно розрахувати продуктивність праці у базовому і звітному році (Б.р. – 200/360=0,56; З.р. – 270/378=0,71). Після цього необхідно визначити темпи зростання продуктивності праці діленням цього показника у звітному році на базовий рік і множенням одержаного результату на 100 (оскільки темп зростання визначають у відсотках) (0,71/0,56х100=126,79). Далі слід розрахувати темп зростання оплати праці як відсоткове відношення оплати праці 1 люд.-год. у звітному році до цього показника у базовому році (1,3/1,1х100=118,18). Тепер можна визначити коефіцієнт співвідношення діленням першого одержаного показника на другий (126,79/118,18=1,07285).

Щоб визначити, як одержане співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та темпами зростання оплати праці вплинуло на собівартість продукції, потрібно спочатку визначити суму оплати праці в собівартості продукції у базовому та звітному роках. Для цього спочатку визначають трудомісткість продукції (обернений показник продуктивності праці) (Б.р. – 360/200 = 1,8; З.р. – 378/270 = 1,4). Потім необхідно помножити у кожному році оплату 1 люд.-год. на трудомісткість 1 ц (Б.р. – 1,1х1,8 = 1,98; З.р. – 1,3/1,4 = 1,82). Відніманням від суми оплати у звітному році цього ж показника базового року одержують необхідний результат (1,82–1,98=-0,16). Якщо результат має від’ємне значення, то собівартість продукції за рахунок статті „Оплата праці” зменшується (за однакових інших умов) на цю величину, і навпаки.

Оцінка одержаний результатів: коефіцієнт співвідношення між темпами зростання продуктивності праці дає змогу робити обґрунтований висновок про створення умов для подальшого підвищення ефективності виробництва або про звуження таких можливостей під дією даного фактора. Якщо коефіцієнт співвідношення більше 1 (Кс>1), то в підприємстві створюються сприятливі умови для розширеного відтворення, оскільки при цьому знижується собівартість продукції за рахунок статті „Оплата праці”. І навпаки, якщо Кс<1, то за цих умов буде зростати собівартість продукції за рахунок збільшення витрат на оплату праці в розрахунку на 1 ц продукції, а отже, знижуватимуться можливості для розширеного відтворення. За умови, що Кс=1, собівартість продукції за рахунок оплати праці не зміниться. Цей варіант співвідношення може бути прийнятним для підприємства за умови, що є настійна потреба підвищення матеріального стимулювання робітників.

ДОДАТОК В

Приклад розрахунку залежності собівартості одиниці продукції рослинництва від урожайності та витрат на 1 га посівів

Вихідна інформація:

Показники	Базовий рік	Звітний рік
Площа посіву, га
Урожайність, ц/га	27,3	15,4
Валовий збір, ц	26453,7	8069,6
Виробничі витрати всього, тис. грн.	349188,84	133148,40
в т.ч. на 1 га, грн.	360,36	254,10
Фактична собівартість 1 ц, грн.	13,2	16,5
Можлива собівартість 1 ц, грн.	Х	9,31
Зміна собівартості зерна за рахунок виробничих витрат на 1 га, грн.	Х	-3,89
Зміна собівартості зерна за рахунок урожайності, грн.	Х	7,19
Всього: на 1 ц, грн.	Х	3,3
на всю кількість, грн.	Х	26629,68

Методика визначення: спочатку треба розрахувати валовий збір зерна у базовому та звітному роках шляхом множення урожайності на площу посіву. Після цього розраховуються виробничі витрати всього шляхом множення фактичної собівартості 1 ц продукції на валовий збір по відповідним рокам. Далі необхідно визначити виробничі витрати на 1 га посіву. Для цього треба поділити виробничі витрати всього на площу посіву по рокам.

Для визначення можливої собівартості 1 ц продукції треба виробничі витрати на 1 га посіву звітного року поділити на урожайність базового року.

Далі, щоб визначити зміну собівартості зерна за рахунок виробничих витрат на 1 га потрібно знайти різницю між можливою собівартістю та собівартістю базового року, а для знаходження зміни собівартості продукції за рахунок урожайності необхідно від собівартості звітного року відняти можливу собівартість.

Кінцевий результат на 1 ц визначається як сума зміни собівартості продукції за рахунок виробничих витрат та урожайності, а на всю кількість продукції – треба валовий збір у звітному році помножити на кінцевий результат на 1 ц.

ДОДАТОК Д

Приклад розрахунку залежності продуктивності праці від

затрат праці на 1 га і урожайності

Вихідна інформація:

Показники	Базовий рік	Звітний рік
Площа посіву, га
Затрати праці всього, тис. люд.-год.	15,0	5,2
в т.ч. на 1 га, люд.-год.	15,48	9,92
Урожайність, ц/га	27,3	15,4
Вироблено продукції за 1 люд.-год., ц	1,76	1,55
Зміна продуктивності праці всього	Х
в т.ч. за рахунок: урожайності	Х	-0,77
затрат праці	Х	0,56

Методика визначення: спочатку визначають затрати праці на 1 га діленням загальної кількості витрат праці на площу посіву. Після цього розраховується обсяг виробленої продукції за 1 люд.-год. Для цього валовий збір ділиться на загальні витрати праці. А саме площа посіву множиться на урожайність та цей добуток ділиться на затрати праці всього по кожному року.

Після цього розраховується зміна продуктивності праці за рахунок:

– урожайності: (У₁/З₀) – (У₀/З₀);

– затрат праці: (У₁/З₁) – (У₁/З₀),

де, У₀, У₁ – урожайність базового та звітного років, ц/га;

З₀, З₁ – затрати праці відповідних років, люд.-год./га.

ДОДАТОК Ж

Коефіцієнти переведення худоби і птиці в умовне поголів’я

Велика рогата худоба:

Основне стадо – 1,0;

Тварини на вирощуванні та відгодівлі – 0,6

Свині – 0,3;

Вівці та кози – 0,1;

Птиця – 0,01.

ДОДАТОК К

Методика розрахунку параметрів трендових моделей

і обґрунтування їх вибору

Методика розрахунку параметрів двох рівнянь тренда приведена на основі одних і тих же вихідних даних.

При використанні прямолінійного тренду = а₀ + а₁t параметри а₀ і а₁ можуть бути знайдені шляхом рішення системи нормальних рівнянь:

na₀ + a₁St = Sy;

a₀St + a₁St² = Syt

або за допомогою формул:

a₀ = ;

a₁ = .

Визначимо кількісне значення параметрів:

a₀ = = = = 16,23 ц/га;

a₁ = = = = 3,11 ц/га.

Виходячи з розрахункових даних рівняння прямолінійного тренду має наступний вид:

= 16,23 + 3,11t

Підставляючи відповідні даному року значення t визначаємо розрахункове значення .

Для 1-го року = 16,23 + 3,11х1 = 19,34 ц/га;

Для 2-го року = 16,23 + 3,11х2 = 22,45 ц/га;

Для 3-го року = 16,23 + 3,11х3 = 25,56 ц/га і т.д.

Для визначення параметрів параболічного тренду:

= а₀ + а₁t + а₂t²

складаємо систему нормальних рівнянь:

na₀ + a₁St + a₂St² = Sy;

a₀St + a₁St² + a₂St³ = Syt;

a₀St² + a₁St³ + a₂St⁴ = Syt²;

Підставимо розрахункові елементи у систему нормальних рівнянь:

5a₀ + 15a₁ + 55a₂ = 127,8;

15a₀ + 55a₁ + 225a₂ = 414,5;

55a₀ + 225a₁ + 979a₂ = 1568,9.

Ділимо усі коефіцієнти в рівняннях на відповідні коефіцієнти при a₀:

a₀ + 3a₁ + 11a₂ = 25,56;

a₀ + 3,67a₁ + 15a₂ = 27,63;

a₀ + 4,09a₁ + 17,8a₂ = 28,53.

Відраховуючи із 2-го рівнянні перше, а із 3-го – друге, отримуємо два рівняння з двома невідомими:

0,67а₁ + 4а₂ = 2,07;

0,42а₁ + 2,8а₂ = 0,9.

Ділимо кожен коефіцієнт цих рівнянь на відповідні коефіцієнти при а₁ і вичитаємо із другого рівняння – перше:

а₁ + 5,97а₂ = 3,09

а₁ + 6,67а₂ = 2,14

0,7а₂ = -0,95

виходячи з цього а₂ = -1,36

Методом підстановки розрахуємо параметри a₀ і а₁:

а₁ + 5,97х(-1,36) = 3,09

а₁ = 3,09 + 8,1192

а₁ = 11,21.

a₀ + 3х11,21 + 11х(-1,36) = 25,56

a₀ = 25,56 – 33,63 + 14,96 = 6,89

Виходячи з визначених параметрів рівняння параболічного тренду має наступний вид:

= 6,89 + 11,21t – 1,36t²

Підставляючи в отримане рівняння відповідне значення t, визначаємо розрахункові значення показника для відповідних років:

= 6,89 + 11,21х1 – 1,36х1 = 16,74 ц/га;

= 6,89 + 11,21х2 + 1,36х4 = 23,87 ц/га і т.д.

Розрахункові значення показників наведені у таблиці К.1. Близькість розрахункової і фактичної суми (відповідно 127,8 і 127,8) є критерієм вірності проведених розрахунків.

Таблиця К.1

Матеріали до розрахунку рівняння тренду урожайності озимої пшениці

Вихідні дані	Елементи для розрахунку параметрів
= а0 + а1t	= а0 + а1t + а2t^2
Роки (n)	Урожайність, ц/га (у)	t	t2	уt	розрахункове значення	t	t^2	t^3	t^4	уt	уt^2	розрахункове значення
	15,7			15,7	19,34					15,7	15,7	16,74
	21,6			43,2	22,45					43,2	86,4	23,87
	38,2			114,6	25,56					114,6	343,8	28,28
	20,5			82,0	28,67					82,0	328,0	29,97
	31,8			159,0	31,78					159,0	795,0	28,94
S	127,8			414,5	127,8					414,5	1568,9	127,8

Для обґрунтування вибору рівняння тренду визначимо квадрати відхилень фактичних і розрахункових рівнянь (табл. К.2).

Таблиця К.2

Варіантні розрахунки відхилень ( –у)² по рівнянням тренду

Роки	Для = а0 + а1t	Для = а0 + а1t + а2t^2
у		–у	( –у)^2	у		–у	( –у)^2
	15,7	19,34	3,64	13,2496	15,7	16,74	1,04	1,0816
	21,6	22,45	0,85	0,7225	21,6	23,87	2,27	5,1529
	38,2	25,56	-12,64	159,7696	38,2	28,28	-9,92	98,4064
	20,5	28,67	8,17	66,7489	20,5	29,97	9,47	92,2378
	31,8	31,78	-0,02	0,0004	31,8	28,94	-2,86	8,1796
S	127,8	127,8		240,491	127,8	127,8		205,0583

Порівняльний аналіз отриманих даних показує, що для динамічного моделювання урожайності більш обґрунтованим є рівняння параболічного тренду, тому що сума квадратів відхилень розрахункових значень від фактичних мінімальна.

ДОДАТОК Л

Приблизні норми витрат кормів на 1 ц продукції

(для укрупнених розрахунків)

Вид продукції	Норма, к.од.	Структура кормів, %	Кількість перетравного протеїну в 1 ц к.од., г
концентровані	грубі, всього	в т.ч.	соковиті, всього	в т.ч. силос	зелені	молоко
сіно, сінаж	солома
Молоко	1,29								-
Приріст ВРХ	8,5
Приріст свиней	8,0				-
Вовна	114,0								-
Приріст овець	9,0								-
Яйця	2,8				-		-
Приріст кролів	8,0				-		-
Приріст птиці	8,0				-		-		-

ДОДАТОК М

Коефіцієнти трудомісткості виконання технологічних операцій

Велика рогата худоба:

напування тварин – 0,1;

годівля – 0,16;

доїння – 0,54;

прибирання гною – 0,2.

Свині:

напування тварин – 0,25;

годівля – 0,35;

прибирання гною – 0,4.

Птиця:

напування – 0,2;

годівля – 0,3;

прибирання гною – 0,5.

ДОДАТОК Н

Методика кореляційно-регресійного аналізу

Призначення: визначення тісноти зв’язку між показниками, які вивчаються (r, R) і пропорційності зміни результативного показника при зміні одного або кількох факторів.

Узагальнення ведеться на основі розрахунків параметрів рівняння регресії.

Нижче наводяться розрахунки по матеріалам вивчення залежності між якістю ґрунтів 10 господарств і урожайністю зернових.

Таблиця Н.1

Матеріал до кореляційно-регресійного аналізу

Вихідні дані	Розрахункові елементи
Якість ґрунту (х)	Урожайність, ц/га (у)	х–	у–	(х– )* (у– )	(х– )^2	(у– )^2	х^2	ух
	26,7		-9,8			96,04		1068,0
	32,5	-1	-4,0	4,0		16,00		1332,5
	35,0	-3	-1,5	4,5		2,25		1295,0
	50,1		16,6	215,8		275,56		2814,3
	33,9	-6	2,6	-15,6		6,76		1152,6
	34,2	-2	-2,3	4,6		5,29		1299,6
	35,2	-1	-1,3	1,3		1,69		1372,8
	48,1		11,6	104,4		134,56		2356,9
	35,5	-5	-1,0	5,0		1,00		1242,5
	31,0	-6	-5,5	33,0		30,25		1054,0
Х = 400 = 40	У = 365,2 = 36,5	х	х	372,6 – 15,6 = 357,0		569,40		14988,2

ДОДАТОК П

Середній бал бонітету по Дніпропетровській області та по її районам

Район	Бал бонітету
Апостолівський
П’ятихатський
Софіївський
Широківський
Нікопольський
Покровський
Межівський
Петриківський
Криначанський
Дніпропетровський
Верхньодніпровський
Криворізький
Васильківський
Новомосковський
Павлоградський
Царичанський
Петропавлівський
Солонянський
Юр’євський
Синельніківський
Магдалинівськтй
Томасівський
Всього балів
По області	75,4

ДОДАТОК Р

Поживність кормів

Корми	Міститься в 1 ц корму
кормових одиниць, ц	перетравного протеїну, кг
Зернові відходи	1,1	5,0
Зерно кукурудзи	1,34	7,4
Ячмінь	1,22	8,1
Овес	1,00	8,5
Горох	1,17	19,5
Солома озимих і ярих культур	0,20	0,8
Стебла кукурудзи в повній стиглості	0,37	2,0
Сіно трав: багаторічних	0,50	11,0
однорічних	0,50	6,6
Цукровий буряк на корм	0,25	1,2
Кормові коренеплоди	0,12	0,9
Кормовий баштан	0,10	0,6
Картопля	0,30	1,6
Силос	0,18	1,0
Сінаж	0,35	5,6
Зелена маса трав: багаторічних	0,20	3,0
однорічних	0,20	2,0
Кукурудза на зелений корм	0,20	0,2
Листя буряку	0,20	0,2

Дата добавления: 2015-05-26