Пояснювальна записка. Для усіх напрямів підготовки

ЕТИКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ЕТИКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для усіх напрямів підготовки

(освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр)

за вимогами кредитно-модульної системи

Київ 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

ІНСТИТУТ СУСПІЛЬСТВА

Кафедра філософії

«ПОГОДЖЕНО» «ЗАТВЕРДЖЕНО»

Проректор Вченою радою Гуманітарного інституту,

з науково-методичної

та навчальної роботи

_______________О.Б. Жильцов протокол № ___ від «__»_______2012 р.

«___»_______________ 2012 р. Учений секретар___________

для усіх напрямів підготовки

(освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр)

за вимогами кредитно-модульної системи

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри філософії

протокол № __ від «___» ________________ 2012 р.

завідувач кафедри______________ проф. О.С. Александрова

Київ 2010

УДК 378.1(073)

ББК 74.580

Етика. Робоча навчальна програма. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2012. – 32 с.

Укладач: Семчук Надія Іванівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка

Рецензенти:

Сугробова Ю.Ю., кандидат філософських наук, доцент кафедри українознавства Кримського державного медичного університету ім. С.Г. Георгієвського;

Овсянкіна Л.А., кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Київського університету ім. Б.Д. Грінченка

ББК 74.580

© КМПУ, 2012 р.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка
Структура програми навчальної дисципліни. Опис предмета навчальної дисципліни
Тематичний план навчальної дисципліни
Програма курсу Змістовий модуль І. Етика як філософська наука
Змістовий модуль ІІ. Прикладна етика
Навчально-методична карта дисципліни «Етика»
Плани семінарських занять
Завдання до самостійної роботи
Карта самостійної роботи студента
Система поточного і підсумкового контролю знань
Рекомендована література Основна
Додаткова
Першоджерела

Робоча навчальна програма з дисципліни «|загальна|Етика» має оновлений зміст з акцентом на міждисциплінарному і практично-орієнтованому| підходах| до навчання, |навчаннія..значно посиленим блоком самостійної роботи студента та використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій.

Основною метою соціально-гуманітарної підготовки студентів у вищому навчальному закладі є формування і розвиток соціально-особистісних компетенцій, заснованих на гуманітарних| знаннях, емоційно-ціннісному і соціально-творчому досвіді, які|досліді| забезпечують| вирішення та виконання громадських|громадянських|, соціально-професійних, особистих завдань|задач|. Етика, як навчальна дисципліна, відіграє важливу роль у формуванні зазначених компетенцій, зокрема, компетенції культурно-ціннісної та особистісної орієнтації,компетенції громадянськості та патріотизму,компетенції соціальної і морально-психологічної взаємодії,компетенції комунікації, компетенції морального самовдосконалення тощо і виконує функцію етичного орієнтиру у формуванні стратегії і тактики «правильного життя» особи|особистості|, її світогляду і духовної культури в цілому.

Специфіка і стратегічна місія етичного знання виявляється, перш за все|передусім|, у наступному|слідуючому|:

1. Етика - філософське учення, що є нормативно-практичною частиною філософії, де піддаються аналізу етичні основи ставлення людини до суспільства, інших людей, самої себе. В той же час мораль і етика виникають і розвиваються як феномени культури, що свідчать про досить високий рівень саморефлексії особи і суспільства. Вивчення етики та її історії в рамках філософсько-культурологічного блоку гуманітарного знання формує у людини уявлення про різноманіття способів пізнання світу, про варіативність вирішення «вічних» етичних проблем, що сприяє розширенню і вдосконаленню культури мислення молодої людини, виводить її за вузькі рамки одновимірного сприйняття дійсності, додаючи додаткові «виміри свободи».

2. У сучасних умовах змінюється спрямованість і орієнтованість вивчення етики: особливого значення набуває яскраво виражений|виказувати| прикладний характер етичного знання, що перетворює етику на «практичну філософію». Новим тут є|з'являється| те, що прикладна етика стає сьогодні практично-орієнтованою|, беручи на себе функ­цію| конкретизації загальнолюдських моральних норм і принципів щодо певних ситуацій, окремих груп людей, з урахуванням|з урахуванням| специфіки їх життєдіяльності|. При цьому основоположні і прикладні етичні ідеї та принципи задають фахівцеві|спеціалістові| особливу стратегію бачення світу, яка, вплітаючись у загальний стиль науково-практичного мислення, стає важливим|поважним| показником його професійної компетен­ції|.

3. Розглядаючи світ скрізь призму людських відносин, етика вчить кожну людину бачити реальність як свій «особистий світ», закладає основи гуманістичного світобачення. Будучи глибоко індивідуальним і критичним, етичне мислення розковує людину, визволяючи його від сліпої віри в політичні, релігійні, наукові та ін. авторитети і догми, допомагаючи людині самовизначитися у розв’язанні важливих для неї смисложиттєвих питаннях. Етика не дає на них готових відповідей, але пропонує теоретичні підстави для вирішення практичних проблем.

4. Етика розглядає структуру моральної свідомості, етичних стосунків та етичної поведінки особи і суспільства, аналізує значення таких категорій, як добро і зло, свобода і відповідальність, обов’язок і совість, честь і гідність, щастя і сенс життя. Тим самим вона стає основою створення оптимальної моделі гуманних і справедливих суспільних відносин, що забезпечують високу якість спілкування між людьми, їх ставлення до громадянських, соціальних і особистих цінностей.

5. Практична орієнтованість на формування професійно|професіонально| і особистісно значущих|значущих| моральних компетенцій вимагає нових стандартів етичної освіти|утворення| не лише|не тільки| за змістом, але і за формою методів і засобів|коштах| вивчення предмету, зокрема, но­вих| інтерактивних методик.

Основними завданнями курсу є

- ознайомлення студентів із|із| структурою і специфікою етичного знання, основними історичними| етапами його розвитку; актуальними проблемами, що піднімаються в сучасній| етико-філософській| літературі;

- формування у студентів інтересу до вивчення морально-етичної про­блематики|, створення|створіння| бази для подальшої|дальшої| самоосвіти;

- орієнтування молодих людей на постійне осмислення і морально-етичний аналіз процесів, що відбуваються у сучасному суспільстві|товаристві| і довкіллі;

- формування у студентів стійких особистісних морально-світоглядних позицій та ціннісних установок людини і громадянина;

- ознайомлення майбутніх фахівців|спеціалістів| з|із| морально-етичними аспектами обраної професії;

- перетворення етики, особливо в її прикладному варіанті, в систему конкретних орієн­тирів| і регуляторів| поведінки майбутнього фахівця|спеціаліста| у буденному і професійному житті.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

- ключові|джерельні| історико-концептуальні моделі етичного знання;

- еволюцію, функції, закономірності і тенденції розвитку моральних норм і цінно­стей| у процесі соціальних трансформацій;

- значення|зміст| основних етичних принципів, категорій, цінностей, норм і ідеалів;

- сутність|єство|, структуру і функції моралі як специфічної форми культури;

- норми і правила культури спілкування;

- прикладні аспекти етичного знання, основні принципи нормативної і ситуатив|ної етики;

- основні норми професійної етики: загальні|загальні| і спеціальні;

- моральний зміст|зміст| актуальних глобальних і локальних (власної країни) про|блем| і шляхів|колій| їх вирішення|вирішення|.

Студент повинен уміти:

· здійснювати етично обґрунтований вибір своєї позиції як особистості|особистості| і громадянина; студентів із|із| структурою і специфікою етичного знання, основними історичними| етапами його розвитку; актуальними проблемами, що піднімаються в сучасній| етико-філософській| літературі;

· визначати роль етики і моралі в життя людини і суспільства|товариства|, особливості морально-етичних традицій різних культур і народів, сучасний стан|стан| і проблеми моральної культури України;

· застосовувати теоретичні знання етичних ідеалів, принципів, цінностей під час розв’язання суспільних|громадських|, особистих|особових| і професійних проблем і ситуацій; позиціонувати|позиціонувати| свої особисті стосунки і поведінку в природі, суспільстві|товаристві|, з|із| іншими людьми, виявляючи|виявляти| культуру спілкування і моральну толерантність;

· знатися на конкретних етичних ситуаціях на основі знання принципів і норм прикладної етики;

· у професійній діяльності керуватися нормами, правилами, кодексами професійної етики;

· оцінювати з морально-етичних позицій перспективи розв’язання «відкритих|відчиняти|» проблем сучасного| суспільства|товариства| і пропонувати власні варіанти їх вирішення|вирішення|.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс є теоретичним вступом|вступом| до програми професійної підготовки студента, розкриваючи історичний контекст і загальні|загальні| методологічні принципи прикладної етики, відбиває цілісну|загальну| панораму її наповненості|змісту|.

Курс	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ЕСTS: 2   Змістові модулі: 2   Загальний обсяг дисципліни (години): 72   Тижневих годин: 4	для усіх напрямів підготовки   Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр	За вибором   Рік підготовки: 3   Семестр: 5   Аудиторні заняття: 32 з них: лекції­ – 16   семінарські заняття – 12   індивідуальна робота – 8   Самостійна робота – 32 Модульний контроль - 4   вид контролю – залік (ПМК)

Дата добавления: 2015-05-26