Програма курсу. Тематичний план № п/п Назви теоретичних розділів Кількість годин Разом аудиторних лекцій семінарських

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назви теоретичних розділів	Кількість годин
		разом	аудиторних	лекцій	семінарських	індивідуальна робота	самостійна робота	модульний контроль
Змістовий модуль 1. Етика як філософська наука.
1.	Етика як теорія моралі і практична філософія. Мораль і етика в сучасному світі.
2.	Найважливіші моральні та етичні вчення
3.	Основні моральні поняття
4.	Моральні цінності
Модульний контроль
Разом:
Змістовий модуль 2. Прикладна етика
5.	Прикладна етика як моральна культура і дослідницька програма
6.	Ситуативна етика. Етика міжособистісних стосунків. Етика і етикет.
7.	Етика ділового спілкування: зміст і структура
Модульний контроль
Разом:
Разом за навчальним планом: 72

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

етика як філософська наука

Тема 1. Етика як теорія моралі і практична філософія. Мораль і етика в сучасному світі

Походження термінів «етика», «мораль», «моральність». Виникнення етики в системі філософського знання. Історична мінливість предмету етики. Мораль і етика: особливості взаємозв’язку. Вплив етики на формування та розвиток моральності.

Структура етики як науки: історія етичних вчень та історія моральності, теорія моралі, нормативна етика, прикладна етика (біоетика, екологічна, господарська, політична, етика науки). Прикладна та професійна етики. Взаємозв’язок та відмінності.

Завдання науки етики. Основні завдання етики в емпіричній, теоретичній та прикладній галузях. Етика і моральне виховання.

Сутність та походження моралі. Концепції походження моралі: натуралістичні (соціал-дарвінізм, еволюціонізм,); соціологічні (Т. Гоббс, Дж. С. Міль, марксизм, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Ф. Ніцше, З. Фрейд), “ антропологічні” (Демокріт, Кіренаїки, Аристотель, Ж.-П.Сартр, Е. Фром); супранатуралістичні (Платон, Августин, Фома Аквінський, релігійно-філософська традиція в Росії та Україні, П. Тейяр де Шарден).

Первісні форми регулювання людської поведінки. Зародження моралі у первісному суспільстві. Формування морального ставлення людини до інших через звичаї і нрави. Міф і ритуал як спосіб практичного утвердження моральних критеріїв та оцінок. Розпад родового та становлення класового суспільства як умови виокремлення моралі.

Мораль та інституційна регуляція. Специфіка моральної регуляції людських взаємин. Мораль і право.

Мораль як духовно-практичні відношення. Моральна сві­домість і моральна практика. Специфіка моральної свідомості. Основні елементи моральної свідомості: моральні почуття, нор­ми, принципи, поняття, ідеали, моральна воля. Взаємозв'язок мо­ральної свідомості, діяльності, відносин. Основні функції моралі: ціннісно-нормативна, регулятивна, комунікативна, світоглядна, виховна.

Властивості моралі як специфічної форми суспільних від­носин. Мораль у системі соціальних цінностей. Гуманістичний зміст моралі.

Тема 2. Найважливіші моральні та етичні вчення

Принципи систематизації етичних вчень:

а) за джерелами походження моралі (виокремлюють натуралістичні, соціологічні, “антропологічні”, супранатуралістичні етичні теорії);

б) за змістом морального ідеалу (гедоністичні, евдемоністичні, утилітаристські, або прагматичні, перфекціоністські, “гуманістичні” етичні вчення).

Принцип періодизації етики: відповідність культурно-історичним епохам. Найважливіші моральні вчення в культурах Стародавнього Сходу. Етичні вчення Давньої Індії. Моральний зміст Вед. Моральна програма Будди. Етичні ідеї конфуціанства.

Раціонально-логічне обґрунтування етичних проблем у грецькій філософській традиції (Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Етичні вчення епохи занепаду рабовласницького суспільства (Епікур, стоїцизм, скептицизм).

Етика середньовіччя. Християнське світобачення і проблеми етики. (Патристика – Тертулліан, Августин, Боецій; схоластика – Абеляр, Фома Аквінський; пізнє середньовіччя – Майстер Екхарт, етичний дуалізм народно-єретичних рухів).

Етика Нового часу: відправні точки та корінні проблеми (Дж. Бруно). Скептицизм як докорінна переорієнтація етичної теорії (М. Монтень).Розум як джерело суверенності морального суб’єкта (Декарт, Спіноза, Гоббс). Натуралістичний та пантеїстичний евдемонізм (Локк, Юм, Шефтсбері, Руссо).

Етичні системи класичної німецької філософії (Кант, Гегель, Фейєрбах).

Великі “песимісти” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).

Етика російської релігійної філософії другої половини XIX – початку XX ст.) та її місце у світовій духовній культурі (В. Соловйов, М. Бердяєв)

Проблеми моралі у філософії в Україні другої половини XIX – поч. XX ст. (П. Юркевич, С. Гогоцький, М. Грот, М. Олесницький).

Провідні ідеї в етиці XІX–ХХ ст. (Л. Толстой, А. Швейцер).

Тема 3. Основні моральні поняття

Добро і зло як висхідні поняття моральної свідомості і категорії етичної науки. Зв’язок ідей морального добра з категорією блага. Історичні типи осмислення морального добра. Зміст категорії морального зла. Основні різновиди уявлень про зло в історії світової культури. Соціальне і моральне зло. Зло як відсутність добра. Проблема субстанційності зла.

Справедливість як етична основа суспільної комунікації та моральнісна санкція суспільного співжиття. Аристотель про зрівнюючу (ретрибутивну) та розподільчу (дистрибутивну) справедливість.

Проблема життя та смерті в контексті етико-історичних досліджень. Роль смисложиттєвих пошуків у становленні людської особистості. Типові концепції обґрунтування сенсу життя (егоїзм, альтруїзм, конформізм, самоствердження і самопожертвування).

Життя і смерть як головні виміри людського буття. Ставлення до смерті як моральна проблема.

Обов'язок і совість як відбиття імперативності мора­льних цінностей. Поняття обов'язку, його об'єктивні й суб'єк­тивні сторони. Види обов'язку.

Честь і гідність. Історичний зміст категорій «честь» і «гідність». Значення міри у прояві честі й гідності. Морально-психологічний аспект честі (адекватність самооцінки). Актуалізація проблеми гідності в сучасних умовах утвердження демократії в Україні.

Поняття честі та гідності як проекція моральної цінності особи.

Етичний статус категорій «сенс життя» і «щастя». Концепції сенсу життя і щастя. Сенс життя як фундаментальна особливість людського існування. Щастя та шляхи його осмислення в етиці.

Зв’язок щастя і сенсу життя з професійною діяльністю (самореалізація, відчуття власної значущості, самооцінка тощо).

Тема 4. Моральні цінності

Проблема визначення цінностей. Моральні цінності дружби, любові, шлюбу та сім’ї.

Товаришування, приятелювання, дружба. Феномен дружби в історико-культурних вимірах. Специфіка товариства в різних формах людської діяльності.

Любов як вища цінність і сенс життя. Суть любові і її особливості. Знання, увага, пошана і турбота як атрибути любові (Э. Фромм). «Види» любові. «Властивості» любові.

Поняття “сім’я” і “шлюб”. Історичні форми сім’ї та шлюбу: проміскуїтет, груповий шлюб, парний шлюб і парна сім’я, моногамний шлюб і моногамна сім’я. Авторитарні, демократичні та егалітарні принципи побудови взаємин у сім’ї. Сучасні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин. Криза інституту сім’ї у сучасному світі. Етичний зміст проблеми сексуальних меншин.

Кохання і сім’я. Кохання як морально-змістовна форма статевих відносин. Функції сім’ї: економічна, репродуктивна, комунікативна, культурно-виховна.

Змістовий модуль ІІ

Дата добавления: 2015-05-26