Показ насильства

НТКУ повинна обережно ставитися до інформації, яка містить сцени насильства, особливо з огляду на те, що така інформація може переглядатися неповнолітніми. Під час показу сюжетів зі сценами насильства слід враховувати час їхнього показу і, зокрема, зважити на доцільність показу сцен насильства після 23-ї години. Сцен надмірного насильства слід уникати взагалі. Особливо обережно слід монтувати відеосюжети для випусків новин і публіцистичних програм, які можуть переглядати вразливі групи населення, зокрема, діти. Так само обережно слід включати сцени насильства до випусків новин, особливо в денний час, коли їх можуть переглядати діти.

Під час висвітлення катастроф, наслідків злочинів, надзвичайних пригод чи воєнних дій НТКУ дуже обережно, уникаючи зайвого натуралізму та крупних планів, показує мерців, рани, травми. НТКУ взагалі не показує сцени реального страждання, реальні тортури і страту, а також сцени знущання з тварин. Журналісти НТКУ не беруть і тим більше не оприлюднюють інтерв’ю з людьми, які перебувають у шоковому стані. Винятком з цього правила може бути лише пошук суто фактажної, надзвичайно суспільно важливої інформації, яку в інший спосіб отримати неможливо.

2.3.2. Захист суспільної моралі

НТКУ не пропагує, тобто не показує у привабливому світлі, нездоровий спосіб життя (паління, пияцтво, наркоманію тощо) чи антисоціальну поведінку (це ж стосується і висвітлення кримінальної тематики). НТКУ дуже обережно висвітлює небезпечні для суспільства варіанти поведінки, наприклад, суїцид.

Усі вищезгадані елементи можуть обережно подаватися лише за справжньої необхідності, якщо вони є невід’ємною частиною суспільно вагомої новини.

2.4. Інформація про злочини та правопорушення

2.4.1. Злочини і правопорушення

Не слід застосовувати детальний опис або демонстрацію способів вчинення правопорушень чи уникнення від передбаченої законом відповідальності, обставин та способів вчинення самогубств з міркувань запобігання впливу негативних прикладів, повідомляти про способи і методи виготовлення та використання наркотичних препаратів або про місця їх придбання та розповсюджувати іншу інформацію, яка може бути використана особою з метою вчинення злочинів, спричинення шкоди собі чи оточуючим, або негативно вплинути на підлітків чи осіб, емоційно нестабільних внаслідок захворювань чи збігу виключно тяжких життєвих обставин.

У випадку наявності сумнівів щодо правильності вживання правової термінології або коректності висновків і коментарів правового спрямування перед їх поширенням слід отримати консультацію юристів НТКУ.

2.4.2. Неупередженість щодо підозрюваних, обвинувачених та підсудних

Під час висвітлення кримінальної та правоохоронної тематики журналісти НТКУ на всіх етапах (злочин, порушення кримінальної справи, хід слідства, затримання і арешт підозрюваних, хід судового процесу) докладають усіх зусиль до неупередженого ставлення до підозрюваних, обвинувачених, підсудних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. Журналісти мають докладати всіх можливих зусиль, щоб кожного разу озвучувати точку зору підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а в разі неможливості це зробити – принаймні, точку зору його родичів чи адвокатів.

Подаючи результати розслідування до винесення вироку, потрібно чітко і недвозначно вказувати, що це результати слідства, позиція прокуратури чи позиція адвокатів, уникаючи при цьому ситуації, коли факти подаються як доконані і доведені.

2.4.3. Оприлюднення імен та інших відомостей про обвинувачених

Під час висвітлення кримінальної та правоохоронної тематики на всіх етапах (злочин, порушення кримінальної справи, хід слідства, затримання і арешт підозрюваних, хід судового процесу) ім’я особи не може розголошуватися без її згоди. Винятком може бути надзвичайно великий суспільний інтерес до цієї інформації. Ім’я неповнолітнього правопорушника не розголошується за будь-яких обставин.

Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути повідомлено лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також за її згодою. Ім’я особи може бути розкрите, якщо ця інформація має суттєвий суспільний інтерес, наприклад, коли мова йде про антикорупційні розслідування проти вищих посадових осіб.

2.4.4. Оприлюднення імен потерпілих

Оприлюднення імен живих потерпілих від злочину, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з насильством проти дітей чи з сексуальним насильством, може відбуватися лише за згодою потерпілого (або його законного опікуна чи піклувальника). У разі, коли особа звинувачує когось у скоєнні проти неї злочину, однак кримінальна справа щодо цього не порушена, НТКУ поширює таку інформацію разом з іменем потерпілої особи.

Журналісти мають проявляти людяність і чуйність до потерпілих осіб, не використовувати стан шоку чи розгубленості з метою телезйомок або отримання інформації, що може порушити права та завдати шкоди інтересам таких осіб у випадку її розповсюдження.

2.5. інформація про різні групи населення (національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворі та інваліди)

2.5.1. Відмова від дискримінації

Співробітники НТКУ виключають у своїй роботі і повсякденному житті ідеї ксенофобії, націоналізму, дискримінаційного ставлення до будь-кого за будь-якою ознакою. Журналісти мають завжди виявляти толерантність до кожної людини та висловлюваних нею ідей, не допускати упередженості у зв’язку з соціальним статусом людини, її професією чи родом занять, партійною (груповою), расовою, етнічною чи національною належністю, місцем проживання, способом життя, системою особистих переконань, сексуальною орієнтацією, зовнішнім виглядом та фізичними вадами.

У матеріалах НТКУ вказувати на чиюсь національність, расу, віросповідання, стать, мову спілкування, походження чи політичні уподобання можна лише тоді, коли вони є необхідною складовою частиною новини, і коли це не викликає заперечень тієї людини, про яку йдеться. Недоречно вказувати, наприклад, національність, повідомляючи про особу правопорушника (навіть не подаючи ім’я особи), оскільки споживачі інформації можуть припустити, що всі представники цієї нації скоюють такі ж правопорушення.

2.5.2. Образливі висловлювання

Журналісти НТКУ повинні обережно ставитися до вживання термінів, які можуть бути образливими для певних груп населення, включно з термінами, які позначають цю групу.

2.6. Захист дітей та неповнолітніх від негативного впливу інформації, що розповсюджується Телерадіоорганізацією

2.6.1. Захист дітей

Журналісти мають запобігати обнародуванню матеріалів, які можуть спричинити суттєву шкоду особистості неповнолітніх або їх нормальному розвитку, якщо тільки така інформація не міститься у новинах чи репортажах з місць подій у обсязі, що виправдовується інформаційною метою; а при розповсюдженні інформації, спеціально спрямованої на дитячу та підліткову аудиторію, необхідно враховувати інтереси підростаючого покоління та їх потреби у сприятливому середовищі для формування належних умов соціального, духовного, морального, психічного й фізичного розвитку.

2.6.2. Час для дорослих. Нічні години

НТКУ не може розповсюджувати телепередачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва, за винятком ефірного часу в добовому відрізку з 23.00 до 6.00 години. Такі програми або передачі повинні мати спеціальне попередження і відповідно позначатися в розкладі програм НТКУ, безпосередньо перед або під час трансляції відповідно до законодавства.

До 23-ї години всі програми повинні бути придатні для загальної аудиторії, зокрема для дітей. Що раніше вміщується програма у вечірньому блоці, то більше вона має підходити для самостійного перегляду дітьми. Після цього відбувається поступовий перехід до матеріалів, призначених для дорослої аудиторії. Цей принцип також поширюється і на анонси програм. Особливо обережного підходу потребує монтаж відеоматеріалів для випусків новин та інформаційних програм, глядачами яких можуть бути такі вразливі групи населення, як діти. З такою самою обережністю слід включати сцени насильства до випусків новин, особливо в денний час, коли їх можуть переглядати діти.

2.6.3. Матеріали, які стосуються неповнолітніх

Співробітники НТКУ мають бути особливо обережними, коли матеріал потребує роботи з неповнолітніми. Інтерв’ювання чи зйомка дітей допускається зі згоди хоча б одного з батьків у їх присутності; зі згоди директора школи або початкового виховально-освітнього закладу у період, коли дитина перебуває у такому закладі, та виключно на території цього закладу у присутності педагогічного працівника. Інтерв’ювання та зйомка дітей віком від 14-ти років можливі з їх згоди під час їх участі у публічних заходах у публічних місцях, і лише з питань, що безпосередньо пов’язані з такими заходами та об’єктивно входять до сфери інтересів підлітків.

У програмах та передачах співробітники НТКУ не мають права без письмової згоди батьків або осіб, що їх замінюють, а також відповідних правоохоронних органів розголошувати будь-яку інформацію, яка: а) може сприяти ідентифікації особи неповнолітнього правопорушника; б) стосується факту самогубства неповнолітнього.

Діти не відповідають за дії батьків. Поширюючи негативну чи критичну інформацію про батьків, потрібно уникати використання відео- чи фотоматеріалів, на яких також зображені неповнолітні діти.

2.7. Перевірка достовірності інформації, одержаної від третіх осіб. захист джерел

2.7.1. Суть достовірності подачі інформації

Інформація, яку подає своїм користувачам НТКУ, повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини). Крім того, на джерела потрібно посилатися чітко і недвозначно, щоб користувачі могли зрозуміти, чия позиція висвітлюється. Інформацію завжди слід отримувати з першоджерела (лише якщо це об’єктивно неможливо – з того джерела, яке стоїть найближче до оригіналу). Що більш сенсаційна новина, то важливіше посилання на авторитетне джерело інформації!

2.7.2. Перевірка фактів

Факти потрібно піддавати перехресній перевірці, щонайменше з двох джерел. Додаткової перевірки потребують також і факти, отримані від публічної особи. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор. Інтернет-видання не можуть вважатися достовірним джерелом інформації. Тому є неприпустимим для оперативності подавати в ефір або викладати в Інтернеті неперевірену належним чином інформацію.

2.7.3. Анонімні джерела інформації

Журналіст і редакція мають право не розкривати своїх джерел інформації. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.

До анонімних джерел слід також віднести випадки, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її обличчя, фігура або голос не можуть бути впізнані. У разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщено в ефірі.

Відповідальність за компетентність та добросовісність інтерв’юйованого повністю бере на себе автор матеріалу або група авторів. Про особу інтерв’юйованого він повинен попередньо повідомити редактора. Рішення про допустимість посилання на анонімне джерело ухвалює редактор. Слід пам’ятати, що посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли повідомляється про факти чи події, але не можна цього робити, повідомляючи про коментарі чи думки.

2.7.4. Офіційна інформація

Особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язана робити посилання на таке джерело.

2.8. Дотримання авторських і суміжних прав

2.8.1. Відмова від плагіату

Плагіат порушує чинне законодавство України та є негідним професійного журналіста. Використання твору, створеного іншою особою, можливе лише за згоди автора або особи, яка має авторське право, з виплатою належної авторської винагороди. Без згоди автора відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права”, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, використання допускається у виключному переліку випадків:

- використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

- використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, у якості ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення;

- публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

- відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

- передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.

Журналіст є автором лише тих матеріалів, які він створив власною творчою працею, які є оригінальними і унікальними і мають ознаки твору, що охороняється законом. Матеріал, створений на основі загальнодоступних фактів, джерелами яких є нормативні акти, повідомлення ЗМІ, тощо, який містить виклад подій, текст якого відповідає стилістиці інформаційного жанру, не містить образних, метафоричних та метонімічних чи оригінальних мовних оборотів, не є творчим, не вважається авторським і кваліфікується як редакційна інформація.

2.9. Інформація про політичні партії, блоки та політиків під час виборчого процесу та поза його межами

2.9.1. Виборчі кампанії

Головним орієнтиром діяльності НТКУ під час виборів є забезпечення права громадян на інформований, свідомий вибір. Разом з цим НТКУ зобов’язана також дбати про забезпечення прав кандидатів та інших осіб, зокрема й права на рівні можливості доступу до засобів масової інформації та права на відповідь.

Принцип редакційної незалежності ЗМІ набуває особливої важливості під час виборів, тому висвітлення виборів НТКУ має бути правдивим, збалансованим і неупередженим. Журналісти мають особливо ретельно ставитися до дотримання цих принципів.

2.9.2. Рівність можливостей всіх кандидатів, партій та блоків

Всі кандидати, партії та блоки мають рівні можливості на доступ до засобів масової інформації. Збалансоване висвітлення діяльності кандидатів у програмах новин означає, що кандидатам, партіям та блокам, які є більш популярними, присвячується більше часу, ніж тим, що є менш популярними. Водночас жоден кандидат, партія чи блок не має бути повністю позбавлений доступу до ефіру НТКУ. Журналіст, який став кандидатом, може з’являтися в ефірі НТКУ лише як кандидат, а не як журналіст.

2.9.3. Право на відповідь

Право на відповідь кандидатам та іншим учасникам виборчого процесу повинно надаватися максимально швидко.

2.9.4. Оприлюднення результатів опитувань громадської думки

НТКУ під час оприлюднення результатів опитувань громадської думки повинна щонайменше поширити таку інформацію: ідентифікувати організацію, що проводила опитування, організацію чи партію, що замовила та сплатила за проведення опитування, застосовану методологію, розмір вибірки, розмір похибки і дату проведення опитування. Крім того, доцільно повідомити, що опитування вказує на стан громадської думки лише на момент його проведення.

Дата добавления: 2015-05-26