Справедливість, обов'язок і відповідальність

Одним з універсальних і важливих понять моральної сві­домості і категорією етики є справедливість, що виражає загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб'єктами, визначає міру, співрозмірність, відповідність між правами і обов'язками людей, заслугами і їх визнанням, злочинними діями і покаранням. Невідповідність чи пору­шення цієї норми оцінюється моральною свідомістю як не­прийнятне, несправедливе.

Морально-етичний зміст справедливості тісно пов'язаний з економічними, політичними, правовими проблемами. Вона спрямована у конкретику реального суспільного життя. У роз­питку правових основ справедливості моральні цінності віді­грають роль кінцевих орієнтирів, що мають забезпечити пос­лідовність та гуманістичну спрямованість цього розвитку. Справедливість як категорія етики і поняття моральної свідо­мості втілюється в почуттях й уявленнях (поняттях) обов'яз­ку, відповідальності тощо.

Обов'язок — це сукупність моральних зобов'язань люди­ни перед суспільством. Він виступає як нормативна категорія, що регламентує соціальні обов'язки, котрі повинен виконува­ти індивід у силу суспільної необхідності. Проблема обов'язку є проблемою співвідношення особистого і суспільного інтере­су. З усієї великої кількості теоретичних суджень про обов'я­зок важливо виділити концепцію Канта, який поклав це поняття і категорію в основу своїх пошуків сутності мораль­ності, який бачив у обов'язку головний принцип її чистоти.

У докантівській етиці на одвічне запитання: яке джерело моральних приписів, від кого виходить вимога чинити згідно з нормою, існувала традиційна відповідь: моральні заповіді да­рує Бог, встановлюючи в світі людей порядок і гармонію. Кант самовіддано обстоює іншу думку: не Бог, а сама людина дає собі закони своєї моральної поведінки. Проте людина мо­же здійснити вчинок згідно з настроєм, прихильністю, бажан­ням і згідно з обов'язком. Кант проти виконання вчинку згід­но з прихильністю. Якщо вчинок здійснений відповідно до потреб і прихильності, то його цінність слід визначити відпо­відно до природи бажань. Не заперечуючи і не придушуючи людських бажань, афектів, пристрастей, Кант настоює на то­му, що лише вчинок, здійснений згідно з обов'язком, має мо­ральний зміст і цінність. Добра воля, обов'язок визначають, направляють і надають цінності усім іншим чеснотам люди­ни. Навіть приборкання афектів, що було проголошено давні­ми мислителями, без спрямовуючого впливу обов'язку може обернутись злом. Кант пише про обов'язок у найвищих ступе­нях.

Відданість обов'язку попри будь-який потяг — найпрекрасніше в людині, у порівнянні з чим усе інше не має жодно­го значення. Найцінніше — стати у власних очах гідним жит­тя. Можливість цього лежить у площині визнання і реалізації обов'язку, причому заради нього самого, бо підкорення обов'язкові є здійсненням свободи особистості, її доброї волі.

Ідеї Канта відіграли суттєву роль у формуванні уявлень про обов'язок. Проте, якщо Кант поняття обов'язку пов'язував з наявністю морального закону в самій людині, то сучасна ети­ка, яка базується на положеннях марксистської теорії, вихо­дить з соціальної сутності людини і соціальної форми її існу­вання, в силу чого людина завжди має обов'язки у стосунках із суспільством, колективом, людьми. Обов'язок — це сукуп­ність вимог, що пред'являються суспільством людині, які ви­ступають перед нею як її зобов'язання й додержання яких є її внутрішньою моральною потребою.

У даному визначенні містяться об'єктивна і суб'єктивна сторони обов'язку. Об'єктивною стороною є та система мо­ральних вимог, які суспільство ставить перед особистістю як носієм соціальних ролей, які вона бере на себе чи хоче взяти. Останні залежать від місця, яке займає особистість у суспіль­стві. Суб'єктивна сторона виражає особисту зацікавленість суб'єкта у виконанні даних моральних вимог, усвідомлення вимог суспільства, колективу, внутрішню готовність і потребу їх виконувати як свої власні обов'язки.

Специфічний зміст обов'язку, що міститься у суспільних моральних вимогах, може бути розкритий через визначення його видів. Різні види обов'язку зумовлені змістом сфер діяль­ності й стосунків людей, в яких виконання належного може гарантувати гармонійне узгодження суспільних і особистих інтересів. Так, трудова діяльність підтримується професійним обов'язком, товариським обов'язком перед колективом; гар­монійні стосунки між людьми встановлюються завдяки вико­нанню дружнього обов'язку; щастя сімейних стосунків вияв­ляється залежним від виконання подружнього та батьківського обов'язку. Важливо виділити і патріотичний обов'язок як зобов'язаність і відповідальність перед батьків­щиною. У житті людей між окремими видами обов'язку мо­жуть виникати суперечності (наприклад, між обов'язком пе­ред колективом і сімейним обов'язком), розв'язання якого залежить від системи цінностей особистості і, суспільства, здатності до узгодження норм і спонукань, можливостей оцінки і вибору.

Розуміння морального обов'язку завжди пов'язується з добровільністю, дією за внутрішнім переконанням. Обов'я­зок, виконуваний через страх чи заради винагороди, втрачає статус морального обов'язку. Багато стосунків сховані від су­спільного контролю. Сформованість почуття обов'язку, розу-міння його дозволяє і примушує робити добро, чинити за со­вістю не тільки згідно з вимогами суспільства, а й згідно з внутрішніми переконаннями.

Обов'язок — вища моральна зобов'язаність, що стала внутрішньою якістю і стимулом вільної поведінки особистос­ті, це органічна необхідність, що узгоджує особисті й суспільні інтереси.

Моральна відповідальність розуміється як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини зміс­ту моральних норм, її обов'язку, з урахуванням об'єктивних обставин і можливостей їх виконання. Відповідальність озна­чає, що людина бере на себе обов'язки і готова вільно їх ви­конувати у міру своїх сил і можливостей, а також відповідати перед суспільством, спільнотою, іншими людьми і перед со­бою за свої моральні погляди, ціннісні орієнтири, настанови, за правильне розуміння обов'язку, за зміст своїх дій. Більш ' повно цю категорію етики і поняття моральної свідомості бу­де розглянуто у наступному розділі.

Дата добавления: 2015-05-26