КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Періодичний нестаціонарний процес теплопровідності
Для процесів такого типу замість початкових умов повинна ставитися умова періодичності , (4.59) де – період процесу. Для характеристики періодичних процесів використовують також частоту і кругову частоту. Розглянемо задачу теплопровідності напівобмеженого масиву, температура поверхні якого змінюється по періодичному закону (рис. 4.13). В даному випадку зручніше користуватися надлишковою температурою , оскільки така заміна призводить до нульової граничної умови на нескінченності. Математичний опис включає диференціальне рівняння теплопровідності в одновимірній постановці (4.60) і крайові умови . (4.61) Для побудови розв’язка скористаємося достатньо очевидними фізичними міркуваннями: 1. Температура для кожного фіксованого періодично змінюватиметься в часі. 2. Вглиб масиву розповсюджуються теплові хвилі, тому розв’язки повинні містити множник, що описує поведінку прогресуючої хвилі виду . Тут – хвильове число, що характеризує кількість хвиль завдовжки , що укладається на відрізку завдовжки . 3. Оскільки ми припустили, що в глибині масиву, температурні коливання повинні затухати по мірі віддалення від поверхні. Можна припустити, що затухання описується експоненціальним законом вигляду , де m носить назву декремента затухання. Таким чином, передбачуваний розв’язок приймає наступний вигляд: (4.62)
Неважко переконатися, що рівняння (4.62) задовольняє як граничним умовам, так і умовам періодичності. Якщо ж воно при певних значеннях К і m задовольняє диференціальне рівняння теплопровідності (4.60), то в цьому випадку воно є розв’язком поставленої задачі. Продиференціюємо (4.62) окремо за часом і двічі по координаті: , . Для того, щоб виконувалося рівняння (1.60), необхідне дотримання двох умов: . (4.63) З останньої рівності виходить, що і остаточний розв’язок задачі приймає наступний вигляд: . (4.64) Графічна інтерпретація розв’язку представлена на рис 4.13. Аналіз розв’язку. Довжина теплової хвилі складає . (4.65) На глибині амплітуда коливань температури зменшується в , тобто в 535 разів. Таким чином, значення є глибиною проникнення температурних флуктуацій. Як випливає з (4.65), вона сильно залежить від періоду протікання процесу і матеріалу масиву. Так, для ґрунтового покриву Землі добові коливання температури проникають на глибину м, а річні – до 20 м. Встановимо тепер, як поводиться тепловий потік на поверхні тіла: , , (4.66) або . (4.66а)
Виявляється, що тепловий потік на поверхні зсунутий по фазі відносно зміни температури. Так само можна показати, що і для всієї решти точок тіла тепловий потік випереджає по фазі коливання температури на (рис. 4.14). В середньому за період потік тепла . Амплітуда коливань теплового потоку . (4.67)
Література 1. Гапчин Б.М., Дутчак Я.Й., Френчко В.С. Молекулярна фізика (лабораторний практикум) –Львів: Світ, 1990, 240 с. 2. Исаченко В.П., Осипова В.А., Сукомел А.С. Теплопередача.– М.: Энергия, 1969. 3. Сивухин Д.В. Трмодинамика и молекулярная физика. Учеб. Пособие для вузов.– М.: Наука, 1990.– 552с. 4. Осипова В.А. Експериментальные исследование процессов тепломасобмена: Учеб. пособие для вузов. – М.: Энергия, 1979, 320 с. 5. Цедерберг Н.В. Теплопроводность газов и жидкостей.-М.: Госэнергоиздат, 1963, 408с. 6. Беляев Н.М. Основы теплопередачи.-К.: Вища школа, 1989, 343 с. 7. Платунов Е.С., Буравой С.Е. и др. Теплофизические измерения и приборы / Под ред. Е.С. Платунова. – М.:Машиностороение, 1986. 8. Шашков А.Г., Волохов Г.М., Абраменко Т.Н., Козлов В.П. Методы определения теплопроводности и температуропроводности.-М.: Энергия, 1973, 336с. 9. Варгафтик Н.Б. Справочник по теплофизическим свойствам газов и жидкостей. –М.: Физматгиз, 1963, 708 с. 10. Справочник под ред. Кикоина И.К. Таблицы физических величин. –М.: Атомиздат, 1976, 1006с. 11. Тепло- и массообмен. Тплотехнический эсперимент: Справочник/ Под общ. ред. В.Л. Григорьева и В.М. Зорина.– М.: Энергоиздат, 1982.– 515с. 12. Теоретические основы теплофизики. Теплотехнический эксперимент.: Справочник/ Под общ. Ред.чл.-корр. АН СССР В.А. Григорьева, В.М. Зорина.– 2-е изд., перераб.– М.: Энергоатомиздат, 1988.–560 с.; ил.– (Теплоэнергетика и теплотехника; Кн.2). 13. Геращенко О.А., Гордов А.Н., Лах В.И., Стаднык Б.И., Ярышев Н.А., Температурные измерения. Справочник. -К.:Наукова думка, 1984, 494 с.Гордов А.Н., Жагулло О.М., Иванова А.Г. Основы температурных измерений.-М.: Энергоатомиздат, 1992, 304 с. 14. Кутателадзе С.С. Теплопередача и гидродинамическое сопротивление: Справочное пособие.– М.: Энергоатомиздат, 1990.–367с.: ил. 15. Линевег Ф. Измерение температур в технике. Справочник. Пер.с нем.-М.: Металургия, 1980, 544 с. 16. Ицкович А.М. Основы теплотехники. Учеб. Пособие для проф.-техн. Учеб. Заведений. Изд. 2-е, исправленное, М.– «Высшая школа», 1975. 17. Селивестров В.М., Бажан П.И. Термодинамика, теплопередача и теплообменные аппараты: Учебник для институтов водн. трансп. –М.: Транспорт, 1988.–287с. 18. Мурин Г.А. Теплотехнические измерения. Учебник для техникумов.– 5-е изд., перераб. и доп.– М.: Энергия, 1979.×– 424 с.,ил. 19. В.Е. Иванов и др. Метод измерения теплопроводности металлов при высоких температурах // Экспериментальная техника и методжы высокотемпературных измерений // Сборник статей. М.: Издательство «Наука». – 1966. – С.30–37. 20. Копійка О.К., Калінчак В.В., Головко В.В. Фізика теплопередачі: – Одеса: Маяк, 2004.– 44с.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 483; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |