Православ’я – один з напрямів християнства. Історія виникнення і розвиток

Православ’я є одним з основних відгалужень у християнстві, що офіційно оформилося на території Візантії після розколу церкви в 1054 р. на Східну та Західну. Православ’я почалося складуватися після розподілу Римської імперії на Східну і Західну (345) як офіційна релігія Східної (Візантійської) імперії. Як самостійна течія християнства воно існує з 1054 р., а як державна релігія Київської Русі з 988 р. Перші православні центри, які згодом стали контролювати діяльність віруючих на великих територіях, поставали як самостійні церковні утворення. З розпадом Римської імперії вони сформувалися в Александрії, Антіохії, Константинополі та Єрусалимі. Відцентрові сили, що діяли у Візантії, прискорили ослаблення взаємозалежності між цими територіями, внаслідок чого кожний церковний центр став самостійним у православному світі. З часом православні церкви виникли і в інших регіонах, здобуваючи самостійність у релігійно-церковному житті.

У сучасному світі є п’ятнадцять автокефальних і кілька автономних православних церков. Відповідно до традиційного переліку (диптиху) кожна з них посідає точно визначене місце у структурі Вселенського православ’я. Крім них, існують і інші православні церковні утворення, з певних причин не внесені до цього переліку. Православ’я немає єдиного організаційного центру. Національні православні церкви користуються незалежністю (автокефалією). Православ’я - основна конфесія України, Росії, Білорусії, Болгарії, Румунії, деяких югославських республік, Греції, Кіпру.

В основу православного віросповідання покладено «святе письмо» Біблія (Старий Заповіт і Новий Заповіт) і «священний переказ» постанови двох перших вселенських собрів Нікейського (325) і Константинопольського (381). На них був прийнятий так званий «Символ віри». В ньому коротко викладено сутність християнського віровчення, яке і складає догматику православ’я. В ньому стверджується, що існує єдиний бог в трьох іпостасях: бог-батько, бог-син, бог-святий дух. Бог-дух святий виходить від бога-отця. «Символ віри» вимагає вірити у вічне потойбічне життя. Центральне місце у православ’ї займають догмати про спокутну жертву Ісуса Христа, про всезагальну гріховність людей, про необхідність особистого порятунку шляхом ретельного виконання обрядів і наказів церкви тощо. Духовенство видається за посередника між богом і людьми. Вважається що воно має «божественну благодать» і може передавати її людям через таїнства: хрещення, миропомазання, причащання, покаяння, вінчання (шлюб), священство, єлеосвящення. Таїнства супроводжуються обрядами.

Шанування хреста - мабуть один з головніших обрядів православ’я. Хрест - це символ християнської віри. Їм увінчані усі християнські храми, одяг священників. Його носять на тілі віруючи. Без хреста не обходиться жоден християнський обряд. Це символ в пам’ять мученицької смерті Ісуса Христа. Хрест вселяє віруючим ідею покірності, готовності подібно Христу йти через страждання.

Православні вклоняються іконам, щоб через зображення бога або святого заручитися їх підтримкою. У своїх молитвах віруючі звертаються до бога, святих з конкретними проханнями, скаргами, надіями.

У православних розповсюджений також культ реліквій-предметів, які, на їх думку, належали Ісусу Христу або святим, культ мощей (нетлінні останки вмерлих людей, що об’явлені святими), а також святих місць.

Складовою частиною православних обрядів являються християнські свята. За православним церковним календарем на кожен день року випадає те чи інше свято. Це свята на честь Ісуса Христа, Богородиці, якогось святого, якоїсь чудотворної ікони тощо.

До головних, найбільш шануємих свят відносяться Пасха і так звані двунадесяті свята: Різдво Христове (7 січня), Хрещення (19 січня), Різдво Богородиці (21 вересня), введення в храми Богородиці (4 грудня), Сретеніє господнє (15 лютого), Преображення (19 серпня), вхід Господень в Єрусалим або Вербна неділя (святкується в неділю перед Пасхою). Вознесіння Господнє (святкується на 40-й день після Пасхи в пам’ять вознесіння Ісуса Христа на небо), Троїця (святкується на 50-й день після Пасхи), зведення хреста господнього (27 вересня).

Престольними святами або просто престолами звуться свята, які встановлені на честь того чи іншого святого, богородиці, чудотворної ікони тощо.

Значне місце у православному культі займають пости. Великий піст починається з понеділка після масляниці і продовжується 40 днів до Пасхи. Різдвяний піст триває 40 днів з 28 листопада по 27 січня, також існують і інші пости. Взагалі православний повинен поститися 200 днів на рік.

Православ’я відіграло значну роль в утвердженні Київської Русі, у боротьбі за звільнення від золотоординського нашестя, впровадженні писемності. І до цього часу воно виховує людей в дусі духовності (внутрішньої моральної впевненості), відіграє певну роль в консолідації народів України. Хоча треба відмітити, що політичні позиції православних церков неоднозначні.

Дата добавления: 2015-05-26