Тема 12. Щастя як етична проблема. 2 страница

Філософський ідеал щастя. Різноманітність уявлень про щастя, їхнє етичне і психологічне значення; гедоністичне, утилітаристське та перфекціоністське тлумачення щастя. Щастя і доля. Щастя і страждання, нещастя. Щастя мудреця. Чеснота і щастя; гідність і щастя. Щастя як цільне, повне і тривале задоволення; ідеал щастя - в досконалій тривалості (щастя на все життя). Щастя і смисл життя. Парадокс щастя: суперечність уявлення про щастя як задоволення від доброчесного способу життя та уявлення про щастя як насолоди або задоволення від володіння особистими благами.

Тема 13.Сенс життя і ставлення до смерті як предмет морально-філософського осмислення.

Об’єктивні та суб’єктивні передумови актуалізації проблеми смислу життя людини. Проблема абсурдності людського існування в філософії та можливості її етичного вирішення. Найбіль типові способи осмислення людського життя, їх зв’язок із формами моральної референції.

Смисл життя та феномен смерті. Моральний сенс безсмертя. Смерть біологічна та смерть особистісно-соціальна. Етичні аспекти евтаназії та проблема смертної кари. Біоетика, її проблематика та перспективи розвитку.

Тема 14.Моральна самосвідомість.

Поняття моральної самосвідомості та її категоріальна будова. Честь людини як вияв її моральної адекватності певному ціннісно-соціальному стандарту. Еволюція ідеї чссті в історії культури. Поняття гідності. Гідність як презумпційна характеристика осбистості.

Совість - центральний чинник самосвідомості людини. Совість та ідеал. Еволюція уявлень про природу совісті. Совість як узагальнений і інтеріоризований голос значущих інших (культури). Совість як внутрішній голос свого-іншогого в людині, відчуття незгоди людини самої з собою, трансцендентний голос ("заклик"). Негативне і позитивне трактування совісті. “Чиста совість”. Свобода совісті. Совість та обов’язок.

Поняття сорому. Сором як зовнішній вияв “роботи” совісті. Культура сорому. Сором’язливість як моральна чеснота.

Тема 15. Моральні проблеми людської діяльності.

Діяльність як світовідношення. Свобода дії, свобода творчості, свобода вибору, свобода волі та свобода хотіння. Трансцендентна свобода. Проблема негативної і позитивної свободи. Свобода від" і "свобода для". Відповідальність як передумова свободи. Свобода та свавілля.

Свобода духу. Проблема "сублімації свободи" від свавілля до творчості (Н.Гартман, Б.П.Вишеславцев, С.А.Левицький).

Вчинок як елементарна форма моральної дії. Вчинок та подвиг. Проблема співвідношення цілей та засобів людської діяльності. Теорія консеквенціалізму та теорія “моральної доброти”.

Тема 16. Моральні відносини.

Парадигма спілкування у сучасній філософії та культурі. Спілкування як царина людської моральності. Форми та рівні спілкування. Спілкування та комунікація. “Глибинне” спілкування. Поняття екзистенціальної комунікації. Спілкування та діалог. Монологічність та діалогічність людської особистості. Відкритість та замкненість у спілкуванні. Моральна феноменологія людських взаємин (відчудження, ворожість, образа, прощення, причетність, співстраждання і т.п.).

Моральні передумови спілкування: повага, співчуття(співстраждання) та любов.

Поняття дружби і любові. Семантична різноманітність слів «дружба» і «любов». Ідея любові як цілеспрямованої і єднальної сили сили в європейській думці. Теорії любові (дружби) Платона і Арістотеля християнське вчення про любов-милосердя: відмінність етичних парадигм. Intentio unionis і intentio benevolentiae любові (Д. фон Гільдебранд). Ставлення до іншого як до цілісності і цілісне ставлення до іншого в любові. Любов як дар. Щастя (в) любові. Безсмертя в любові. Нормативність і наднормативність любові. Етичний критерій в любові.

Змістовий модуль 4. Прикладні виміри етики та її основні нормативно-ціннісні програми.

Тема 17. Гедонізм утилітаризм та альтруїзм як –етично-ціннісні програми.

Мораль в її універсальних та партикулярних визначеннях. Етичний квадрат.

Гедонізм -этика насолоди. Антропологія насолоди. Антитезы гедонізму. Ценнісні ориєнтації гедонизму. Тенденції гедонизму. Девиації, невтамовність, прагнення до різноманітності. Етичні корекціїї гедонізму. Насолода та творча самореалізація особистотсті.

Утилітаризм- этика користі. Принцип користі. Сутність моралізаторства. Дві доктрини. Корисність як соціальна чеснота. Етичні корекції утилітаризму.

Альтруїзм - етика милосердної любові. Любов-agape. Справедливість та любов. Обов’язок і любов. Заповідь любові. Удаване благодіяння. Колізії милосердя. Критика філантропії.

.

Тема 18. Етичний перфекціонізм

Ідея моральної досконалості. Уявлення про мету і здійсненість задуму як джерело ідеї досконалості. З.Фрейд про досвід задоволення і незадоволення потреб як можливу основу уявлень про досконалість. Досконалість як ідеал і вдосконалення як процес досягнення ідеалу. Критика Кантом спроб обгрунтовування моральності через принцип досконалості. Сотеріологічні вчення про досконалість платонізму, буддизму, християнства. Перфекціоністський сенс вимог релігійної моральності: "Май в собі Бога" і "Стався до всього по-Божому".

Етика і містика. Орієнтуючи на ідеал, мораль ставить людину в позитивне відношення до абсолюту і тим самим виявляє себе з містичного боку. Незводимість містики до ірраціонального, таємного, непізнанного. Містика і духовність. Вимоги, що пред'являються до людини містикою і етикою.

Аскетична моральність. Аскетична практика як засіб духовного і етичного очищення особистості, переображення й одухотворення її повсякденного життя. Традиції індуїзму і християнського аскетизму. Життєстверджувальні і життєвозаперечувальні тенденції в аскетичній практиці. Критика Ф.Ніцше аскетичного ідеалу. В.С.Соловйов і М.А. Бердяєв про принципи аскетичної моральності. Позитивна аскетична практика як засіб і основа реалізації більш загальних етичних цінностей.

Шлях вдосконалення. Парадокс досконалості. Вдосконалення і творчість; вдосконалення і милосердя.

Тема 19. Етика турботи

Ідея турботи в моральній філософії. Аналіз понять дружньої любові-прихильності (Арістотель, Цицерон), благодіяння (Сенека); милосердної любові; доброзичливості (Ф.Хатчесон, І.Кант); людинолюбності (А.Шопенгауер) в класичній етиці.

Поняття турботи у феміністській етиці. Природна і моральна турбота. Аспекти турботи: а) спрямованість до іншого; б) розуміння реальності іншого; в) діяльнісна природа. Підходи до розуміння турботи. Сфера турботи: міжлюдські відносини (Л.Блюм, До.Гілліган, Н.Ноддінгс, З.Радек) або світ загалом (Дж.Тронто)? Турбота в гендерному (Л.Блюм, До.Гілліган, Н.Ноддінгс, З.Радек) і в універсальному вимірюваннях (Дж.Тронто).

Етика турботи: зміна морально-філософських засад. Мораль: від трансцендентності до іманентності життя, від абсолютності і універсальності до відносності, контекстуальності, варіативності і партикулярності. Моральний суб'єкт: від автономії, рівності, раціональності до взаємозалежності і особистісної визначеності. Моральна епістемологія: від раціонально-логічних способів розпізнавання і розв'язання моральних проблем до їхнього цілісного переживання і проживання. Етика турботи та нефеміністські філософські концепції.

Етика турботи як фемінінна і феміністська етика. Феміністська критика етики турботи. Критика філософських передумов етики турботи.

Тема 20. Соціальна етика

Соціальна етика (мораль), її місце в структурі моралі. Два підходи в розумінні соціальної етики: а) соціальна етика як сума особливого роду (цивільних) чеснот (Арістотель) або вимог, що пред'являються до індивідів як до членів суспільства (М.Вебер); соціальна етика як система цінностей і норм, що регулюють функціонування суспільства, соціальних інститутів і індивідів як членів співтовариств (Бі.Мандевіль, Дж.Ролз, Ю.Хабермас). Колективний характер соціально-моральних дій. Обмеженість моралізаторства в аналізі і оцінці соціально-політичних явищ.

Громадянське суспільство і його цінності (плюралізм, автономія, толерантність). Громадянське суспільство як сфера недержавних (не контрольованих державою, державі не підзвітних) відносин. Обмеження держави правом. Природа права. Права людини, їхнє етичне значення.

Політика, влада, мораль. Природа політики і влади. Проблема несумісності моралі і політики. Влада як: а) державне придушення і б) соціально-організаційний контроль. Децентралізація і перерозподіл влади при ліберально-демократичному політичному устрої. Громадянські ініціативи. Політична сила колективної моральної дії (М.Ганді).

Господарська етика – застосування соціально-етичних критеріїв в сфері економіки (господарювання). Принцип корисності в системі соціальної етики. Соціально-етичний ідеал "протестантської етики" (М.Вебер). Опозиційність етики економізму в аналізі господарської діяльності. Критерій людинолюбства (гуманності) в економіці. Дилема Б.Мандевіля: людинолюбство або корисність?

Тема 21. Етичні проблеми насильства і ненасильства

Поняття насильства і ненасильства. Критерії насильства. Принципи милосердя і турботи – етичне підгрунтя ненасильства. Філософія непручання злу насильством Л.М.Толстого. Розрізнення І.А.Ільїним насильства і примусу (примушування); пріоритет вимоги опору злу над вимогою ненасильства. Основні аргументи І.А.Ільїна в критиці толстовства.

Етика ненасильства. Добро і насильство. Основні аргументи за і проти застосування насильства "в ім’я" іншої людини. ненасильство як форма конструктивного вирішення суспільно-політичних конфліктів. Моральні (принципові) і прагматичні аспекти ненасильства. М.К.Ганді про принцип сатьяграхі в ненасильницькому опорі. Соціально - технічні (прагматичні) проблеми ненасильницьких дій. Стратегічні і тактичні особливості ненасильницького вирішення конфліктів. Використання ненасильницьких методів при а) "суспільній обороні": захисту суспільства і його інститутів від зовнішньої агресії або спроби державного перевороту; б) вирішенні соціально-політичних конфліктів (самими учасниками конфлікту); в) посередництві третьої сили в розв'язанні конфліктів.

Тема 22. Етичні та естетичні начала в поведінці особистості.

Проблема співвідношення етичного і естетичного в історії філософії. Методологічні і нормативно-етичні аспекти єдності естетичного і етичного в моральній філософії Ф.Хатчесона.

С. К’єркегор про вибір між естетичним і етичним. Природа естетичного і природа етичного. Феноменологія естетичного ставлення до світу (задоволення, ненаситність, меланхолія, відчай). Відчай як умова вибору. Вибір як вибір свободи - через вибір себе самого. Феноменологія етичного ставлення до світу (розкаяння, любов, загальнолюдяність і конкретність вибору). Відносність естетичного і абсолютність етичного. Покликання людини.

Сприйняття Б.Хюбнером к’єркегорової дилеми естетичного і етичного. Особливості етичного ставлення до світу. Сенс ідеї “естетичної компенсації недоліку етоса”. Особливості чуттєво-естетичного способу мислення. Естетизм і нігілізм. «Я - Інший» в естетичному і етичному ставленні до світу.

1. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Змістовий модуль 1. Предмет етики.

Тема 1. Етика і мораль. Значення етичного.

Тема 2. Генеалогія моралі

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Історія етики та моральної культури.

Тема 3.Мораль та моральність в історії культури

Тема 4. Морально-етичні засади найвпливовіших релігійних вчень

Тема 5. Вузлові точки розвитку світової етичної думки в історико-філософському вимірі.

Тема 6. Розвиток етичної думки в Україні

Тема 7. Мораль в житті людини та суспільства.

Разом за змістовим модулем 2

Змістовий модуль 3. Структура та зміст моралі.

Тема 8. Поняття та структура моральної свідомості.

Тема 9. Добро і зло як основні етичні категорії.

Тема 10. Поняття морального обов’язку та відповідальності.

Тема 11. Проблема справедливості в етиці.

Тема 12. Щастя як етична проблема.

Тема 13.Сенс життя і ставлення до смерті як предмет морально-філософського осмислення.

Тема 14.Моральна самосвідомість.

Тема 15. Моральні проблеми людської діяльності.

Тема 16. Моральні відносини

Разом за змістовим модулем 3

Змістовий модуль 4. Прикладні виміри етики та її основні нормативно-ціннісні програми.

Тема 17. Гедонізм, утилітаризм та альтруїзм як –етично-ціннісні програми.

Тема 18. Етичний перфекціонізм

Тема 19. Етика турботи

Тема 20. Соціальна етика

Тема 21. Етичні проблеми насильства і ненасильства

Тема 22. Етичні та естетичні начала в поведінці особистості.

Разом за змістовим модулем 4

ІНДЗ

-

-

-

-

-

-

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Тема 1. Етика і мораль. Значення етичного.
	Тема 3. Мораль та моральність в історії культури
	Тема 5. Вузлові точки розвитку світової етичної думки в історико-філософському вимірі.
	Тема 6. Розвиток етичної думки в Україні
	Тема 8. Поняття та структура моральної свідомості.
	Тема 9. Добро і зло як основні етичні категорії.
	Тема 10. Поняття морального обов’язку та відповідальності.
	Тема 11. Проблема справедливості в етиці.
	Тема 12. Щастя як етична проблема.
	Тема 13.Сенс життя і ставлення до смерті як предмет морально-філософського осмислення.
	Тема 14.Моральна самосвідомість.
	Тема 14. Моральні проблеми людської діяльності.
	Тема 16. Моральні відносини
	Тема 17. Гедонізм, утилітаризм та альтруїзм як –етично-ціннісні програми..
	Тема 18. Етичний перфекціонізм
	Разом

Дата добавления: 2015-05-26