Тема 6: Категорії етики

Тема 5: Сутність, структура та функції моралі

Тема 4: Провідні етичні концепції XX ст.

Ненасилля як етична проблема.

Історія постановки проблеми ненасилля. Ненасилля як домінантна тема релігій світу (джайнізм, християнство). Актуалізація ідеї ненасилля в концепції Л.М. Толстого «неспротиву злу силою». Практика ненасилля в XX ст. (М. Ганді, М.Л. Кінг).

Ненасилля та насилля: концептуальні виміри понять. Мораль та насилля – можливість обгрунтування. Ненасилля – основа нового світопорядку.

А. Швейцер: життєвий шлях та концепція «благоговіння перед життям». Основні положення концепції А. Швейцера. Віталізм етики А. Швейцера. Мораль як благоговіння перед життям у всіх його формах. Етика – основа культури.

Сутність та походження моралі. Концепції походження моралі: натуралістичні (соціал-дарвінізм, еволюціонізм,); соціологічні (Т. Гоббс, Дж. С. Міль, марксизм, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Ф. Ніцше, З. Фрейд), “антропологічні” (Демокріт, кіренаїки, Аристотель, Ж.-П. Сартр, Е. Фромм); супранатуралістичні (Геракліт, Платон, Августин, Фома Аквінський, релігійно-філософська традиція в Росії та Україні, П. Тейяр де Шарден).

Первісні форми регулювання людської поведінки. Формування морального ставлення людини до інших через звичаї і нрави. Міф і ритуал як спосіб практичного утвердження моральних критеріїв та оцінок. Розпад родового та становлення класового суспільства як умови виокремлення моралі.

Специфіка моральної регуляції людських взаємин. Мораль та право в контексті суспільних відносин.

Взаємозв’язок права та моралі: загальне та специфічне.

Структура моралі. Моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини – основні елементи моралі як цілісного соціального явища.

Суспільний та індивідуальний рівень існування структурних елементів моралі.

Функції моралі.

Регулятивна. Суб’єкт і об’єкт моральної регуляції. Оцінювання себе і навколишнього світу; самозобов’язування у моралі, взаємовідносини “Я-Ти”, “Я- спільність”, “ Я – суспільство”.

Пізнавальна. Специфіка відображення і пізнання дійсності в моралі.

Виховна. Формування моральних установок та звичок, уяви про моральні заборони, стимулювання до усвідомленого вибору моральних орієнтирів.

Комунікативна. Гуманізація людського спілкування.

Гуманізуюча. Удосконалення людини засобами морального впливу.

Добро і зло як висхідні поняття моральної свідомості і категорії етичної науки. Зв’язок ідей морального добра з категорією блага. Історичні типи осмислення морального добра. Зміст категорії морального зла. Основні різновиди уявлень про зло в історії світової культури. Соціальне і моральне зло. Зло як відсутність добра. Проблема субстанційності зла.

Мораль і свобода волі. Значимість проблеми свободи волі в історії філософсько-етичної думки. Детермінізм та індетермінізм як способи обґрунтування свободи волі. Негативна та позитивна свобода волі. Свобода волі та моральна відповідальність людини. Фаталістичні та волюнтаристичні концепції людської активності. Моральний вибір як спосіб реалізації свободи людини. Ціннісні орієнтації як основа для морального самовизначення людини. Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Вибір вчинків та відповідальність. Співвідношення мотиву та результату, мети та засобів їх втілення у моральній діяльності особи.

Справедливість як етична основа суспільної комунікації та моральнісна санкція суспільного співжиття. Основні етичні вчення про справедливість. Аристотель про зрівнюючу та розподільчу справедливість. Дж. Ролз та його теорія справедливості.

Обов’язок, відповідальність. Поняття морального обов’язку: суще і належне.

Сенс життя як фундаментальна особливість людського існування.

Проблема життя та смерті в контексті етико-історичних досліджень. Роль смисложиттєвих пошуків у становленні людської особистості. Система цінностей як детермінанта сенсу життя. Типові концепції обґрунтування сенсу життя (егоїзм, альтруїзм, конформізм, самоствердження і самопожертвування).

Життя і смерть як головні виміри людського буття. Ставлення до смерті як моральна проблема. Морально-правові аспекти евтаназії. Хоспіс як альтернатива евтаназії.

Щастя та шляхи його осмислення в етиці. Евдемонізм.

Сором і совість як категорії етики і контрольно-імперативні механізми моральної свідомості особистості. Совість як центральний чинник моральної самосвідомості людини.

Поняття честі та гідності як проекції моральної цінності особи.

Дата добавления: 2015-05-26