Поняття громадянства України

Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму

За своїм державним устроєм Україна є унітарною державою (ст. 2 Конституції). Унітарні держави мають єдину конституцію, єдиний вищий представницький орган державної влади, єдиний уряд, збройні сили, податкову систему, проводять єдину зовнішню політику. Такі ознаки характерні для України.

Унітарна форма державного устрою є найбільш виправданою і цілком відповідає етнічному складу, економічним та культурним реаліям.

В окремих випадках до складу унітарних держав можуть входи­ти адміністративно-територіальні одиниці, що користуються особ­ливим статусом автономних утворень. В Україні такий статус має Автономна Республіка Крим, яка згідно з Конституцією України є невід'ємною складовою частиною України.

Конституційне прийнятою в Україні формою державного прав­ління є республіка. Визначення «республіка» означає таку форму правління, за якої вищий законодавчий орган є колегіальним і оби­рається всім народом, або його частиною. В республіці функції гла­ви держави (президента) не можуть бути ні спадковими, ні довічни­ми.

Аналіз змісту Конституції України з урахуванням вимог Закону від 8 грудня 2004 р. «Про внесення змін до Конституції України» дає можливість зробити висновок, що у нашій державі з 1 січня 2006 р. діє парламентсько-президентська форма правління.

В Україні Президент обирається всенародне, а Верховна Рада призначає за поданням Президента, Прем'єр-міністра України, мі­ністра оборони України, міністра закордонних справ України, за поданням Прем'єр-міністра призначає інших членів Кабінету Міні­стрів України (п. 12 ст. 85 Конституції). Згідно із Законом України від 8 грудня 2004 р. «Про внесення змін до Конституції України» з 1 січня 2005 р. набули чинності внесені зміни до Конституції, і Україна становиться парламентсько-президентською республікою,

Основи правознавства України_____________________________________ 61

через те що змінюються співвідношення повноважень вищих орга­нів влади.

Громадянство України — це постійний правовий зв'язок між фізичною особою і Українською державою, що виявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Конституція України закріплює, що в Україні існує єдине громадянство. Від наявності громадянства залежить обсяг правосуб'єктності, оскільки не громадяни володі­ють меншим обсягом прав, свобод і обов'язків. Поняття громадян­ства України, підстави його набуття і припинення визначаються Законом України «Про громадянство України», а також «Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства Укра­їни та виконання прийнятих рішень», затвердженим Указом Прези­дента України від 27 березня 2001 року.

Змістом громадянства є взаємні права і обов'язки громадянина та Української держави. Цей зв'язок між особою і державою виникає та існує в силу визнання державою даної особи своїм громадя­нином. Це означає, що влада держави поширюється на дану особу, Громадяни володіють усіма правами і несуть обов'язки. Держава Повинна охороняти права і свободи громадян. '^; Громадянство України базується на окремих головних принци­пах. Принципи громадянства України — це вихідні засади, керівні Ідеї, які одержали закріплення в законодавстві у взаємовідносинах між державою і владою. Слово «принцип» латинського походжен­ня, що означає «основа», «засада». У Законі України «Про грома­дянство України» визначається, що громадянство базується на такихпринципах:

1) єдиного громадянства України;

2) запобігання виникненню випадків без громадянства, що озна­чає недопустимість втрати громадянства України;

3) недопустимість позбавлення громадянства громадянам Укра­їни. У Конституції України закріплено, що громадянин України не Може бути позбавлений громадянства;

4) принцип неможливості автоматичного набуття і втрати грома­дянства;

5) принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства;

62 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

6) принцип збереження громадянства України незалежно від мі­сця проживання громадянина. Виїзд за межі території держави не означає втрату громадянства;

7) принцип визнання права громадянина на зміну громадянства;

8) принцип захисту і піклування про громадян України, що пере­бувають за її межами;

9) принцип невидання громадян України іноземним державам (ст. 25 Конституції)

§ 4.1. Підстави набуття громадянства України

Визначення кола осіб, що належать до громадян України, є суве­ренним правом держави. Згідно зі ст. З Закону «Про громадянство України» громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошен­ня 24 серпня 1991 р. самостійності постійно проживали на тери­торії України;

2) особи, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 р. проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено запис: «Громадянин України», а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття вони не дося­гни повноліття;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Документами, що підтверджують громадянство України, є: пас­порт громадянина України, свідоцтво про належність до громадян­ства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, посвідчення особи моряка, посві­дчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

Відповідно до Закону України «Про громадянство України» із змінами до Закону від 16 червня 2005 р. громадянство набувається на таких підставах:

1) за народженням;

2) за територіальним походженням;

Основи правознавства України _________________________________ 63

3) внаслідок прийняття громадянства;

4) внаслідок поновлення громадянства;

5) внаслідок усиновлення;

6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронажного вихователя;

7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недіє­здатною, опіки;

8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встанов­лення факту батьківства чи материнства;

10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними дого­ворами України. Закон встановлює громадянство України за наро­дженням (філіція), це головна форма набуття особою статусу гро­мадянства держави: особа, батьки або один із батьків якої на Момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від осіб без грома­дянства, які на законних підставах проживають на території Укра­їни, є громадянином України.

Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадян­ства, які постійно на законних підставах проживають на території України і не набула за народженням громадянства іншої держави, е громадянином України.

Особа, яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства батьків, є громадянином України.

Особа, яка народилася на території України, одному з батьків ЯКОЇ надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не Набула за народженням громадянства того з батьків, якому надано Статус біженця в Україні, є громадянином України.

Особа, яка народилася від іноземної особи і особи без громадян­ства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, ЯКИЙ є іноземцем, є громадянином України. Новонароджена дитина,

64 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі, є грома­дянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за наро­дженням, є громадянином України з моменту народження.

У нормах законодавства України, що регулюють питання набут­тя громадянства України, поєднуються принципи права крові та місця народження. Закон встановлює порядок прийняття до грома­дянства України іноземців та осіб без громадянства (натуралізація або укорінення).

Натуралізація — це надання органами державної влади країни громадянства зацікавлений особі на її прохання відповідно до ви­значеної законодавством процедури.

Умови прийняття до громадянства України визначаються ст. 9 Закону «Про громадянство України», це:

1) визнання і дотримання Конституції та законів України;

2) зобов'язання припинити іноземне громадянство або перебу­вання в іноземному громадянстві;

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років;

4) дотримання дозволу на постійне проживання в Україні;

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, доста­тньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які ма­ють певні фізичні вади (глухі, сліпі, німі);

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширю­ється на громадян зі статусом біженця України і тих, що одержали притулок в Україні.

У Законі «Про громадянство України» (ст. 9) визначені обстави­ни, за яких громадянство не може бути надано, зокрема:

1) особі, яка вчинила злочин проти людства чи здійснювала гено­цид;

2) засудженій в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжко­го злочину;

3) особі, яка вчинила на території іншої держави діяння, яке ви­знано законодавством України тяжким злочином.

Особа, яка набула громадянства і подала декларацію про від­мову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути па­спорт іноземної держави до уповноважених органів іноземної держави.

Основи правознавства України _____________________________________ 65

У Законі «Про громадянство України» передбачені положення про поновлення громадянства в Україні, яке прийнято назвати репа­тріацією, а також встановлені інші обставини набуття громадянства України.

§ 4.2. Підстави припинення громадянства в Україні

Припинення громадянства — це припинення постійного пра­вового зв'язку особи з Українською державою. Громадянство Укра­їни може припинитися за такими підставами:

1) внаслідок виходу з громадянства України, тобто припинення Громадянства за ініціативою особи;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) на підставі міжнародних договорів.

Відповідно до закону громадянин України, який виїхав на по­стійне проживання за кордон, може вийти з громадянства України за його клопотанням.

Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання За кордон, і батьки виходять з громадянства України, за клопотан­ням одного з батьків разом з батьками з громадянства України може вийти і дитина.

Закон вказує, що у всіх випадках, коли дитина виїжджає за кор­дон з одним із батьків, вона може вийти з громадянства України за клопотанням одного із батьків, якщо один з них вийшов з громадян­ства України.

Вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула Громадянства іншої держави або отримала документ, виданий упов­новаженими органами іншої держави, про те, що громадянин Укра­їни набуде її громадянства, якщо вийде з громадянства України.

Вихід дітей від 15 до 18 років з громадянства України може від­буватися лише за їх згодою.

Датою припинення громадянства України у випадках передбачених ст. 17 Закону «Про громадянство України», є дата визнання від­повідного Указу Президента України.

§ 4.3. Втрата громадянства

Закон України «Про громадянство України» (ст. 19) встановлює Підстави втрати громадянства:

66 П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

1) якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набуває громадянства іншої держави;

2) якщо іноземець набув громадянство України і не подав у по­рядку, передбаченому законом, документ про припинення іноземно­го громадянства або декларацію про відмову від нього;

3) якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які накладає на нього іноземне гро­мадянство;

4) якщо особа набула громадянства України на підставі закону у результаті подання свідомо неправдивих відомостей або фальши­вих документів;

5) якщо громадянин України без згоди державних органів Укра­їни добровільно вступає на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи держа­вної влади чи місцевого самоврядування іншої держави.

Відповідно до Закону громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства або щодо якого оформляється втрата грома­дянства до набрання чинності рішення про припинення громадян­ства України, користується всіма правами і несе всі обов'язки гро­мадянина України.

Закон «Про громадянство України» регулює також повноважен­ня державних органів з питань громадянства (Президента, Комісії з питань громадянства при Президентові, Спеціального уповнова­женого центрального органу виконавчої влади, Міністерства зако­рдонних справ), а також порядок оскарження рішень з питань гро­мадянства.

Дата добавления: 2015-05-26