КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Характеристика кримінально-виконавчого законодавства та правовий статус засуджених
КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Конституція України у ст. 92 встановлює, що органи і установи покарання визначаються законами нашої держави. Основним законом, що регламентує відбування кримінальних покарань є Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК), який набув чинності з 1 січня 2004 р. У Кримінально-виконавчому кодексу визначено мету і завдання, основні права і обов'язки засуджених, органи і установи виконання покарань, а також порядок і умови виконання та відбуття кримінальних покарань. Так, у ст. 1 КВК визначено: «Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими». Цією ж статтею визначається і завдання: «Завдання кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання покарань, Основи правознавства України ___________________________297
правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; систему органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконаннями кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарань, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними». Таким чином, Кримінально-виконавчий кодекс регулює майже всі основні питання виконання та відбування кримінальних покарань. Поряд з цим в
Україні діє ряд законів, які також регламентують питання кримінально-виконавчої системи, а саме: — Закон України від ЗО червня 1993 р. «Про попереднє ув'язнення»; — Закон України від 2 березня 2000 р. «Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої системи України»; — Закон України від 1 грудня 1994р. «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»; — Закон України від 10 липня 2003 р. «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі»; — Закон України від 23 червня 2005 р. «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та ряд інших законів.
Нагляд за додержанням цих та інших законів здійснюють органи прокуратури при виконанні конституційної функції нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Поряд з названими законами питання порядку й умови виконання та відбуття кримінальних покарань регламентується низкою відомчих нормативних актів. Особливе місце займають нормативно-правові акти Державного департаменту України з питань виконання покарань та інших відомств, у т. ч. міністерств оборони та внутрішніх справ.
Аналіз національного кримінально-виконавчого законодавства дозволяє зробити висновок, що основна увага в ньому приділена правовому статусу засуджених. Так, у ст. 7 КВК закріплені основи правового статусу засуджених:
298 ______ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін. І. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. 2. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України та цим кодексом і встановлених вироком суду. 3. Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 4. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання. Слід визначити, що основи правового статусу засуджених, які закріплені в ст. 7 КПК у повному обсязі відповідають вимогам ст. 63 Конституції України, яка встановлює, що засуджений користується всіма правами людини і громадянина за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Тобто на засуджених поширюється більшість прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, які передбачені
Конституцією України. Перелік усіх прав, як і їх обмежень, визначити у законодавстві неможливо. У Кримінально-виконавчому кодексі закріпленні тільки основні з них. Стаття 8 КВК так і названа «Основні права засуджених», у якій дано їх перелік.
1) Засуджені мають право: — на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок і умови виконання та відбування призначеного судом покарання; — на гуманне ставлення до себе і на повагу гідності, властивої людській особистості; — звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації, органів і установ виконання покарань, їх вищестоящих органів, а також до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян; — давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою Основи правознавства України ____________________________299
з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань; — на охорону здоров'я. Охорона здоров'я забезпечується системою медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднанням безплатних і платних форм медичної допомоги. Засуджені, які мають розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, можуть за їх письмовою згодою пройти курс лікування від вказаних захворювань; — на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій, відповідно до законів України.
2) Засудженому гарантується право на правову допомогу. Для одержання правової допомоги засуджені можуть користуватися послугами адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
3) Засуджені іноземці мають право підтримувати зв'язок з дипломатичними представництвами і консульськими установами своїх держав, особи без громадянства, а також громадяни держав, що не мають дипломатичних або консульських установ в Україні, — з дипломатичними представництвами держави, яка взяла на себе охорону їхніх інтересів, або міжнародними органами чи організаціями, які здійснюють їх захист. Поряд з цим засуджені мають право на особисту безпеку. Відповідно до ст. 10 КВК встановлено, що у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покарання у вигляді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звертатися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. Посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого. У цьому разі адміністрація установи виконання покарань зобов'язана вжити заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки. У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законом у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає
300 ______ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.
заходів щодо забезпеченні безпеки таких осіб. До зазначених осіб можуть бути застосовувані такі заходи: ізольоване утримання; переведення в іншу установу виконання покарань. При цьому зміна умов утримання осіб, щодо яких застосовані заходи безпеки, повинна здійснюватись з додержанням вимог Кримінально-виконавчого кодексу та інших законодавчих актів України. Крім прав засуджених, у кримінально-виконавчому законодавстві чітко визначені їх обов'язки. Юридичні обов'язки засуджених — це встановлені нормативними актами забороняючи та зобов'язуючі норми поведінки засуджених під час відбування покарання, направлені на забезпечення досягнення цілей покарання, підтримання правопорядку під час їх перебування в установах виконання покарань, а також дотримання прав і законних інтересів як самих засуджених, так і інших осіб. У ст. 9 КВК визначені основні обов'язки засуджених. Вони зобов'язані: — виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати законні вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; — ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи покарань, а також інших засуджених; — з'являтися за викликом адміністрації органів і установ виконання покарань. Невиконання засудженим своїх обов'язків і законних вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність: дисциплінарну, кримінальну, а у деяких випадках і матеріальну.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 784; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |