Суб’єкти екологічних правовідносин

Питання та завдання для самоперевірки, повторення

Резюме

v Основним джерелом екологічного права є Конституція України.

v Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991р. визначає концептуальні засади правового регулювання екологічних відносин – завдання та основні принципи охорони навколишнього природного середовища, право власності на природні ресурси та їх використання, екологічні права та обов'язки громадян, повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього природного середовища, спостереження, прогнозування, обліку та інформування, стандартизації і нормування у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідальність за порушення екологічного законодавства тощо.

v Предмет екологічного права складають екологічні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки, які базуються на множинності форм права власності, права природокористування і права громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище.

v Джерелами екологічного права є нормативні акти, які приймаються компетентними державними органами і є офіційною формою вираження правових норм.

v Як система законодавства екологічне право є сукупністю правовик

актів, що регулюють екологічні відносини.

1. Що таке екологічне право?

2. Які нормативно-правові акти складають систему екологічного законодавства України?

3. Що є об'єктами правової охорони навколишнього природного середовища?

4. У чому полягає суть основних принципів охорони навколишньою середовища

5. Якими екологічними правами та обов'язками наділені громадяни України щодо охорони навколишнього середовища?

6. Які ви знаєте форми участі громадськості у прийнятті екологічно-значимих рішень?

7. Що є джерелами екологічного права?

Суб'єктами екологічних правовідносин є різноманітні фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи – це переважний різновид індивідуальних суб'єктів в екологічному праві. Вони за наявності певних умов можуть бути суб'єктами права власності на визначені законодавством природні ресурси, права користування природними ресурсами.

Юридичними особами, як суб'єктами є організації, підприємства, установи, наділені спеціальною правосуб'єктністю. Вони поділяються на державні, громадські, приватні, колективні та іноземні. Особливе місце серед них займають органи управлінні в галузі екології.

Управління в галузі екології здійснюють органи загального керівництва і спеціальні органи влади. їх діяльність спрямована, по-перше, на організацію проведення комплексу заходів, спрямованих на збереження певних об'єктів природи, по-друге, на організацію раціонального використання, збереження і відтворення природних ресурсів.

Органи управління в галузі екології – це юридично відособлені державні, самоврядні і громадські інституції, уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції у галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони НПС.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища (ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Для досягнення поставлених завдань управління охороною навколишнього природного середовища здійснюється у декількох напрямах – спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування тощо.

Управління охороною навколишнього природного середовища є багатоаспектним явищем і здійснюється різними суб'єктами. Тому виділяють такі види управління:

громадське – здійснюється громадянами та їх об'єднаннями. Цей вид управління свідчить про демократизацію суспільства;

виробниче – цей вид управління реалізується у рамках підприємства, установи, організації і спрямоване безпосередньо на раціональне природокористування, охорону довкілля конкретним господарюючим чи іншим суб'єктом;

галузеве – управління, що здійснюється в рамках відповідної галузі чи сфері діяльності, якщо така негативно впливає на довкілля;

державне – управління у сфері охорони навколишнього природного середовища є складовою частиною державного управління і здійснюється органами держави та місцевого самоврядування.

Систему державного управління з охорони навколишнього природного середовища утворює сукупність органів, які можна поділити на:

державні органи та органи місцевого самоврядування;

органи загальної та спеціальної компетенції.

Особливість управління охороною навколишнього природного середовища органів загальної компетенції полягає у тому, що таке управління вони здійснюють поруч з іншими видами державного управління (економіки, соціальної та культурної сфери тощо). До цих органів належать Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада та Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевої державної адміністрації, місцеві ради та їх виконавчі органи тощо. Органи спеціальної компетенції створенні в першу чергу для здійснення управління охорони навколишнього природного середовища, наприклад, Міністерство екології та природних ресурсів України та його управління на місцях.

Основи управління охороною навколишнього природного середовища закладені в Конституції України, яка визначає органи державної влади та місцевого самоврядування та їх загальні повноваження. Конкретизація компетенції органів управління визначається у відповідних законах (ресурсних кодексах і законах та комплексному Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища"),а також у підзаконних нормативно-правових актах (наприклад, положеннях про відповідні міністерства, відомства, комітети, управління).

До компетенції Верховної Ради України у галузі регулювання відносин щодо охорони навколишнього природного середовища належать:

прийняття екологічних законів. Ними встановлюються права та свободи людини і громадянина, їх гарантії, засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, основи охорони здоров'я та екологічної безпеки та інші;

визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища;

затвердження державних екологічних програм;

визначення правових основ регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі щодо прийняття рішень про обмеження, зупинення (тимчасово), або припинення діяльності підприємств і об'єктів, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

визначення повноважень Рад, порядку організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території республіки;

інші повноваження, визначені законодавством.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, в тому числі права на безпечне довкілля та інших екологічних прав. Він забезпечує національну безпеку, складовою частиною якої є екологічна безпека. З цією метою в Україні створена Рада національної безпеки і оборони України, яку очолює Президент України. У разі необхідності оголошує окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації, з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України.

Президент України:

утворює, реорганізує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації – з наступним затвердженням цього рішення ВРУ;

підписує закони, прийняті ВРУ (п.п.15, 21, 29 ст. 106 Конституції України);

Вищим органом виконавчої влади, повноважним здійснювати державне управління, є Кабінет Міністрів України. У галузі охорони навколишнього природного середовища він:

здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики;

забезпечує розробку державних республіканських, міждержавних і регіональних екологічних програм;

координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища;

встановлює порядок утворення та використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, затверджує перелік природоохоронних заходів;

встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;

встановлює порядок визначення збору та їх граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього;

приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

організує екологічне виховання та екологічну освіту громадян;

приймає рішення про зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища та здійснює інші повноваження щодо управління охороною навколишнього природного середовища.

Загальне державне управління охороною навколишнього природного середовища здійснюють Верховна Рада та Рада Міністрів Автономної Республіки Крим. їх компетенція обумовлюється територією, на яку розповсюджується її повноваження.

Державна виконавча влада на місцях здійснюється місцевими державними адміністраціями, що створюються в областях, районах і містах Києві та Севастополі. Порядок їх створення та повноваження, у тому числі в екологічній сфері, визначено у Законі України "Про місцеві державні адміністрації ” від 5 травня 1999 р. На відповідній території місцеві державні адміністрації забезпечують виконання програм охорони довкілля, реалізацію делегованих їм функцій та ін.

Спеціально створеним органом для здійснення управлінських і контролюючих функцій у сфері охорони навколишнього природного середовища є Міністерство екології та природних ресурсів України. Положення про це Міністерство затверджено указом Президента України від 29 травня 2000 р. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створені державні управління екології та природних ресурсів, що в ходять в систему місцевих органів Міністерства. 11 серпня 2000 р. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України затверджено Положення про вказані управління. До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать:

здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в державі, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі;

державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони держави, а також за додержанням норм екологічної безпеки;

організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення і забезпечення роботи екологічної інформаційної системи;

затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;

здійснення державної екологічної експертизи;

одержання безоплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

видача дозволів на захоронення (складування) відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, на спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства України;

обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;

керівництво заповідною справою, ведення Червоної книги України;

координація роботи інших спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;

здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони навколишнього природного середовища, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій галузі, організація виконання зобов'язань України відповідно до міжнародних угод з питань охорони навколишнього природного середовища.

В Україні створені й інші органи спеціальної компетенції. Як правило, їх управлінські функції пов'язані з охороною окремих видів природних ресурсів. Здійснюючи управління охороною навколишнього природного середовища, вони координують свою діяльність з Міністерством екології та природних ресурсів. До таких органів належать Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет України по водному господарству, Державний комітет лісового господарства України, Державний комітет ядерного регулювання України, Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України тощо.

Законодавець визнав участь громадськості в охороні навколишнього природного середовища одним із принципів екологічного права. На цьому принципі побудоване також управління охорони довкілля. У статті 21 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено приблизний перелік повноважень громадських об'єднань у галузі охорони навколишнього природного середовища. Вони мають право розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми; утворювати громадські фонди охорони природи; виконувати роботи по охороні та відтворенню природних ресурсів, збереженню та поліпшенню стану навколишнього природного середовища; брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів; проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення. Повноваження громадськості в управлінській сфері можуть передбачатися і в інших нормативно-правових актах.

Необхідно зазначити що деякими управлінськими повноваженнями в галузі використання природних ресурсів та охорони НПС наділена Державна прикордонна служба України. Так, відповідно до ст. 18 ЗУ "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р. користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення різних гідроспоруд, здійснення інших видів робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничої справи, геологічних розвідувань на державному кордоні України здійснюються за погодженням вищевказаних державних компетентних органів ДПС України.

Дата добавления: 2015-05-26