Прочитай казку

Продовж речення.

Прочитай.

Продовж речення.

Пригадайте випадки, коли ви допомогли комусь у скрутну

годину?

Урок 26. Сила тіла і сила духу.

Сила тіла - це____________________________________________________

Сила духу - це ___________________________________________________

2. Прочитай прислів`я і поясніть, як розумієте їх зміст.

У здоровому тілі – здоровий дух.

Здоров`я дорожче за багатство.

Здоровому все здорово.

Сила мовчить, а слабкість кричить.

Ви, мабуть, чули від батьків чи дорослих, що Біблія називає людське тіло «храмом Божим». Тому будь-які шкідливі вчинки щодо власного, а також чужого тіла (неохайність, лінощі, гнів, лихослів`я тощо) гостро засуджуються у Святому Письмі.

«Чи знаєте ви, що ви – Божий храм, і дух Божий у вас перебуває? Хто нівечить Божий храм, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той – то ви!» (Перше послання апостола Павла до Коринтян, 3, 16, 17)

4. Відповіси на запитання.

- Що називає Біблія «храмом Божим»?

- Чому перемагає той, хто має силу Духа?

5. Склади прислів’я.

Життя щоб жити бути

щоб не в тому, здоровим. а в тім

Урок 27. Хоробрість і боягузтво.

Хоробрість – це________________________________________________

Боягузтво – це _________________________________________________

Хоробра жабка

Біля великого озера, сховавшись під грудою, сиділа зелена жаба.

- Сестро, - погукала її інша жаба, дещо більша, - що ти все сидиш та тремтиш, ходімо з нами на галявину. Сьогодні я вперше виступаю в хорі.

- Я боюся, - тихо прошепотіла зелена жаба, раптом мене хтось з`їсть?!

- Ех ти, боягузка, - докоряла їй жаба-сестра. – Ти, напевне, і квакати не вмієш. Ти хоча б одну пісню колись співала?

- Ні, - зітхнула зелена жабка, - я боюся, що хтось почує мій голос і з`їсть мене.

- Ну й сиди, а я пішла, на галявині так весело! – сказала більша жаба та пострибала геть.

Зелена жабка посиділа ще годинку під грудою та нарешті вирішила вийти з укриття, щоб пошукати собі вечері. Болотистий берег озера був затоплений водою, і пеньки осоки де-не-де піднімалися прямо з води. Зелена жаба, запливши у тінь великого пенька, приготувалася пірнути, як раптом прямісінько перед собою побачила чудовисько з великим дзьобом. Зелена жаба від переляку заплющила очі й прошепотіла:

- Зараз мене з`їдять…

Несподівано для неї чудовисько запищало:

- Не їж мене, я ще маленький!

Жаба розплющила очі та побачила пухнасте каченя, яке, сховавши голову у траву, продовжувало пищати:

- Мамо, рятуй мене, я боюся!

Жаба подивилася довкола. Нікого не було, тільки комарі дзижчали. Зелена жаба засміялася:

- Каченятко, ти що, мене боїшся?

- Так, - пропищало воно, не піднімаючи голови.

Це насмішило жабу ще більше.

- Але жаби не їдять каченят.

- Ти велика і страшна, відповіло каченя.

- Я маленька і зовсім не страшна, - заспокоїла його зелена жаба. Каченя насмілилося знов поглянути на неї.

- Так ти мене не з`їси? – запитало воно.

- Та ні, - знову засміялася зелена жаба. Вона ще ніколи так не веселилася, адже всього боялася і тому сміялася зрідка.

- Ти симпатичний, - сказала жабка каченяті. – А де твоя мама?

- Мама з братиками попливла на чисту воду, а я боюся відпливати далеко від грудки, - зітхнуло каченя.

- Не бійся, тут безпечно, - втішала його жаба, поглянь краще, як я пірнаю.

До ночі вони плавали та пірнали. Жабка навчала каченя квакати, а воно її – крякати.

Коли сестра зеленої жаби дізналася про її дружбу з каченям, вона вжахнулася:

- Ти найдурніша жаба на світі, ось побачиш – воно тебе з`їсть!

- сама ти дурненька, образилась зелена жабка, чому я повинна боятися мого найкращого друга?!

Коли мама каченяти дізналася про жабу, вона сказала:

- Ця жабка, вочевидь, смачна, раз вона тобі так сподобалася. Приведи її до нас на вечерю.

- Мамо, як ти можеш говорити про мою найкращу подружку?! – обурилося каченя.

- Подивимося, чи довго триватиме ця дружба, - посміхнулася у відповідь мама-качка.

Жабка і каченя залишилися друзями, навіть коли підросли. Щовечора зустрічалися вони біля великої груди та разом гралися, пірнали, вечеряли. А найголовніше – разом вони нічого не боялися. Тільки їхні рідні й досі вважали їх боягузами, оскільки каченя не хотіло вирушати у далеке плавання озером, а жабка відмовлялася брати участь у концерті.

Одного разу, коли каченя навчало жабку нового способу пірнання, сталася біда. Голодна ворона, пролітаючи мимо, схопила його за лапку та й полетіла зі своєю здобиччю до лісу. Каченя верещало, билося, і вороні було важко летіти, вона майже торкалася крилами трави. Виходячи з себе від горя та жаху, зелена жабка стрибнула на грудку і заквакала так голосно, як ніколи досі:

-Ква- ква, караул! Ква-ква, рятуйте! Допоможіть!

Ворона полетіла до галявини, сподіваючись там впоратися з каченям. Жаба величезними стрибками кинулася за нею, квакаючи на все горло.

У цей час жаби на галявині, як завжди, готувалися до вечірнього концерту. Який же зчинився ґвалт, коли на галявину прилетіла ворона з каченям, а за нею пристрибала зелена жаба! Жаби кинулися врізнобіч, квакаючи щосили:

- Ква-ква, караул! Ква-ква, ворона! Ква-ква, напад! Допоможіть!

Вороні здалося, що сотні жаб накинулися на неї, і вона, випустивши зостраху здобич, полетіла геть.

За хвильку на галявині все заспокоїлося. Перелякані жаби поховалися по своїх домівках. Зелена жабка допомогла каченятові підвестися. Воно майже не забилося, тільки лапка, за яку схопила його ворона, боліла. Зелена жабка обгорнула її листям подорожника, і вони повільно рушили назад, до берега.

Коли жабка повернулася додому, її сестра розповіла їй:

- Ти знаєш, боягузко, що сьогодні було на галявині?! Ти б умерла від переляку! Тільки-но ми приготувалися до концерту, як на галявину влетіла величезна ворона з величезною качкою. Вони хотіли повечеряти нами, але тут з`явилася чарівна зелена жаба та стала з нами до бою. Поки вона з ними билася, ми всі врятувалися.

- А що ж сталося з чарівною жабою? – запитала зелена жабка.

- Вона всіх перемогла і зникла, - відповіла сестра

Зелена жабка нічого не відповіла, та наступного дня вона і каченя довго сміялися з цієї розповіді.

- А моя мама, - насміявшись досхочу, сказало каченя, - розповіла мені, що учора ввечері на галявині був бій за озеро між трьома чарівниками, які були в образах ворони, качки та величезної зеленої жаби. Мама сказала, що цей приклад має навчити мені хоробрості.

І друзі знову весело розсміялися.

3. Дай відповіді на запитання.

- Що допомогло жабці подолати своє боягузтво?

Як ви вважаєте, чи залишиться зелена жабка та каченя друзями, коли виростуть?

Уявіть себе хороброю жабкою. Розкажіть про якийсь власний найхоробріший вчинок.

4. Прочитай прислів`я та перелічи риси характеру, які необхідні людині, щоб стати хороброю.

Відвага красить молодця.

Відважного й страх не бере.

Чия відвага, того й перемога.

Будь сміливим не язиком, а справою.

Урок 28. Захисники Батьківщини.

1. Відгадай загадку.

Хто це?

Воїни відважні.

І міцні, немов дуби.

Свою землю захищали

Від поганців-ворогів. (Козаки)

2. Виберіть правильну відповідь. Позначте її знаком «+».

Козаки це…

а) спортсмени;

б) рибалки;

в) захисники Батьківщини;

г) мисливці.

3. Розфарбуйте. Домалюйте атрибути хороброго воїна-козака.

4. Прочитайте прислів`я. З`єднайте їх частини. Поясни зміст.

Нема без кореня рослини, як соловей без пісні.

Людина без Вітчизни і життя віддай.

За рідний край а нас, людей, без батьківщини.

5. Запропонуйте своїм друзям рухливу гру «Захисник фортеці». Пограйте в цю гру на спортивному майданчику.

Урок 29. Скромність і хвалькуватість.

Дата добавления: 2015-05-26