Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування

Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.

Лісопромисловий комплекс (ЛПК) України — це сукупність підприємств, пов’язаних з вирощуванням і переробкою лісової сировини.
Значення ЛПК в економіці України визначається тим, що в сучасних умовах немає такої сфери господарства, де деревина і продукція її переробки не відігравали б істотної ролі. Деревина восновному викор. для вир-ва засобів вир-ва. Продукція ЛПК використовується в машинобудуванні, легкій промисловості, на транспорті, у зв’язку, в будівництві.
Структура. До його складу входять: Лісозаготівельна пром., Деревообробна пром., Лісопильне вир-во, вир-во деревних плит, Фанерне вир-во,
Меблева пром., Целюлозно-паперова пром., Лісохімічна.
Особливості розміщення. Основою розвитку ЛПК України є лісові ресурси. Лісистість території становить 15,6%. Найбільша концентрація їх в Українських Карпатах, Кримських горах і на Поліссі.Лісові ресурси України забезпечують потреби господарства майже на 20%, решту деревини Україні постачають. Основні лісозаготівельні райони України — Українські Карпати (Івано-Франківська і Закарпатська області) і Полісся (Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська області).
Лісопильне виробництво є важливим процесом первинної механічної обробки деревини. Його розміщення залежить від районів лісозаготівель розміщення споживачів пиломатеріалів, наявності і транспортних шляхів.
Деревообробна промисловість здійснює переробку деревини й виготовляє з неї широкий асортимент матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів для населення й народного господарства.
З відходів лісової і деревообробної промисловості України виробляють деревностружкові і деревноволокнисті плити.
Целюлозно-паперова промисл. хар-ться високою матеріаломіс. водомісткістю, тому тяжіє до сировинних баз.
Лісохімічна промисловість включає: пірогенетичне, каніфольно-терпентинне, смоло-терпентинне, хвойно-ефірне та дьогте-курильне вир-ва.
Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її не комплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробництв

Машинобудівний комплекс — міжгалузевий господарський комплекс України, що об'єднує систему науково-дослідних, конструкторсько-технологічних організацій, підприємств (об'єднань), продукція яких (машини, устаткування, прилади, апарати, механізми, послуги) має загальноекономічне призначення, виробничу та експлуатаційну спільність.

Велике значення машинобудування в наргосп. к омплексі визначається тим, що воно виробляє знаряддя праці для галузей, що виготовл. засоби вир-ва і для галузей, що вигот.готовий продукт. Крім того, машинобудування виробляє різноманітне, а також прод-цію оборонного призначення.
Структура. Машинобудування має багатогалузеву структуру і хар-ться створенням спеціалізованих заводів і галузей: Важке, Загальне, Середнє, Точне, Наукомістке.
Особливості формування. Процес вир-ва машин складається з 3 стадій:а) вир-во заготовок;
б) механічна обробка заготовок;в) склад. деталей і частин.
У машинобудуванні поширені такі види спеціалізації: предметна; технологічна; подетальна та вузлова.
Підпр-ва машбуд галузі мають особливості розміщення. Вони майже не залежать від природних умов і ресурсів, їх продукція має широке коло споживачів. Внаслідок цього машинобудування розвинуте в усіх регіонах країни, відмінності полягають у різному рівні розвитку та наборі галузей. В одних регіонах вони є галузями спеціалізації, в інших — задовольняють потреби тільки даного регіону.
Один із важливих принципів розміщення машбуд підпр-в — орієнтація на сировину.

Більшість галузей машбуд комплексу належить до трудомістких. В усіх галузях машинобудування зростає значення науково-дослідних робіт.
На розміщення підприємств, які випускають важкотранспортабельну продукцію, також значно впливає споживач.

Дата добавления: 2015-05-26