Моделювання конкурентоспроможності розробленого програмного продукту (ІС, АС, КМ) та його аналогу

Моделювання оцінки конкурентоспроможності нового виробу (ПП, ІС, АС, КМ) базується на побудові номограми для порівняння параметрів конкурентоспроможності. Відповідно, кожній із восьми осей з використанням певного масштабу виміру відмічаються точки, що відповідають певним значенням параметрів, що наведені в таблиці 2.6. Лінія, що проходить через них, утворює багатокутник, таким чином отримуємо номограму для порівняння параметрів конкурентоспроможності базового та нового варіантів ПП (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 Номограма для порівняння параметрів конкурентоспроможності базового та нового варіантів ПП (Приклад)

2.7 Визначення економічної ефективності програмного продукту (ІС, АС, КМ):

2.7.1 Показники економічної ефективності програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Ефективність ПП (ІС, АС, КМ) складається з економічності його складових частин.

Мірою ефективності системи є критерій ефективності, який має кількісний зміст i вимірює ступінь ефективності системи, узагальнюючи всі її властивості в одній оцінці – значенні критерію ефективності.

Ефективність автоматизованого перетворення економічної інформації – це доцільність використання обчислювальної та організаційної техніки при формуванні, передачі та обробці даних.

Доцільність варіантів побудови ПП (ІС, АС, КМ) залежить від балансування приросту ефективності Е, одержаної за рахунок створення чи вдосконалення ПП (ІС, АС, КМ), і витрат Q. Математично це можна записати так:

max E при Q=const або у вигляді оберненої задачі: min Q при E=const.

Якщо приріст ефекту подано у грошовому вираженні, то економічна ефективність інформаційної системи визначається у вигляді трьох основних показників:

- річного економічного ефекту;

- розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних затрат на розробку і впровадження інформаційної системи;

- терміну окупності капітальних затрат на розробку та впровадження інформаційної системи.

Розрізняють розрахункову і фактичну ефективність.

Розрахункову ефективність визначають на стадії проектування автоматизації інформаційних робіт, тобто розробки технічного проекту.

Фактичну ефективність визначають за результатами впровадження техноробочого проекту.

Узагальненим критерієм економічної ефективності є мінімум затрат живої і зречевленої праці.

Економічний ефект від впровадження обчислювальної і організаційної техніки поділяють на прямий і непрямий.

Пряма економічна ефективність – економія матеріально-трудових ресурсів та грошових засобів, отримана в результаті скорочення чисельності управлінського персоналу, фонду заробітної плати, витрат основних і допоміжних матеріалів внаслідок автоматизації конкретних видів робіт.

Впровадження автоматизованих інформаційних технологій (АІТ) на першому етапі не приведе до зменшення кількості працівників планово-облікових служб. У цьому випадку враховують непряму ефективність, яка проявляється у кінцевих результатах господарської діяльності. Її локальними критеріями можуть бути:

- скорочення термінів складання підсумків,

- підвищення якості планово-облікових і аналітичних робіт,

- скорочення документообігу,

- підвищення культури і продуктивності праці тощо.

Основним показником є підвищення якості управління, яка, як і при прямій економічній ефективності, веде до економії живої і зречевленої праці.

Ці два види економічної ефективності взаємопов’язані.

Визначають економічну ефективність за допомогою трудових і вартісних показників. Основним при розрахунках є метод співставлення даних базового та звітного періодів.

В якості базового періоду при переводі окремих робіт на автоматизацію беруть затрати на обробку інформації до впровадження АІТ (при ручній обробці), а при вдосконаленні діючої системи автоматизації – затрати на обробку інформації при досягнутому рівні автоматизації.

При цьому користуються абсолютними і відносними показниками.

Якщо на ручну обробку даних треба затратити Т₀ людино-годин, а при використанні АІТ  Т_і людино-годин, то абсолютний показник економічної ефективностіТ_ек визначається:

(2.36)

Відносний індекс продуктивності праці:

(2.37)

Вартісні показники визначають затрати на обробку інформації при базовому (С₀) і звітному (С_і) варіантах у грошовому виразі.

Абсолютний показник вартості:

(2.38)

Індекс вартості затрат:

(2.39)

Термін окупності затрат:

(2.40)

де Зо – затрати на технічне забезпечення;

По – затрати на програмне забезпечення;

К_еф – коефіцієнт ефективності знаходиться в межах 0≤ К_еф ≤1 та визначається відношенням ефективності системи до автоматизації і після.

К_еф=Е₀/Е_і (2.41)

На практиці використовують інженерні методи визначення К_еф за даними про надійність апаратури ІС i відносному внеску окремих пристроїв (або групи пристроїв) в її ефективність. Для цього ефективність системи визначають через показник надійності системи, що складається з надійності її окремих елементів.

Надійність системи закладається при проектуванні, забезпечується при виробництві її апаратної частини i підтримується при експлуатації.

Функція надійності системи з послідовним з’єднанням елементів обчислюється як:

Рс(t)=Р1(t) *Р2(t)*…* Рn(t) (2.42)

Паралельне з’єднання елементів – коли відмова системи виникає при відмові усіх її елементів (графічно приклад залежності P(t) і Q(t) наведено у додатку Г). Функція надійності такої системи буде рівна:

Рс(t)=1 -[(1 - p1(t))*(1 - p2(t))*… *(1 - pn (t))], (2.43)

Згідно показового закону надійності елементів ймовірність відсутності відмов визначається за формулою:

, (2.44)

де: експонента – показова функція exp(x) = e^x (е – основа натуральних логарифмів (e = 2.71...);

λi =Const − інтенсивність відмов i -го елементу, li, година^-1 (паспортні дані).

Інтенсивність відмов системи, яка обчислюється за формулою:

,(2.45)

де: n – кількість елементів системи.

Середній час безвідмовної роботи такої системи буде рівний:

,(2.46)

К_еф має простий фізичний зміст поправочного коефіцієнта до показників ефективності системи, що дуже зручно як при оцінці результатів випробувань, так i при задані вимог до надійності. Наприклад, якщо встановлено, що К_еф =0,95, то це означає, що тільки через відмови апаратури ефективність системи знижується в середньому на 5%. Значення інших показників надійності інтерпретувати подібним чином можна лише у тих часткових випадках, коли вони мають зміст К_еф.

Дата добавления: 2015-05-26