Розрахунок ціни програмного продукту на тиражування

При встановленні ціни на тиражований ПП слід обмежити частку собівартості та встановити прибуток з одного екземпляра ПП з урахуванням витрат на його розробку та створення необхідного тиражу. Регулювання частки собівартості та частки прибутку, що припадає на ціну одного екземпляра тиражованого ПП, можна отримати наступним чином.

Нехай протягом деякого періоду часу вихідні умови залишаються незмінними, ПП тиражується в екземплярах, витрати на розробку складають , прибуток від продажу ПП= . Тоді ціна одного екземпляра тиражованого ПП визначається за формулою 2.31

, (2.31)

де – витрати на копіювання, супроводження та маркетинг (витрати на маркетинг можуть належати до всього тиражу, тоді в ціні враховується частина від загальних на нього витрат), грн;

– величина торгової націнки (для отримання прибутку) від реалізації одного екземпляра тиражу, грн.

2.6 Оцінка конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, АС, КМ)

2.6.1 Визначення основних параметрів базового і нового варіантів програмного продукту (ІС, АС, КМ)

У процесі дослідження виділяються основні технічні та економічні параметри базового та нового варіантів ПП. Також наводяться додаткові функції нового ПП (табл. 2.6 Приклад).

Таблиця 2.6 – Характеристика основних техніко-економічних параметрів базового та нового варіантів ПП (Приклад)

№ П\П	Назва параметру	Одиниця виміру	Варіант	Характерис-тика параметра нового варіанта відносно базового (↑, ↓ чи =)
базовий (аналог)	новий
1.	Вартість ПП	грн	19700 (10)	18290,6 (9)	↑
2.	Простота та зручність інтерфейсу	бали			↑
3.	Кількість функцій ПП	шт.			=
4.	Розмір ПП	мбайт	25 (10)	10 (4)	↑
5.	Час виконання запиту	мкс	16 (10)	14 (9)	↑
6.	Можливість нарощування функціональних характеристик	бали			↑
7.	Час відновлення системи після збою	сек	40 (10)	30 (8)	↑
8.	Кількість людей, необхідних для обслуговування	чол.			↓

Виходячи з отриманих результатів, розробка є кращою відносно базового варіанта за шістьма наступними параметрами:

1 – вартість ПП;

2 – простота та зручність інтерфейсу;

4 – об’єм ПП;

5 – час виконання запиту;

6 – можливість нарощування функціональних характеристик;

7 – час відновлення системи після збою.

За одним параметром новий і базовий варіанти ПП є ідентичними
(3 – кількість функцій ПП), а за іншим параметром (8 – кількість людей, необхідних для обслуговування) новий варіант продукту поступається базовому.

Слід зазначити соціальний ефект запропонованого програмного продукту, отриманий в результаті появи додаткових функцій та зручності інтерфейсу.

2.6.2 Конструювання еталону конкурентоспроможності програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Еталоном є точка багатовимірного простору (вектор), що утворена за таким правилом: серед показників-стимуляторів (здійснюють позитивний вплив на конкурентоспроможність) слід відібрати дані з максимальним значенням, а серед показників де-стимуляторів (чинять негативний плив на конкурентоспроможність) відібрати дані з мінімальним значенням. Визначення еталонного значення наведено в табл. 2.7 (колонки 3, 4).

2.6.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності базового і нового варіантів програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Інтегральний показник конкурентоспроможності відносно еталона () визначається за формулою 2.32:

, (2.32)

де – величини за і -тим параметром відповідно базового, нового варіанта ПП та еталона.

Результати розрахунків занести до таблиці 2.7 (колонки 5, 6).

Проведені розрахунки будуть свідчити про те, що базовий та новий ПП може переважати еталон за параметрами. Результатом буде одна із наступних умов:

- якщо , то базовий ПП перевищує новий зразок за конкурентоспроможністю;

- якщо , то поступається йому;

- при , новий ПП знаходиться на одному рівні з базовим.

Таким чином, базовий ПП переважає за еталон параметрами на “– 5,6”, а новий – на “5,67”. Тобто новий ПП є безперечно конкурентоспроможним порівняно з базовим.

Дата добавления: 2015-05-26