Аналіз ринку

Потрібно навести характеристику виробу (ПП, ІС, АС, КМ), ринку збуту, конкурентів. Характеризуючи виріб, що проектується, необхідно висвітлити наступні питання:

- Основні техніко-економічні та експлуатаційні характеристики нового виробу.

- Чи є виріб, який пропонується, зовсім новим або є модифікацією виробів, що вже існують на ринку?

- Які потреби замовників (покупців) повинен задовольнити пропонований виріб?

- Хто є потенційним замовником (покупцем) виробу?

- На яких ринках буде реалізовуватись даний виріб?

- Який очікується попит на даний виріб?

- Яким методам продажу виробу слід віддати перевагу?

- Організація сервісного обслуговування (до- та післяпродажного).

- Які можливі обсяги продажу виробу?

- Хто є головними конкурентами на ринку аналогічної продукції?

- Що являє собою продукція конкурентів: основні техніко-економічні та споживчі показники, дизайн, упаковка тощо?

- Який рівень цін на продукцію конкурентів?

Найсуттєвішими ознаками конкурентних переваг вважають:

- якість виробу та його надійність;

- можливість і гарантія вчасного та кваліфікованого сервісного обслуговування;

- цінова політика (знижки, бонуси).

Здійснюючи аналіз ринку, необхідно також оцінити можливий життєвий цикл нового виробу.

Усе це, узяте разом, забезпечує прийняття рішення про доцільність виготовлення нового (модернізованого) виробу.

2.2 Розрахунок трудомісткості програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Для розрахунку трудомісткості ПП необхідно визначити наступну інформацію.

1) кількість макетів (набори даних вхідної інформації);

2) кількість різновидів форм вихідної інформації (форм друкарських документів і інформації, яка переноситься на машинні носії);

3) ступінь новизни групи задач (задачі) – по цьому критерію задачі діляться на 4 групи:

А – задачі, які передбачають використання принципово нових методів розробки, проведення науково-дослідних робіт;

Б – розробка типових проектних рішень, оригінальних задач і систем, які не мають аналогів;

В – прив'язка типових практичних рішень при умові їх зміни; розроблення задач, які мають аналогічні рішення;

Г – прив'язка типових проектних рішень без їх зміни; розробка задач, які мають аналогічні рішення;

4) Складність алгоритму. Виділяють три групи складності:

а) алгоритми оптимізації і моделювання систем і об’єктів;

б) алгоритми обліку, звітності, статистики, пошуку;

в) алгоритми, які реалізують стандартні методи рішень, а також не передбачають використання складних чисельних і логічних методів.

5) Складність організації контролю вхідної і вихідної інформації, яка характеризується наступними групами:

а) вихідні дані і документи різноманітного розміру і структури, контроль здійснюється перехресно, тобто враховується зв'язок між показниками різних документів;

б) вхідні дані і документи одноманітної форми і змісту, здійснюється формальний контроль;

в) друкування документів складної багаторівневої структури, різноманітної форми і змісту;

г) друкування документів одноманітної форми і змісту, видів масивів даних на машинні носії.

6) Вид інформації, яка використовується, може бути:

а) перемінною (ПІ);

б) нормативно-довідковою (НДІ);

в) банком даних (БД);.

7) Мову програмування.

8) Можливість використання стандартних модулів, типових програм, пакетів прикладних програм.

Детальний розрахунок трудомісткості програмного продукту ( комп’ютерної системи, автоматизованої системи чи мережі).

Загальну трудомісткість можна визначити за формулою:

, (2.1)

де Т_заг. – загальна трудомісткість, людино-дні;

N_час – норма часу, людино-дні (у середньому: 61 – 83 людино-дні, див. Додаток В);

k_скл. – поправочний коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації (рекомендовано 1,08, див. табл. 2.1);

k_м. – поправочний коефіцієнт використання мови певного рівня складності (для мови високого рівня дорівнює 1. При використанні мов низького рівня норми часу потрібно скоректувати з урахуванням коефіцієнта k_м, рівного 1,15);

k_станд. – коефіцієнт використання стандартних програм (використовуються стандартні модулі і/або пакети прикладних програм, чи типові програми, тому норму часу коригують за допомогою коефіцієнта , див. табл. 2.2).

k_{станд.ПП} – коефіцієнт розробки стандартного ПП (норму часу слід коректувати за допомогою коефіцієнта використання стандартного математичного забезпечення, який становить 1,2 – 1,6).

Для визначення трудомісткості ПП з іншими характеристиками потрібно використати поправочні коефіцієнти (табл.2.1 і 2.2).

Таблиця 2.1 Поправочні коефіцієнти, що враховують складність контролю вхідної і вихідної інформації

Складність контролю вхідної інформації	Складність контролю вихідної інформації
друкування документів складної багаторівневої структури, різноманітної форми і змісту	друкування документів одноманітної форми і змісту, видів масивів даних на машинні носії
- вихідні дані і документи різноманітного розміру і структури, контроль здійснюється перехресно, тобто враховується зв'язок між показниками різних документів	1,16	1,07
- вхідні дані і документи одноманітної форми і змісту, здійснюється формальний контроль	1,08	1,00

При використанні інформації різних видів для визначення трудомісткості робіт Т_заг. враховується поправочний коефіцієнт k_п, що розраховується за формулою:

, (2.2)

де k₁, k₂, k₃ - поправочні коефіцієнти;

m, n, р - відповідно ПІ, ПДІ, БД кількість наборів даних.

Таблиця 2.2. Поправочні коефіцієнти для розрахунку трудомісткості робіт

Вид використаної інформації	Група складності алгоритму	Ступінь новизни
А	Б	В	Г
ПІ	а)	2,84	2,02	1,35	0,85
б)	2,52	1,80	1,20	0,72
в)	2,10	1,50	1,0	0,60
НДІ	а)	1,70	1,021	0,81	0,49
б)	1,51	1,08	0,72	0,43
в)	1,26	0,90	0,60	0,36
БД	а)	1,42	1,01	0,68	0,40
б)	1,26	0,90	0,60	0,36
в)	1,05	0,75	0,50	0,30

2.3 Визначеннячисельності розробників програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Потрібна чисельність працівників, необхідних для розробки ПП (системи, мережі) визначається згідно з формулою[1]:

, (2.3)

де – необхідна чисельність розробників ПП, людини;

– загальна трудомісткість, людино-дні;

– річний фонд робочого часу (трудовим законодавством установлено на 2013 р.: день – даний показник щорічно змінюється), днів;

– запланований строк розробки, місяці.

2.4 Розрахунок собівартості програмного продукту (ІС, АС, КМ)

Фактична або повна собівартість ПП визначається в процесі проведення калькуляції собівартості та є сумою виробничої собівартості, адміністративних витрат та витрат на збут.

Виробнича собівартість розраховується за допомогою визначення поточних витрат на його розробку (або функціонально-необхідних витрат на створення ПП – ) і визначається за формулою:

, (2.4)

де – заробітна плата розробників ПП, грн;

– відрахування на соціальне страхування, грн;

– вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП, грн;

– загальновиробничі (накладні) витрати (витрати на оплату праці управлінського персоналу, оплату службових відряджень, консультаційно-інформаційні витрати, ремонт і технічне обслуговування інших основних фондів, окрім ПК, оренда приміщення тощо);

– вартість матеріалів, комплектуючих, грн.

До заробітної плати розробників ПП ( ) належать витрати на виплату основної та додаткової зарплати виконавців, обчислені згідно із системою оплати праці, прийнятими в організації, включаючи будь-які види матеріальних та грошових доплат. Визначається за формулою:

(2.5)

Основна заробітна плата розробників ПП:

, (2.6)

де – денна зарплата програміста, грн;

– загальна трудомісткість розробки ПП (комп’ютерної системи), людино-дні (див. методику розрахунку загальної трудомісткості).

Денну заробітну плату визначають, виходячи з місячних окладів:

(2.7)

де – місячний оклад розробника ПП, грн;

– річний фонд робочого часу, днів (трудовим законодавством встановлено на 2013 р[2].: = 251 день – даний показник щорічно змінюється).

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочення тощо) розраховується згідно з нормативом, який установлює підприємство і який складає 10 – 40 % від основної зарплати. Витрати на додаткову заробітну плату визначаються за формулою:

, (2.8)

де – нормативний коефіцієнт додаткової заробітної плати ();

– витрати на основну заробітну плату, грн.

До витрат на сплату єдиного соціального внеску (С_ЄСВ) належать витрати, що здійснюються у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України (тобто це нарахування від суми основної та додаткової зарплати, які беруться з підприємства, згідно з нормативами[3], діючими на 1.01.2013 р. які складають 34,7%.

Витрати на сплату єдиного соціального внеску визначаються за формулою:

, (2.9)

де k_ЄСВ – коефіцієнт витрат на сплату ЄСВ (k_ЄСВ=0,37);

Заробітну плату розробників ПП () можна також визначити з урахуванням того, що програміст може отримувати погодинну зарплату:

, (2.10)

де – величина погодинної заробітної плати програміста, грн;

– трудомісткість розробки ПП (інформаційної системи), людино-дні.

– норматив додаткової заробітної плати, %.

Вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП () визначається:

, (2.11)

де – тривалість машинного часу (сума часу машинних і машинно-ручних операцій), необхідного для розробки ПП, грн., визначається
як (Р_комп. ^. 0,15+Т_заг. ^. С_{електроен.});

– собівартість однієї машино-години роботи персонального комп’ютера (ПК) при використанні власного ПП і величина орендної плати за 1 годину роботи ПК за умови, що машина орендується.

Собівартість однієї машино-години роботи ПК:

, (2.12)

де – річні експлуатаційні поточні витрати на обслуговування ПК (грн), які охоплюють:

– основну та додаткову заробітну плату спеціаліста (інженера-електронника), який обслуговує машину з урахуванням його зайнятості на обслуговування ПК, грн;

– витрати на сплату ЄСВ (С_ЄСВ = 36,76 % від фонду оплати праці), грн;

– амортизаційні відрахування (), які розраховуються із залишкової вартості ПК і норми амортизаційних відрахувань (згідно з нормами складає 15 % від балансової вартості ПК, ^=0,15), грн;

– витрати на ремонт та профілактику ПК (), грн;

– витрати на оплату електроенергії, які визначаються як добуток тарифу за 1 кВтг. електроенергії на обсяг потужності, що споживається ПК і на ефективний годинний фонд часу роботи ПК за рік (тариф за 1 кВтг. електроенергії в березні 2013 р[4].: 1,1473 грн – даний показник змінюється зі зміною індексу цін), грн.

Основна заробітна плата інженера-електронника:

С_{ЗПосн. ел.}=(С_ок. ^. n_i)/Т_заг., (2.13)

де – місячний оклад інженера-електронника, грн;

– кількість одиниць ПК, що використовуються для розробки ПП.

, (2.14)

де – коефіцієнт поточного ремонту та обслуговування ПК (залежить від );

– середньостатистичний норматив витрат на поточний ремонт і обслуговування ПК ();

;

– ціна ПК, грн;

– ефективний годинний фонд часу роботи ПЕОМ за рік; (визначається, виходячи з календарного річного фонду часу, зменшеного з урахуванням вихідних, святкових днів і добового режиму роботи ПЕОМ з урахуванням поточного ремонту), годин:

(2.15)

де – кількість робочих днів за рік,

– номінальна кількість годин цілодобової роботи обладнання, ();

– число годин на добу для поточного ремонту та обслуговування ПК:

=251*6,8=...

Експлуатаційні витрати поділяють на виробничі й адміністративні витрати.

Загальновиробничі (накладні) витрати (): диски, картриджі, папір для роздрукування тощо.

Ураховуючи, що собівартість ПП визначається в умовах обмеженої інформації щодо технології розробки, до загальновиробничих витрат можуть належати також витрати на:

– освоєння нової розробки;

– відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення;

– утримання та експлуатацію устаткування.

При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив досягає (50 – 150)% від основної заробітної плати. Загальновиробничі (накладні) витрати визначаються за формулою:

, (2.16)

де – коефіцієнт загальновиробничих (накладних) витрат ().

Вартість витратних матеріалів, комплектуючих () рекомендовано в розмірі 4 % від фонду заробітної плати ().

У випадку, якщо розробляється комп’ютерна мережа (ІС, АС), необхідно провести окремий розрахунок вартості витратних матеріалів, комплектуючих та програмного забезпечення, необхідних для функціонування мережі (системи). Всі необхідні матеріали та програмні засоби необхідно звести, як приклад, до таблиць (2.3 та 2.4).

Таблиця 2.3 Вартість комплектуючих

№ п\п	Назва	Виробник (модель)	Кількість од.	Ціна, грн/од.	Загальна ціна, грн
1.	Робочі станції	Intel Pentium, ASUS P5QPL-AM, DDR2 Hynix, GeForce 8500GT, SAMSUNG 18,5		2995,80	8987,40
2.	Робочі станції	Intel Pentium, ASUS P5QPL-AM, SAMSUNG 160GB, DDR2 KINGMAX, GeForce 8500GT, SAMSUNG 18,5 '
3.	Робочі станції	Intel Celeron, ASUS P5G41-M LX, Seagate-Maxtor 80GB, DDR2 Hynix, ASUS Radeon, SAMSUNG 18,5 '		2711,70
4.	Робочі станції	Intel Celeron, ASUS P5G41-M LX, DDR2 Hynix, ASUS Radeon, SAMSUNG 18,5 '		2634,60	15807,60
5.	Маршрутизатори	D-Link DES-3010FL		1128,57	2257,14
6.	Комутатор	D-Link DES-1018DG
7.	Сервер	Team Server 5500A		9632,60	28897,80
8.	Принтер	CANON PIXMA iP1900		340,80	1363,20
9.	Лінії зв’язку	Оптоволокно FinMark UTxxx-SM-08		9,45	47722,50
10.	Лінії зв’язку	UTP Категорії 5e	900 м	0,96
	Сума	150341,64

Таблиця 2.4 Вартість програмних засобів

№ п\п	Назва	Виробник (модель)	Кількість	Ціна, грн	Загальна ціна, грн
1.	Серверна операційна система	Linux 2.6	безкоштовна		безкоштовна
2.	Операційна система робочих станцій	Windows XP Professional	1158,84		1158,84
3.	1С–бухгалтерія	ver.8	–
4.	Зовнішній Firewall	Kerio WinRоutе Firеwаll	561,40		561,40
5.	Антивірус	Dr.Web на 12 місяців	217,40 грн		217,40
	Сума	6257,64

Окрім вказаних поточних витрат на розробку ПП, собівартість розробки та реалізації ПП передбачає визначення:

- адміністративних витрат (організаційні витрати, витрати на службові відрядження, страхування, амортизацію, опалення, освітлення, водопостачання, охорону; винагорода за професійні послуги: юридичні, аудиторські; витрати на зв’язок; витрати за послуги банку);

- витрат на збут (на рекламу та дослідження ринку: маркетинг; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне сервісне обслуговування; комісійні витрати; витрати, пов’язані з безпосереднім постачанням: страхування, амортизація, охорона);

- повної (фактичної) собівартості (у грошовому виразі індивідуальні витрати певного розробника ПП у даних умовах).

Повна собівартість формується в процесі щоденного оперативно-технічного та бухгалтерського обліку витрат на розробку ПП, виконання робіт і забезпечення всіма матеріально-технічними, трудовими ресурсами.

Адміністративні витрати. Ці витрати належать до собівартості ПП пропорційно основній заробітній платі і складають (100–200)% від основної заробітної плати. Адміністративні витрати визначаються за формулою:

, (2.17)

де – коефіцієнт адміністративних витрат ().

Витрати на збут. Витрати за цією статтею складають (2,5–5)% від виробничої собівартості. Витрати на збут визначаються за формулою:

, (2.18)

де – коефіцієнт витрат на збут ().

– виробнича собівартість, грн (табл. 2.5 7-й пункт).

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості ПП установлюються підприємством. Сума за всіма наведеними вище статтями становить повну собівартість продукції.

Також потрібно встановити частку кожного елемента витрат (питому вагу) в загальній сумі собівартості продукції. Питома вага – величина, що чисельно дорівнює відношенню окремого елемента статті витрат до загальної суми повної собівартості (у відсотках).

Результати виконаних розрахунків заносять до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Калькуляція собівартості ПП

№ статті	Статті витрат	Сума, грн	Питома вага, %
	Основна заробітна плата
	Додаткова заробітна плата
	Витрати на сплату єдиного соціального внеску
	Вартість машинного часу, необхідного для розробки та налаштування ПП
	Загальновиробничі (накладні) витрати
	Вартість витратних матеріалів, комплектуючих
	Виробнича собівартість ()	1+…+6
	Адміністративні витрати
	Витрати на збут
	Повна (фактична) собівартість ()	7+8+9

Дата добавления: 2015-05-26