КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Очистка води і визначення ступеня очистки
Пробу стічної води пропускають крізь колонку з активованим вугіллям, після чого визначають оптичну густину і концентрацію іонів міді за описаною раніше методикою. Найбільш ефективними адсорбентами є активоване вугілля різних марок. Активоване вугілля є пористим матеріалом, пори якого за своїм розміром можуть бути розподілені на 4 види: мікропори розміром 10-20 нм, перехідні пори – 4-10 нм, супермікропори – 4 - 1.6 нм і мікропори – не більш 1.6 нм. Ефективність активованого вугілля зумовлюється наявністю в них мікропор, а також в певній мірі супермікропор. Активоване вугілля застосовують не тільки для очистки стічних вод, але й для розділення газової суміші, в протигазах, як носій каталізаторів, в газовій хроматографії, для очистки цукрових соків в харчовій промисловості, в медицині. Ефективність очистки визначають за формулою:
η = [(Сх – Сх`)/Cx]·100, % (2.9) де Сх – вміст іонів міді у воді до очистки, Сх` - вміст іонів міді у воді після очистки.
2.3.5. Визначення вмісту заліза в стічній воді Ø Реактиви і обладнання Стандартний розчин заліза (0.8634 г залізоамонійних галунів (FeNH4(SO4)2×12H2O) + 10 г H2SO4 в 1 л). Аміак розведений (1:1,5) Соляна кислота, розбавлений розчин (3:2) Сульфосаліцилова кислота, 10% розчин Колби (50 мл) Циліндри (25 мл) КФК-2 Стічна вода до і після очистки Колонка з активованим вугіллям
Ø Побудова калібрувального графіка В мірні колби на 50 мл наливають піпеткою або з мікробюретки 0.1; 0.2; 0.4; 0.8; 1 мл стандартного розчину заліза, доводять до 50 мл дистильованою водою. Ретельно перемішують. Беруть з колби 10 мл розчину, додаючи 5 мл розчину сульфосаліцилової кислоти, потім добавляють 5 мл розчину NH3 і перемішують. Визначають оптичну густину (на КФК-2) при l=420 … 430 нм, що відповідає синьому кольору. Молярний коєфіціент дорівнйє 5.5*103. Будують графік залежності D = f (C).
Ø Хід аналізу Використовується реакція іонів заліза з розчином сульфосаліцилової кислоти, в результаті утворюються забарвлені сполуки. Для визначення загального вмісту заліза беруть пробу 10 мл води з 100 мл мірної колби, доливають 5 мл розчину сульфосаліцилової кислоти, 5 мл розчину NH3 і перемішують. Визначають оптичну густину розчину. Вміст заліза знаходять за калібровальним графіком. Для очистки води використовують катіонітну колонку, після чого знову визначають кількість заліза, а також ступінь очистки води.
2.3.6. Визначення вмісту нікелю в стічній воді Ø Реактиви і обладнання Диметилгліоксим, 1% спиртовий розчин Стандартний розчин солі нікелю. Робочий розчин. Беруть 50 мл (піпетка) основного розчину в мірну колбу на 250 мл і доводять дистильованою водою до мітки. Ретельно перемішують. В 1 мл отриманого розчину знаходиться 2 мкг нікелю. Бромна вода. Аміак, концентрований розчин (r = 0.91 г/см3) Колби (50 мл) Циліндр (25 мл) ФЕК КФК-2 Стічна вода до і після очистки.
Ø Хід аналізу Беруть піпеткою 20 мл води (бажано з вмістом Ni2+ 2 … 100 мкг), в мірну колбу на 50 мл, додають 4 мл насиченої бромом води(мірний циліндр), перемішують, доливають 3 мл конц. NH3 і 1 мл диметилгліоксиму (циліндр), доводять дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують. Через 10 хвилин визначають оптичну густину отриманого розчину при l = 445 нм. Вміст нікелю визначають за калібрувальним графіком. Для цього спочатку проводять аналіз води з відомою концентрацією нікелю (2; 10; 50; 100 мкг нікелю). Визначають кінцеву концентрацію нікелю після очистки води через Н+ –катіонітну колонку і ступінь очистки води. Отримані фактичні концентрації забруднювачів порівнюють з ГДК (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – Нормування забруднювачів водойм
2.4 Висновок: Експериментально встановлена концентрація неорганічних забруднювачів в воді: до очистки Cu2+ - … мг/л; ГДКв = 1 мг/л Ni2+ - … мг/л; ГДКв = 0.1 мг/л Fe2+ - … мг/л; ГДКв = 0.3 мг/л після очистки Cu2+ - … мг/л; Ni2+ - … мг/л; Fe2+ - … мг/л; Концентрація забруднювача знаходиться в допустимих (недопустимих) межах. Ступінь очистки води: від Cu2+ … %; від Ni2+ … %; від Fe2+… %.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 487; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |