Запитання до самоконтролю. 1. Сутність основних категорій етики

Тема 3

категорії Етики

3.1. План лекції

1. Сутність основних категорій етики.

2. Добро – провідна категорія моральної свідомості.

3. Моральна вимога, моральний ідеал, честь та гідність, совість, справедливість.

4. Сенс життя, щастя та любов як категорії моральної свідомості.

3.2. План семінарського заняття

1. Моральна вимога, обов’язок і відповідальність.

2. Гідність і честь.

3. Совісність і поняття сорому.

4. Справедливість.

3.3. Методичні вказівки до самостійної роботи над темою

Рекомендуємо звернутись до конспекту лекцій та підручників:

1. Малахов В. Етика: Курс лекцій; Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. –
С. 88-94, 95-115, 147-180, 181-215.

2. Тофтул М.Г. Етика: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – С. 28-75.

3. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 2002. – С. 241-250, 257-265, 295-305, 326-348, 349-359.

4. Некрасов А.И. Этика: Учеб. пособие – Х.: ООО Одиссей, 2003. –
С. 302-320, 360-374.

5. Этика: Учеб. пособие / Под ред. Т.В. Мишаткиной, Я.С. Яскевич – 2-е изд. – М.: Новое знание, 2002. – С. 138-150, 153-170, 198-205, 208-220, 224-240, 243-260.

6. Этика и эстетика: Учеб. пособие для самостоятельного изучения дисциплины / Пальм Н.Д., Гетало Т.Е. – Х.: «ИНЖЕК», 2004. – С. 54-70.

7. Этика. Энциклопедический словарь. – М.: Гардарики, 2001. – С. 113-114, 119-121, 154-156, 449-451, 542-545.

Готуючись до виступу на семінарському занятті, необхідно усвідомити перш за все, що категорії етики відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності моральних відносин, нормативність моральних уявлень. Вони пов’язані між собою і знаходяться у постійному розвитку. На основі категорій людина осмислює дійсність, стосунки між людьми, формує своє бачення світу.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

Знати:

– зміст та основні риси категорій етики;

– як пов’язані між собою категорії моралі.

Вміти:

– пояснювати (у тому числі на конкретних прикладах) зміст категорій моралі;

– відрізняти категорії моральної свідомості від інших категорій;

– застосовувати категорії до конкретних життєвих ситуацій;

– розрізняти моральні чесноти і вади.

Розуміти:

– в чому полягає необхідність вивчення категорій етики;

– яке місце посідають категорії етики в формуванні світогляду людини;

– що від правильного розуміння категорій залежить моральність людини, її оцінка вчинків інших людей.

3.3.1. Моральна вимога – це найпростіший елемент моральних відносин. Спільними ознаками для всіх моральних вимог є такі: імперативність, усезагальність, усепроникливість, безособовість, неадекватність виражальним засобам.

Категорія обов’язку фіксує набуття загальних уявлень про належне формування конкретної вимоги, зверненої до людського суб’єкта відповідно до його становища і ситуації, в якій він перебуває в даний момент. Тобто людина повинна відчувати свою суб’єктивну причетність до реалізації цього належного, усвідомлювати, що без власних її цілеспрямованих зусиль воно, можливо, ніколи й не буде здійснене. Універсальна, загальнозначуща форма морального обов’язку відображається в “золотому правилі” моральності, принципі “золотої середини”.

Категорія моральної відповідальності тісно пов’язана з уявленням людини про свободу та моральний вибір. Під відповідальністю розуміють адекватне усвідомлення реальних обставин людиною, її внутрішній стан, здатність до відповідної дії, ймовірних бажань і небажаних результатів останньої, актуальності альтернативних варіантів поведінки, тощо. Потенціал моральної відповідальності має два виміри: за що відповідає людина і перед ким вона відповідає.

3.3.2. Категорії гідність і честь розкривають моральне ставлення людини до себе та іншого (людей, суспільства).

Гідність – особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності і моральної рівності з іншими людьми; ставлення людини до інших людей, в якому визначається її безумовна цінність.

Честь – це особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні свого соціального статусу, роду діяльності і моральних заслуг.
І відповідне ставлення до неї суспільства, яке рахується з її репутацією.

Категорії честь і гідність в чомусь доповнюють одна одну. Свідомість честі вчить нас солідарності з ближнім, свідомість гідності – відповідальності перед дальнім. Домінуючу роль взаємодії честь – гідність, безперечно відіграє гідність, без неї ідея честі втрачає своє моральне значення.

3.3.3. Совість і сором виконують функцію контролю в осмисленні моральних настанов людини. Совість – це внутрішнє духовне осмислення людиною цільності своєї життєвої реалізації під кутом зору її принципової моральної оцінки. Совість виконує запобіжну та ретроспективну (пов’язану з оцінкою минулих дій) функції. Муки совісті спрямовані на моральний вибір і відповідний вчинок, які вже відбулись.

Совість перебуває у зв’язку зі страхом, соромом, вимогою, каяттям та ін. Страх є етапом тривоги, неспокою, спричиненим загрозою втрати честі, сором – переживанням невідповідності своєї поведінки моральним вимогам перед людьми, вина – переживанням цієї невідповідності перед внутрішнім “Я”, або Богом; каяття є одним з найефективніших механізмів морального самовдосконалення особистості, що виявляється як почуття жалю з приводу скоєних вчинків.

3.3.4. Справедливість – це категорія, яка фіксує саме той належний порядок людського співжиття, належний стан справ загалом, який має бути встановлений внаслідок відповідального виконання людьми свого обов’язку. На відміну від інших категорій, категорія справедливості передбачає не просто оцінку того чи іншого єдиного явища (добро це чи зло, тощо), а співвідношення кількох моментів, між якими й належить установити етичну відповідальність, так справедливо, щоб гідному вчинкові відповідала заслужена винагорода, злому – кара. Справедливість загалом має об’єктивний характер. Сфера застосування поняття “справедливість” безмежна – від економічних, політичних систем до вчинків, позицій людини. Щодо людей, справедливими вважають тих, хто дотримується правових і моральних норм, даного слова, виконує свої обов’язки, відповідає добром на добро, несправедливими – тих, хто чинить свавілля, порушує права людей тощо.

З огляду на мотиваційні спонуки, розрізняють відплатну справедливість, яка вимагає відповідності покарання людини вчиненому нею злочину, та розподільчу справедливість, яка передбачає однаковий розподіл благ, цінностей в суспільстві. Остання охоплює два підтипи – справедливість зрівняльну і пропорційно-розподільчу, тобто розподіляються певні цінності між людьми порівну чи відповідно до конкретних заслуг кожного з них.

1. Які категорії етики Ви знаєте?

2. В чому полягає різниця між категоріями етики та естетики?

3. Які ознаки є спільними для всіх моральних вимог?

4. В чому Ви бачите відмінність між абсолютними та релятивістськими концепціями добра?

5. Чи всякий моральний обов’язок категоричний?

6. Як співвідносяться моральний обов’язок і совість?

7. В чому Ви бачите різницю між категоріями “гідність” і “пошана”?
Що Ви розумієте під “професійною гідністю”?

8. Совість і сором. Що чому попередує?

9. Чому відповідальність людини зростає з ростом свободи?

10. Що відбиває категорія “справедливість”?

Дата добавления: 2015-05-26