Право природокористування

Природокористування – це одна із сторін взаємодії природи і суспільства, яка проявляється у використанні громадянами корисних для них властивостей природи.

Право природокористування являє собою сукупність прав і обов’язків, які виникають у зв’язку з одержанням природного об’єкта або його частини у користування.

Зміст права природокористування складає сукупність прав і обов'язків суб'єктів права природокористування, що встановлені нормами чинного законодавства України чи відповідною угодою (договором оренди короткострокового чи довгострокового користування) між учасниками відносин з приводу природокористування.

Розрізняють наступні види права природокористування:

1) за об’єктами користування: землекористування, водокористування, лісокористування, надрокористування, користування тваринним світом, користування атмосферним повітрям;

2) за підставами та умовами користування: загальне та спеціальне;

3) за строками: безстрокове (постійне), строкове (довгострокове, короткострокове).

Загальне природокористування – це гарантована законодавством для громадян можливість використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, рекреаційних, оздоровчих, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Так, наприклад, відповідно до ст. 47 Водного кодексу України загальне водокористування може здійснюватися громадянами для задоволення таких потреб як купання, плавання на човнах, любительське та спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водойм без застосування споруд і технічних пристроїв та з криниць. Загальне лісокористування здійснюється громадянами шляхом збирання для власного споживання дикорослих трав’яних рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів (ст. 66 Лісового кодексу України) тощо.

Спеціальне природокористування – це передбачена законодавством можливість для громадян, підприємств, установ і організацій використовувати природні ресурси у встановленому порядку на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату (а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах) для здійснення виробничої та іншої діяльності. Суб'єктами права спеціального природокористування виступаютьпідприємства, установи, організації та окремі громадяни відповідно до цілей їх діяльності та в межах наданих їм прав та обов’язків.

Об'єктами права природокористування виступаютьконкретні, визначені нормативно-правовими актами природні ресурси (об'єкти або їх частини), на які спрямовано інтерес природокористувача, що обумовлюється його потребами, і які закріплюються за ним на праві природокористування.

Природні ресурси України поділяються на природні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

- територіальні та внутрішні морські води;

- природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

- атмосферне повітря;

- підземні (що є джерелом централізованого постачання);

- поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

- лісові ресурси державного значення;

- природні ресурси в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних;

- дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об’єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України ”Про тваринний світ” і які перебувають у державній власності, а також об’єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об’єктами загальнодержавного значення;

- корисні копалини, за винятком загальнопоширених.

До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Підставамивиникнення права природокористування є юридичні дії, які повинні бути правомірними. Підстави виникнення права природокористування залежать від об'єкта природи, суб'єкта екологічних правовідносин, виду природокористування тощо.

Припинення права природокористування може відбувається в таких випадках:1) добровільна відмова від використання природного об’єкта; 2) закінчення строку користування; 3) припинення діяльності юридичної особи – природокористувача; 4) смерть фізичної особи – природокористувача; 5) вилучення природного об’єкта для державних або суспільних потреб; 6) систематичне невнесення плати за природокористування; 7) порушення правил цільового використання природ­них об’єктів; 8) порушення інших правил використання та охорони природних об’єктів.

Дата добавления: 2015-05-26