Правова охорона рослинного та тваринного світу

Рослинний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища та являє собою сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.

Відносини у сфері використання, відтворення та охорони рослинного світу регулюються законами України ”Про рослинний світ”, ”Про охорону навколишнього природного середовища”, ”Про природно-заповідний фонд України”, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Законодавство про рослинний світ регулює суспільні відносини у сфері використання, відтворення та охорони дикорослих та інших несільськогосподарського призначення судинних рослин, мохоподібних, водоростей, лишайників, а також грибів, їх угруповань і місцезростань.

Природні рослинні ресурси – це об’єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використанні населенням для виробничих чи інших потреб.

В залежності від екологічної, господарської, наукової, оздоровчої, рекреаційної цінності та за іншими ознаками природні рослинні ресурси поділяються на загальнодержавного та місцевого значення.

До природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення належать: а) об’єкти рослинного світу у межах внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх порядків; природних та біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам’яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтв загальнодержавного значення; б) лісові ресурси державного значення; в) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України; г) рідкісні й такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України, а також й інші об’єкти, які можуть бути віднесені законодавством України.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Правова охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, які спрямовані на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об’єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України ”Про рослинний світ” охорона рослинного світу забезпечується шляхом:

- встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об’єктів рослинного світу;

- забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності;

- проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об’єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності;

- захистом земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, від ерозії, селів, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами й стоками, хімічними і радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу;

- створенням та оголошенням територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

- організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об’єктів рослинного світу;

- розвитком системи інформування про об’єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них;

- створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу;

- занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань – до Зеленої книги України;

- встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів;

- здійсненням інших заходів та вимог щодо охорони рослинного світу, встановлених законодавством.

Тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об’єктом наукових досліджень, а також базою для одержання промислової й лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відносини у сфері використання, відтворення й охорони тваринного світу регулюються Конституцією України, законами України ”Про тваринний світ”, ”Про охорону навколишнього природного середовища”, ”Про мисливське господарство та полювання” та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктами тваринного світу є:

1)дикі тварини - хордові, в т. ч. хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби тощо) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі тощо) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі;

2)частини диких тварин (роги, шкура тощо);

3) продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо);

4) нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграцій.

Окремі види об’єктів тваринного світу можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Зокрема, об’єктом права державної або комунальної власності є об’єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються) підприємствами, установами, організаціями державної або комунальної власності. Об’єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних і фізичних осіб.

Згідно чинного законодавства України можуть здійснюватися такі види використання об’єктів тваринного світу: 1) мисливство; 2) рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин; використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; 3) використання корисних властивостей життєдіяльності тварин – природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; 4) використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності; 5) добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі.

Використання об’єктів тваринного світу може здійснюватись на умовах загального та спеціального використання об’єктів тваринного світу (ст. 16-17 Закону України ”Про тваринний світ”).

Правова охорона тваринного світу являє собою систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення та раціональне використання об'єк­тів тваринного світу.

Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:

- встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об’єктів тваринного світу;

- встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу;

- охорони середовища існування, умов розмноження, шляхів міграції тварин;

- охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об’єктів тваринного світу;

- запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих процесів;

- формування екологічної мережі, створення державних заповідників, заказників і визначення інших природних територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні;

- встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на територіях областей, міст;

- розроблення і впровадження програм щодо збереження та відтворення видів диких тварин, які перебувають під загрозою зникнення;

- розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та «банків» для зберігання генетичного матеріалу;

- встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання об’єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх добування;

- надання допомоги тваринам у разі їх захворювання або загрози загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних екологічних ситуацій;

- урахування питань охорони тваринного світу під час встановленні екологічних нормативів та здійснення господарської діяльності;

- регулювання вивезення за митний кордон України об’єктів тваринного світу;

- створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу тваринного світу та інші заходи та вимоги щодо охорони об’єктів тваринного світу.

Дата добавления: 2015-05-26