Програма

ФІЛОСОФІЯ

О.В. Негодченко

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалаврів

напрям підготовки: 6.030102 "Психологія"

(Шифр за ОПП ГС.09)

Дніпропетровськ – 2015

Філософія // Програма навчальної дисципліни. Дніпропетровськ: Дніпропетровський гуманітарний університет, 2015. – 17 с.

РОЗРОБНИК:

Марасюк С.С. – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Глотов Б.Б. - професор кафедри філософії, соціології державного управління Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доктор філософських наук, професор

Ставченко С.В. – доцент кафедри політології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, кандидат філософських наук

Розглянуто на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___

Схвалено Вченою радою

Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___

© ДГУ, 2015 рік

© ______________, 2015 рік

Вступ

Програма вивчення навчальної дисципліни "Філософія" складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму "Психологія".

Зміст навчальної дисципліни "Філософія" спрямований на формування у нової генерації української інтелігенції світосприйняття, актуального розумінню завдань, що стоять перед людством у ХХІ ст. Вивчення дисципліни допоможе розвинути здатність до теоретичного мислення, сприятиме формуванню загальної культури особистості, ознайомить майбутнього спеціаліста з широким колом загальнонаукових понять, збагатить його суспільно-політичну ерудицію, що суттєво влипне на гуманітаризацію вищої освіти в цілому.

В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення світу (природи, соціуму, людини) постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття. Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу (природи, соціуму, людини), – філософії.

"Філософія" – дисципліна, яка викладається в усіх університетах світу протягом багатьох століть. Без такої дисципліни, як філософія, неможливо досягати цілі та вирішувати задачі університетської освіти.

Програма охоплює початки філософського мислення, античну, середньовічну, модерну, сучасну та українську філософію, а також проблеми онтології, гносеології, аксіології, соціальної філософії. Філософія покликана збагатити духовний світ студентів, сформувати у них філософську культуру і широкий світоглядний кругозір, виховати на основі загальнолюдських гуманістичних цінностей високоінтелектуальних, ерудованих спеціалістів.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є формування знань про предмет філософії, основні етапи та напрямки розвитку філософського знання та вмінь застосовувати основи філософської методології.

Міждисциплінарні зв’язки: історія, культурологія, логіка, правознавство, психологія, релігієзнавство, соціологія тощо.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Історія філософії.

2. Теоретичні аспекти філософії. Галузі філософського знання.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни полягає у формуванні філософської культури мислення, пізнання навколишнього світу та себе як особистості, навичок застосування філософської методології, розвитку різностороннього світобачення та світорозуміння.

Основні завдання дисципліни:

§ дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду;

§ ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної та зарубіжної філософської думки;

§ показати методологічну роль філософського знання в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних та соціальних проблем буття;

§ допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння, виховувати культуру мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;

§ сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань теорії та практики.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні

знати:

§ основний зміст усіх розділів курсу та ключові категорії філософії;

§ історичні етапи розвитку світової і вітчизняної філософської думки, світоглядні особливості основних світових філософських систем;

§ значення та роль пізнання та свідомості у професійній діяльності та у житті суспільства;

§ основні принципи пізнання та практики, значення філософської та загальнокультурної спадщини для формування фундаментальних ціннісних стандартів людського співжиття.

уміти:

§ аналізувати та співставляти основні концепції, напрямки та течії філософії;

§ використовувати отриманні знання у практичній роботі, самостійно поповнювати свої знання, користуватися літературою та іншими джерелами інформації;

§ застосовувати обізнаність у сфері філософських категорій для розуміння сутності явищ та процесів соціального буття, відносин, дій та їх наслідків;

§ аналізувати події та явища суспільного життя з точки зору їх значення у загальній культурі людства, на основі усвідомлення природи різних типів світогляду, моралі та свідомості.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3,0 кредитів ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Історія філософії

ТЕМА 1. Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Основне коло філософських питань. Структура філософського знання. Специфіка філософського освоєння дійсності. Повсякденне та філософське мислення.

Філософія та світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу, як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Філософія як теоретична основа світоглядного знання. Природа філософського знання. Сучасна філософська парадигма.

Основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична тощо. Філософія в структурі світогляду. Співвідношення філософії з наукою та релігією. Соціальна спрямованість філософського знання. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті.

Дата добавления: 2015-05-26