ТЕМА 10. Діалектика

ТЕМА 9. Проблема пізнання у філософії. Методологія наукового дослідження

Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського знання. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання. Пізнання як процес цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в свідомості людини. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Досвідно-практичні джерела пізнання. Сутність, структура та взаємозв’язок чуттєво-сенситивного і раціонального пізнання. Розсудок і розум два рівні раціональності.

Пізнання як специфічне відношення до світу та вид діяльності. Пізнання як процес. Відчуття, сприйняття, уява, поняття. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Методи пізнання.

Соціокультурні передумови процесу пізнання. Творча природа пізнання. Уява та творчість. Наївний та критичний (науковий) реалізм. Реальність та ілюзія. Творчий характер пізнання. Пізнання наукове і художнє. Науковий факт, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія в науковому пізнанні.

Знання як результат пізнання. Знання як суб’єктивний образ світу. Знання та його структура. Знання та інформація. Знання та віра. Знання та думка. Досвід, інтуїція, інтелект. Інтуїція і мислення. Особистісне та колективне знання. Основні ознаки знання: визначеність, обґрунтованість, безсумнівність та ін. Специфіка природничого та гуманітарного знання.

Проблема істини. Істина як процес та мета пізнання. Проблема істини в історії філософії. Характеристики і критерії істини. Когерентна, кореспондентна, прагматична та інші теорії істини. Істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна. Істина, заблудження, омана.

Сутність та особливості наукового пізнання, його структура, рівні, форми та методи. Особливості методів соціального дослідження.

Ідея розвитку в історико-філософський думці. Поняття розвитку. Розвиток і саморозвиток. Діалектика і метафізика. Сутність діалектики та її історико-філософськи форми. Об’єктивна та суб’єктивна діалектика.

Якість як сукупність властивостей. Кількість як визначеність речей. Міра як єдність кількості та якості. Одиничне та загальне. Особливе як синтез одиничного та загального. Ціле і частина. Елемент, система як обмежена кількість взаємопов’язаних елементів, структура як система зв’язків. Зміст як структурно організована сукупність елементів, форма як спосіб існування та прояву змісту. Причина як взаємодія між об’єктами, наслідок як зміна між об’єктами. Необхідність. Випадковість. Закон. Закономірність. Явище. Сутність. Можливість. Дійсність.

Поняття закону і закономірності. Ідеалістичне і матеріалістичне розуміння законів всезагального розвитку. Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей: суперечність, протилежності, етапи розвитку і основні ступені розгортання та форми розв’язання суперечностей. Закон взаємопереходу кількості та якості: якість, кількість, міра. Закон заперечення заперечення: генетичне походження другого заперечення, "зняття", діалектична та метафізична форми заперечення, "прогрес", "регрес". Система категорій діалектики: сутність-явище, існування-буття, дійсність-реальність, зміст-форма, необхідність-свобода, причина-наслідок, всезагальне-одиничне. Принципи діалектики. Теорії розвитку: діалектична і синергетична. Методологічне значення законів та категорій діалектики у пізнанні соціально-політичних явищ і процесів.

Дата добавления: 2015-05-26