Методичні рекомендації. Бібліографічний список до теми

План вивчення теми

Тема 9. Мито

Бібліографічний список до теми

2, 11 – 25

Мета:

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо: · мита як джерела доходів бюджету; · митної політики; · термінології митної справи; · пільгового обкладання митом товарів.

1. Мито як джерело доходів бюджету, митна політика.

2. Термінологія митної справи.

3. Пільги для платників мита.

При вивченні першого питання необхідно виходити з того, що мито є непрямим податком та стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться, чи прямують транзитом.Запровадження мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні, економічні, політичні. На відміну від інших податків політика в сфері митного обкладання спрямована здебільшого на формування раціональної структури імпорту та експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулювання цих процесів. Запровадження мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне значення.

Крім того, рекомендуємо звернути увагу на той факт, що у мита є багато спільного з акцизним податком, але є і певні, притаманні лише миту, особливості. І мито, і акцизний податок збільшують ціну реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного податку диференційовані за групами товарів. Сплачується мито при переміщенні через митний кордон України. Перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, набагато ширший, ніж у акцизного податку. Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові органи.

При вивченні другого питання слід, в першу чергу, проаналізувати правову базу митного регулювання в Україні (Митний кодекс України, Закон України від 02.07.2001 р. № 2371-ІІІ “Про єдиний митний тариф” (зі змінами та доповненнями)), потім зупинитися на деяких специфічних термінах, які використовуються у митній справі. Серед них: митна територія та митний контроль, ввезення, вивезення та транзит товарів, митна декларація тощо.

При вивченні третього питання необхідно звернутись до розділу третього Закону України від 02.07.2001 р. № 2371-ІІІ “Про єдиний митний тариф” (зі змінами та доповненнями). При цьому слід звернути увагу на такі моменти:

- звільнення від сплати мита;

- зниження рівня митного обкладання;

- обкладання митом при перетинанні кордону спеціальних митних зон;

- тарифні преференції;

- умовно-безмитний ввіз та вивіз товарів (предметів);

- повернення мита;

- повернення надміру стягненого та стягнення недобраного мита.

Отже, при справлянні мита встановленарозгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

·транспортні засоби, на яких здійснюється регулярне міжнародне перевезення вантажів;

·валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

·товари, що підлягають поверненню у власність держави;

·товари та предмети, що стали в результаті пошкодження непридатними для використання тощо.

Крім того, для засвоєння матеріалу цієї теми потрібно згадати такі види мита: адвалорне, специфічне, комбіноване, ввізне мито, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. При цьому слід усвідомити, що запроваджено три види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:у процентах до митної вартості товарів; у встановленому грошовому виразі на одиницю товару та комбінована. У свою чергу, процентні ставки, відповідно до Єдиного митного тарифу України та інших законодавчих актів України, залежно від країни походження товарів розподіляються на преференційні, пільгові та повні (загальні ставки).

Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бюджету.

Документом, який є підставою для внесення мита платником, є вантажна митна декларація. Без сплати усіх належних сум мита пропуск товарів та майна на (з) митну територію України митними органами не здійснюється. За заявою декларанта та наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунка в строк, указаний митним органом, сума мита стягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.

Після вивчення запропонованого матеріалу спробуйте відповісти на питання для самоконтролю знань, виконати ситуаційні завдання, індивідуальну роботу, які наведено нижче.

Дата добавления: 2015-05-26