Наукові, релігійно-ідеологічні та політичні теорії походження держави і права

Ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства

Ознаки, що відрізняють державу від організації влади первісного суспільства

Ознаки публічної влади первісного суспільства є наступними:

1) наявність соціально однорідного позакласового суспільства, що не має антагоністичних протиріч;

2) наявність кровнородинного поділу населення;

3) наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства;

4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада;

5) відсутність розподілу функцій у публічної влади;

6) відсутність збору податків із населення;

7) наявність неписаних правил поведінки -звичаїв.

У свою чергу, держава характеризується наступними ознаками:

1) поява соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, яке має антагоністичні протиріччя;

2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.);

3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування;

4) наявність апарату примусу (придушення) — загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., — на який спирається державний апарат;

5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади;

6) поява офіційної системи оподаткування;

7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.

Норми первісного суспільства (норми-звичаї) мають наступні ознаки:

1) виникають поступово в процесі спільного життя і діяльності;

2) виражають волю роду або племені;

3) знаходяться у свідомості людей, існують у неписаній формі;

4) виникають і відмирають поступово

5) здійснюються внаслідок традицій; у разі порушення примус виходить від роду;

Встановлені ж державою норми права характеризуються наступним:

1) встановлюються державою;

2) виражають волю еліти державно-організованого суспільства;

3) знаходять зовнішнє вираження в письмових правових актах;

4) набирають сили чи припиняють дію в суворо встановленому порядку, офіційним шляхом;

5) забезпечуються примусового силою держави.

У сучасній юридичній науці розрізняють теорії виникнення держави і позитивного права, теорії, що пояснюють сутність та соціальні функції держави, різні підходи до праворозуміння. Різновидами теорій, що пояснюють виникнення держави і права, вважають: а) теологічну; б) патріархальну; в) договірну; г) психологічну; д) насильства; є) органічну; є) космічну; ж) технократичну; з) історико-матеріалістичну.

Теологічна теорія. Одним з її представників був Хома Аквінський (1225—1274). Його вчення побудовано на ієрархії форм: від бога — чистого розуму до духовного й матеріального світу. Проголошення походження держави від бога обґрунтовує и вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку про те, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, скільки влада вкладена в руки правителя богом і покликана захищати благо всіх.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї і є результатом історичного розвитку і розростання сім'ї, а отже абсолютна влада монарха — це продовження батьківської влади. Основними представииками цієї теорії є Арістотель, Р. Фільмер, І. Михашовський та ін. Так, Роберт Фільмер у своєму творі «Патріархія чи природна влада короля» стверджує, що абсолютна влада монарха бере свій початок безпосередньо від Адама. Держава виростає із сім'ї, а влада монарха через Адама передана богом і непідвладна ніяким людським законам. З позиції Арістотеля в основі виникнення держави лежить політичне спілкування. З розростанням патріархальної сім'ї з'являються адміністративно-територіальні одиниці (села, селища, міста), населення яких, спілкуючись, утворюють таку полі­тичну організацію суспільства, як держава, а вже держава створює своє позитивне право.

Договірна теорія. Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо, О. М. Радищев та ін.

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла внаслідок особливих властивостей психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867-1931).

Насильства теорія. Відповідно до цієї теорії держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють загарбники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Л. Гумплович, К. Каутський, Е. Дюрінг та ін.

Органічна теорія. її обґрунтовував англійський філософ Герберт Спенсер (1820— 1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Г. Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й гине. Як і біологічний організм держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.

Космічна теорія. Держава і право завезені до нас іншими цивілізаціями.

Технократична теорія. Держава і право виникають як необхідний результат спілкування людини з технікою.

Історико-матеріалістична теорія. Сутність її полягає в тому, що держава виникає як результат розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Теорія включає в себе два підходи: а) підхід радянської науки, що пов'язаний з виникненням класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов); б) підхід, що пов'язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникненням «загальних справ» і необхідності удосконалення управління суспільством (Л. Моргай). Як вважають вчені, саме ця теорія має наукове обґрунтування, і обидва підходи рівною мірою мали місце при виникненні держави і права.

Таким чином, держава і право існували не завжди. Державно-правовому етапові розвитку суспільства передувало первісне суспільство.

Дата добавления: 2015-05-26