Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття політико-правового режиму та класифікація держав за цією ознакою




Політичний режим як складовий елемент форми держави визначається, перш за все, доступом населення до впливу на політичні рішення і станом дотримання прав людини. За цими ознаками розрізняють дві групи політичних режимів: демократичні і антидемократичні. Необхідно підкреслити, що визнати існуючий у сучасній державі політичний режим антидемократичним може тільки Генеральна Асамблея Об'єднаних Націй шляхом винесення спеціальної резолюції. На сьогодні жодна з таких резолюцій не є чинною і, отже, всі держави у світі вважаються демократичними. Раніше діяла спеціальна резолюція стосовно Південно-Африканської Республіки, за якою політика апартеїду (різних правових статусів для білого і чорного населення) визнавалася антидемократичною.

Демократичний політичний режим - це порядок організації і здійснення державної влади, за якого зміст і спрямованість політичних рішень визначається волею більшості населення при дотриманні прав людини і соціальної меншості на рівні міжнародних стандартів, що існують на момент функціонування відповідного режиму.

Як бачимо, з визначення випливає дві основних ознаки демократичного режиму:

1. Здійснення державної влади відповідно до волі більшості.

2. Дотримання прав людини і окремих соціальних груп на рівні міжнародних стандартів.

Відповідність державної політики прагненням населення визначається, перш за все, визнанням, з боку населення, легітимності владних рішень, тобто доцільності їх виконання. Наявність чи відсутність таких механізмів народного волевиявлення, як вибори чи референдум принципової ролі в цьому питанні не відіграє. Задоволення населення своїм станом і впливом політики на нього - також. Якщо більшість громадян і організацій виконує владні розпорядження без примусового впливу, влада є легітимною і такою, що діє за волею населення.

Щодо другої ознаки, то необхідно відзначити, що можливий максимальний рівень прав людини, як правило, визначається історичними умовами існування держави. Так, у Давніх Афінах просто не було іншого засобу ефективно обробляти землю і підтримувати великий торгівельний і військовий флот, крім застосування рабської праці. Раби на той час застосовувалися будь-де і це не дає підстав говорити про антидемократичність афінського режиму. Навпаки, зважаючи на те, що в Афінах громадяни мали можливість повністю формувати державні органи, захищати свої інтереси у відкритому громадському суді, поступити на будь-яку державну посаду - рівень дотримання прав людини слід визнати достатньо високим для того часу. Для того, щоб визначити, чи відповідає стан дотримання прав людини певним стандартам, необхідно керуватися наступними критеріями:

1. Наявність законодавчого закріплення прав людини.

2. Існування правових механізмів захисту прав людини.

3. Наявність практики застосування юридичної відповідальності за порушення прав людини.

Відсутність принаймні одного з критеріїв вказує на декларативний, або нестабільний характер встановлення і захисту певного права.

Антидемократичний політичний режим - це порядок здійснення державної влади, за якого політичні рішення приймаються в інтересах окремої групи, що не становить більшості населення при невизнанні або порушенні загальновизнаних стандартів прав людини і окремих соціальних груп.

Ознак також 2 і вони протилежні ознакам демократії:

1. Державна влада здійснюється в інтересах вузької групи.

2. Права людини і окремих соціальних груп, визнані міжнародною спільнотою на час функціонування режиму, не визнаються або порушуються.

Антидемократичний режим буває двох основних різновидів:

Тоталітарний режим, тобто політичний режим, спрямований на проведення активної державної політики у всіх сферах життя суспільства, поєднаної з ігноруванням волі більшості населення і порушенням особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних прав громадян.

Авторитарний режим, тобто політичний режим, за якого доступ до здійснення політичної влади мас окрема група, що не здійснює активного державного втручання у суспільне життя, обмежуючи лише реалізацію політичних прав громадян.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 356; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.