Питання для обговорення. 3. Доведіть, що мова також становить собою знакову систему

1. Що таке система?

2. Які ви знаєте системи?

3. Доведіть, що мова також становить собою знакову систему.

4. Що таке рівні мови?

5. Назвіть основні рівні мови, дайте їх характеристику.

6. Що таке одиниці мови?

7. Розкажіть про номінативні, комунікативні та будівельні одиниці мови.

8. Як взаємопов¢язані між собою план вираження і план змісту з мовними одиницями?

9. Схарактеризуйте одиниці фонетичного, морфологічного, лексико-семантичного та синтаксичного рівнів.

10. Із яких розділів складається наука про мову?

11. Які галузі мовознавства вивчають мову в цілому? Схарактеризуйте кожну галузь зокрема.

Практичні завдання

1. У даному тексті назвіть мовні одиниці та поясніть, яким мовним рівням вони відповідають.

Україна - друга за величиною країна Європи. За чисельністю населення вона наближається до Франції, а за обсягом валового національного продукту - до Італії. Проте політичні права українців як нації мінімальні - не лише на європейській арені, але й у власному благодатному, високорозвиненому краї. Сьогодні, як і протягом попередніх століть, право остаточно схвалювати рішення, що стосуються основних царин життя українців, зосереджене здебільшого поза межами їхньої території. У той час, як найубогіші країни світу користуються повним суверенітетом, Україна тільки-но проголосила його. Ця кричуща невідповідність є загадкою історії, що спонукає пильніше розглянути минуле України й українців, минуле, яке так часто лишалося поза увагою і ще частіше не знаходило розуміння (Орест Субтельний).

2.Напишіть невеликий реферат на тему “Мовні одиниці, їх взаємозв¢язок”.

3. Запишіть правильно.

Представляється право позачергового встановлення телефону, споживача введено в заблудження, получений значний економічний ефект, певну долю витрат приймає на себе власник, експертиза повинна бути проведена на протязі 12 місяців, впровадження в оборот, винахід за своїм змістом протирічить суспільним інтересам, зложити свої повноваження, створено сітку підприємств, продовження буде, в остаточному рахунку, президентом приноситься присяга, потрібна моя автобіографія.

4. Із книжки “Антисуржик” випишіть те, що стосується вживання складних слів з першою частиною авто-.

5. Перепишіть наведені слова, поставте на місці пропущених літер потрібні (е, и чи і). Поясніть правила вживання префіксів пре-, при-, прі-.

Пр.мудрий, пр.їхати, пр.стол, пр.земкуватий, пр.зирство, пр.бережний, пр.освященство, пр.звисько, пр.ярок, пр.подобність, пр.звище, пр.паркуватися, пр.паскудний, пр.рва, Пр.мор¢я.

6. Поясніть у реченні розділові знаки і побудуйте його структурну схему.

Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі не бачених нею, таких, що цвітуть лише там, високо в горах, у понадхмар¢ї, де не буває туманів, де сонце світить вічно (О.Гончар).

7. Напишіть автобіографію.

8. У зв¢язному тексті (5-6 речень) розкрийте значення фразеологізму “Хоч греблю гати”.

Література

1. Антисуржик//За ред. О.Сербенської.- Львів.,1994.- С.53,56.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К.,1993.

ТЕМА 3. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Мова і мовлення.

2. Взаємозв¢язок мови і мовлення.

3. Мовленнєва діяльність.

4. Види мовленнєвої діяльності.

5. Спільне й відмінне в усному і писемному мовленні.

Література

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.- Львів.,1990.

2. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К.,1982.

3. Лобода В.В., Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях. Довідник.- К., 1993.

4. Русский яз?к//Под ред Л.Ю.Максимовой.- М.,1989.

Короткий зміст теми

1. Мова - явище суспільне. Мова твориться протягом довгого історичного періоду. У ній відкладається досвід усіх сфер діяльності народу і завдяки йому передається з покоління у покоління.

Мова - це система фонетичних, лексичних і граматичних засобів, яка є знаряддям висловлювання думок, почуттів, волевиявлень, і яка служить важливим засобом спілкування людей. Вона створює органічну єдність із мисленням, тому що мова без мислення не існує.

Мова є: 1) універсальним засобом навчання і спілкування людини; 2) енциклопедією людського досвіду; 3) першоосновою нагромадження культурних цінностей, 4) засобом вираження змісту культури, 5)способом введення окремої людини у процес суспільного культурного розвитку; 6) одним із компонентів духовної культури суспільства; 5) засобом координації всіх виробничих процесів; 6) функціонуючою системою, нерозривно зв¢язаною з усіма галузями життя.

Мовлення - це: 1) спосіб існування і вияву мови; мова в дії; мовний процес у його формах і видах (говоріння, письмо, слухання, читання), мовчазна розмова із самим собою, обдумування свого чи сприйнятого від інших повідомлення; 2) вияв процесу формування (а не втілення) думки, вияв одиниць мови усіх рівнів і правил їх поєднання; 3) засіб конкретизації (мовного) спілкування.

Функціонально мова характеризується як засіб мовлення, як процес і результат функціонування мовлення.

Мовлення можна розглядати з двох боків: психофізичного та лінгвістичного. У творенні мовлення як психофізичного явища бере участь мовленнєвий апарат і центральна нервова система, яка регулює процес мовлення. Мовлення - це пізня функція головного мозку, окремі частини якого “спеціалізуються”, виконуючи різні призначення; це приведення органів мовлення в рух, забезпечення розуміння свого мовлення і мовлення іншої особи. Із лінгвістичного боку мовлення розглядають як діяльність мовця, який використовує засоби мови для спілкування з іншими членами певного мовленнєвого колективу або звертання до самого себе. Для цього існує мовлення зовнішнє (вголос) і внутрішнє (мовчки, “про себе”). Уперше взаємозв¢язок між мовою і мовленням відмітив швейцарський лінгвіст Фердінанд де Соссюр: “Без сумніву, обидва ці предмети тісно між собою зв¢язані. Мова необхідна, щоб було зрозумілим мовлення і виконувало певну дію; мовлення у свою чергу необхідне для того, щоб встановилася мова; історичний факт: мовлення завжди передує мові”.

2. Отже, мова і мовлення взаємопов¢язані. Мовлення неможливе без мови, а мова створена для того, щоб здійснювати процес мовлення. Мова - це передусім система засобів спілкування і пізнання, а мовлення - це не тільки мовні засоби, а й висловлені за їх допомогою думки, почуття, спонукання.

Мова є спільною для всіх, хто нею користується. Мовлення ж завжди індивідуальне. У мовленні людей наявні неповторні риси. Це пояснюється тим, що мовні засоби кожен із нас застосовує по-своєму. У процесі мовленнєвої діяльності відбувається розвиток і збагачення мови. Якщо мовленнєва діяльність засобами певної мови припиняється, тобто мова виходить з ужитку, то зупиняється і розвиток мови і вона переходить у розряд мертвих. Такими мовами, наприклад, є латинська і старогрецька, давньоруська і староанглійська, санскрит тощо.

3. Мовна система реалізується у процесі її функціонування, тобто в мовленні. Мовлення - це діяльність людей, які використовують засоби для спілкування. Нерідко використовується термін “мовленнєва діяльність”, цим підкреслюється той факт, що мовлення - процес, у якому можуть бути виділені окремі його елементи - мовленнєві дії. Якщо мовленнєва діяльність - поняття абстрактне, узагальнене, то мовленнєва дія - поняття конкретне, зв¢зане з конкретною ситуацією і володіє закінченістю.

Мовленнєва діяльність - це говоріння, слухання, читання, письмо. Мовленнєва діяльність складається з трьох частин: мотиваційно-спонукальної, аналітико-синтетичної і виконавчої. У мовленнєвій діяльності тісно переплітаються факти мови, мовлення і позамовні чинники.

4. Відповідно до функцій розрізняють зовнішнє і внутрішнє мовлення.

Внутрішнє мовлення - це мовне оформлення думки без її висловлювання, усного чи писемного. Процес внутрішнього мовлення протікає з великою швидкістю; воно неоднакове і розрізняється ступенем мовної сформованості залежно від її мети.

У житті сучасної людини внутрішнє мовлення відіграє досить важливу роль як засіб теоретичної, пізнавальної діяльності: людина внутрішньо усвідомлює й осмислює інформацію, постійно через рецептори, що поступають із зовнішнього світу, мовчки читає і переробляє почерпнуті з книг відомості, приходить до певної думки. Внутрішнє мовлення призначене тільки для самого себе, і суб¢єкт, який думає, розуміє себе буквально “з півслова”; воно фрагментарне, уривчасте, дуже динамічне, позбавлене граматичного оформлення.

Зовнішнє мовлення класифікується за різними ознаками. Розрізняється: усне і писемне мовлення, монологічне й діалогічне. Розрізняють різні стилі мовлення, різні за жанрами тексти.

Мовленнєва діяльність поділяється на такі види й підвиди: 1) сприймання мовлення: слухання, читання; 2) продукування мовлення: говоріння, письмо.

Як і всі види мовленнєвої діяльності, слухання має мотиваційну частину (мету), аналітико-синтетичну (сприймання, розуміння), виконавчу (наступного говоріння, прийняття рішення на основі одержаної інформації). Сприймаючи початок думки, потрібно передбачити, що буде сказано далі. І в тому випадку, якщо ця гіпотеза неправильна, потрібно висувати нову. У своєму здогадуванні насамперед треба орієнтуватися на ситуацію спілкування, на мовні засоби - синтаксичні структури, їх лексичне наповнення, граматичне оформлення, а також на інтонацію, тон, міміку, жести мовця, на орієнтири, адекватні тим, які у внутрішньому мовленні утримують смисл речень і тексту в цілому (ключові слова, наочні образи). Треба зберігати в пам¢яті початок висловлювання, щоб зрозуміти зміст і смисл висловлювання. У процесі слухання важливе здогадування, смислова орієнтація, еквівалентні зміни.

Читання, як вид мовленнєвої діяльності, здійснюється переважно мовчки. Розрізняють різні види читання: ознайомлювальне, вивчаюче, пошукове, вибіркове, оглядове.

Переважно, вивчаючому і пошуковому читанню передує оглядове, а також ознайомлююче з метою ознайомлення зі спільним змістом книги, її автором, змістом частин або параграфів. Вивчаюче, пошукове й ознайомлююче читання розвивається у процесі самостійної роботи з книжкою і має свою технологію. При вибірковому або пошуковому читанні опрацьовується матеріал із декількох книг, зіставляючи його, роблячи висновки.

Говоріння має трискладову структуру: мотив, аналіз-синтез, виконання. При підготовці до говоріння мовець виходить із того, чи цікава, чи потрібна співрозмовникові тема розмови. При реалізації задуму у висловлюванні добираються слова, що найбільш точно передають думку мовця. Їх потрібно не тільки промовляти, але й утримувати в пам¢яті уже сказане. Те ж відбувається і з цілим текстом висловлювання. Мовцю потрібно пам¢ятати початок промовленого тексту, тому він зберігається у внутрішньому мовленні, де слова заміщені наочними образами і плануються смислові віхи продовження тексту. Плануючи, потрібно намітити основну тезу тексту, обдумати, як її розкрити, тобто визначити основу тексту, його початок (вступ) і закінчення (висновки, кінцівку). Зміст висловлювання можна виразити не тільки з допомогою лексичних значень і їх сполучень, але й інтонації, яка членує текст і робить мовлення емоційним, зверненим до співрозмовника.

Письмо - продуктивний вид мовленнєвої діяльності, який має ті ж механізми, що й говоріння. Однак думки у письмовому мовленні передаються тільки з допомогою мовних засобів. Використовуються такі види письма - письмо-слухання і письмо-читання. Коли слухають і пишуть (написання диктантів, переказів, планів, тез, конспектів, лекцій) або коли читають і пишуть (плани, тези, конспекти, анотації, реферати). Записи не тільки зберігають прочитаний або прослуханий матеріал, але й допомагають його засвоїти. Тому з навчальною метою широко використовуються такі види записів, як тези, план, конспект.

5. Між усним і писемним мовленням спостерігаються певні відмінності. Писемне мовлення:

- є вторинним стосовно до усного мовлення, оскільки виникло пізніше, ніж усне;

- фіксується графічними, матеріальними знаками і сриймається зором; самі по собі ці графічні знаки неоднорідні - серед них є літери українського алфавіту, цифри, різні наукові символи, умовні позначки, малюнки;

- дає можливість фіксувати кимось висловлене, а це забезпечує збереження і відтворення чийогось мовлення у просторі й часі (тобто значно пізніше того, як воно було висловлене);

- воно монологічне;

- відзначається більшою регламентацією мовних засобів, ніж усне;

- у ньому відсутні такі супровідні елементи, як жести, міміка, інтонація, які наявні в усному мовленні.

Усна форма мовлення відрізняється від писемної матеріальною формою реалізації: вона твориться мовним апаратом і сприймається на слух (як цілісний відрізок мовного потоку, а не як “ланцюжок” грфічних знаків).

Особливість усного мовлення - спонтанність, а залежно від ситуації і форми - підготовленість або непідготовленість. Усне мовлення характеризується надлишковою інформацією. Однак взаємовідношення усного і письмового мовлення у житті сучасних людей досить складні: спостерігається збільшення ролі писемного мовлення і вплив його на усне мовлення, що не завжди призводить до його збагачення. Порівнюючи ці два види мовлення, ми бачимо, що за ступенем уживання явно переважає усне мовлення; однак кількість зафіксованих усних текстів (звукозаписів) поки що невелика у порівнянні з писемними - книжками, журналами, рукописами тощо. Писемне мовлення завжди вважалося правильним, зразковим, його вивчали мовознавці. Усне ж почало вивчатися порівняно недавно.

За характером породження усне діалогічне мовлення завжди менш підготовлене, ніж усне чи писемне монологічне, оскільки в діалогічному мовленні більше безпосередності, стихійності, випадковості, ніж у монологічному. Писемне мовлення - це мовлення підготовлене. Воно строгіше, повніше за змістом, переважно відповідає літературній нормі. У ньому точніший вибір слів, складніші речення тощо. В усному мовленні синтаксис простіший, часто трапляються повтори, еліпси (пропуски елементів висловлювання), вигуки тощо. Усне мовлення володіє засобами звукової виразності: інтонацією, темпом, висотою, тембром, паузами, логічними наголосами, силою звучання. Крім цього, усне мовлення може супроводжуватися жестами й мімікою.

Різноманітні норми усного та писемного мовлення: до усного мовлення пред¢являються орфоепічні вимоги, до писемного - орфографічні й пунктуаційні, а до рукописного варіанту - ще й каліграфічні.

Дата добавления: 2015-05-26