Порівняйте (визначіть тільки відмінні ознаки) права добросусідства і права земельного сервітуту ( 6 балів, по 1 балу за кожний правильно вказаний пункт порівняння)

Варіант 4. День другий

Завдання 1 на порівняння понять (визначення спільних та відмінних ознак, 20 балів)

Орієнтовна відповідь:

1.Право на добросусідство передбачає виконання обов’язку власником сусідньої земельної ділянки щодо утримання від дій, які унеможливлюють використання суміжної земельної ділянки за цільовим призначенням або ж створюють суттєві незручності для її власника, а право земельного сервітуту передбачає право власника земельної ділянки на обмежене користування чужою, здебільшого сусідньою земельною ділянкою.

2.Право на добросусідство є постійним, а право земельного сервітуту може бути постійним і тимчасовим.

3. Здійснення права на добросусідство може бути тільки безоплатним, а право земельного сервітуту може бути як безоплатним, так і оплатним.

4. Права добросусідства зафіксовано в законі і не потребує рішення суду чи домовленості сторін, а земельний сервітут встановлюється між власниками земельних ділянок на підставі договору, за рішенням суду або в заповіті.

5. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту, а власник земельної ділянки, який відповідно до законодавства повинен утриматися від порушення права на добросусідство і у зв’язку з цим зазнає певних збитків, права на їх відшкодування не має.

6. Законом визначено види права земельного сервітуту, але не визначено види права добросусідства.

2. Порівняйте (визначіть тільки відмінні ознаки) нормативний акт (далі – НА) та нормативний договір (далі – НД, 8 балів, по 1 балу за кожний правильно вказаний пункт порівняння).

1.НА за юридичною силою є різними (конституція має найвищу юридичну силу, закони мають більшу юридичну силу ніж підзаконні акти), а стосовно НД цього як правило не спостерігається.

2.НА може видаватися виключно органами держави, а НД є результатом домовленості сторін, однією з яких може бути орган держави.

3.Порядок видання НА регулюється публічним правом, а порядок укладання НД – приватним.

4.Відмінити дію НА може не тільки той орган, який його видав, а і вище стоячий у порядку підлеглості орган, а відмінити дію НД можуть тільки його учасники.

5.Існують різні вимоги щодо реєстрації НД і НА.

6.Не співпадає порядок розгляду, прийняття і вступу в силу НА і НД.

7.Закон як різновид НА може бути предметом розгляду КСУ щодо його відповідності Конституції, а відносно НД таке виключається.

8.Класифікація НД і НА здійснюється за різними принципами.

3. Порівняйте (визначіть тільки спільні ознаки) службового зловживання (далі – СЗ) та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (далі – ЗЧМШЗСОССС, 6 балів, по 1 балу за кожний правильно вказаний пункт порівняння):

Орієнтовна відповідь:

1. Наслідки і СЗ, і ЗЧМШЗСОССС мають майновий характер, хоча наслідки СЗ можуть мати і немайновий характер.

2. І при СЗ, і при ЗЧМШЗСОССС матеріальні збитки являють собою реальні майнові збитки, хоча при СЗ – також і упущену вигоду.

3. І СЗ, і ЗЧМШЗСОССС здійснюється шляхом активної поведінки виконавця злочину, хоча СЗ може бути вчинене і шляхом бездіяльності.

4. І СЗ, і ЗЧМШЗСОССС можливе з прямим умислом, хоча СЗ можливе також із непрямим умислом і необережністю.

5. І СЗ, і ЗЧМШЗСОССС можливе з корисливих мотивів, хоча при СЗ можуть бути й інші мотиви.

6. Суб’єктом і СЗ, і ЗЧМШЗСОССС є спеціальний суб’єкт.

Завдання 2. Задачі (35 балів)

Задача № 1

5 серпня 2013 року перед обідньою перервою комірнику заводу «Точприлад» Василю зателефонував його син Дмитро і повідомив батька про те, що він (Дмитро) сам став батьком, оскільки у нього народився син, якого було вирішено назвати на честь діда Василем. Розчулений почутим Василь захотів цю подію відзначити. У сейфі у нього була пляшка коньяку, з якої він налив собі і працівнику складу 17 – и річному Максиму, хоча той вперто відмовлявся вживати спиртні напої на робочому місці в робочий час. Однак Василь нагадав Максиму, що той має йому завдячувати за працевлаштування в умовах масового безробіття у рідному селі Максима. Крім того Василь пояснив Максиму, що не гоже новоспеченому дідові вживати спиртні напої на самоті, що йому хочеться розділити свою радість із молодшим колегою. Після цього вони обоє випили по 100 грам коньяку. Коли було налито третю чарку, у кабінет комірника навідався начальник цеху Григорій. Він зробив зауваження працівникам, але дізнавшись про привід для розпивання спиртних напоїв сказав, що на перший раз вибачає, однак від запропонованої чарки відмовився і покинув складське приміщення. Назвіть осіб, які скоїли правопорушення, назвіть види цих правопорушень, розкрийте їх склад. Охарактеризуйте процедуру притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.

Рішення:

Ситуація, що аналізується врегульована нормами адміністративного права (інститут адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку) та трудового права (інститут дисциплінарної відповідальності та інститут припинення трудового договору). Нормативно – правовими актами, які стосуються цієї ситуації є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Кодекс законів про працю (далі – КЗпП). Василь і Максим, розпиваючи спиртні напої на робочому місці в робочий час, скоїли адміністративний проступок, передбачений ч. 1 ст. 179 КУпАП (розпивання спиртних напоїв на виробництві). Крім цієї статті КУпАП діяння Василя підлягає кваліфікації ще і за ст. 180 КУпАП (доведення неповнолітнього до стану сп’яніння).

Об’єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП є суспільні відносини у сфері державного управління та громадського порядку. Об’єктивна сторона правопорушення полягає у розпиванні спиртних напоїв на виробництві, тобто на робочому місці, перебування на роботі в нетверезому стані. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб’єктом може бути громадянин, який є працівником підприємства, установи, організації будь – якої форми власності.

Об’єктом правопорушення, передбаченого ст. 180 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони здоров’я громадян та громадського порядку. Об’єктивна сторона правопорушення полягає у доведенні неповнолітнього до стану сп’яніння батьками, особами, які їх заміняють або іншими особами (Василь якраз і є іншою особою). Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Суб’єктом може бути тільки повнолітній громадянин.

У зв’язку з тим, що начальник цеху Григорій не вжив заходів для відсторонення від роботи Василя та Максима, його бездіяльність як різновид протиправного діяння підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 179 КУпАП. Об’єктом скоєного Григорієм правопорушення є той самий об’єкт, на який відбувається посягання за ч. 1 ст. 179 КУпАП. Об’єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 179 КУпАП полягає у невжитті суб’єктом правопорушення заходів щодо відсторонення від роботи осіб, що перебувають у нетверезому стані. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб’єктом правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 179 КУпАП може бути тільки керівник виробничого підрозділу підприємства, установи, організації.

З умов задачі (кількість вжитих спиртних напоїв) можна зробити висновок про те, що начальник цеху міг самостійно визначити наявність факту перебування працівників у нетверезому стані, хоча для проведення огляду на стан сп’яніння могли бути залучені і медичні працівники. Однак притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачені статтями 179 та 180 КУпАП може тільки адміністративна комісія виконавчого комітету ради, після того, як отримає усі матеріали справи, у тому числі протоколи. Протокол про адміністративне правопорушення вправі скласти працівник органу внутрішніх справ. У протоколі про адміністративне правопорушення має бути, зокрема, встановлено наявність стану сп’яніння відповідних осіб. Отже, начальник цеху повинен був не тільки відсторонити винних осіб від виконання трудових обов’язків, а і звернутися до органу внутрішніх справ, оскільки на адміністративну відповідальність поширюється принцип невідворотності юридичної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення мало бути складено окремо на кожного правопорушника, тобто по одному протоколу на Василя, Максима та Григорія. Після складання протоколів вони мають бути надіслані до адміністративної комісії, яка повинна прийняти відповідне рішення. При цьому слід зазначити, що на Максима, як на неповнолітнього не може бути накладено адміністративне стягнення, до нього має бути вжито один із заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП (застереження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання).

Всі троє осіб, про яких ішлося вище, скоїли також дисциплінарний проступок. Відповідно до п. 7 ст. 40 КЗпП поява працівника на роботі в нетверезому стані є підставою для розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця. Однак, при цьому слід зазначити, що це звільнення працівника, яке є звільненням у порядку дисциплінарного стягнення, є правом роботодавця, а не його обов’язком, оскільки на дисциплінарну відповідальність, на відміну від адміністративної відповідальності, не поширюється принцип невідворотності юридичної відповідальності. Притягнення винних за вище вказані протиправні діяння і до адміністративної і до дисциплінарної відповідальності не суперечить конституційному принципу юридичної відповідальності, який міститься у ч. 1 ст. 61 Конституції України (ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення), оскільки мова іде про два різні види юридичної відповідальності.

Для того, щоб розірвати трудовий договір із Василем та Максимом, з них має бути взяте пояснення у письмовій формі. На розірвання трудового договору з цими працівниками потрібна згода виборного органу первинної профспілкової організації (якщо на підприємстві існує профспілкова організація, а Василь і Максим є її членами). Крім того, на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця із Максимом потрібна ще і згода комісії у справах неповнолітніх. Від дня виявлення дисциплінарного проступку до дня розірвання трудового договору має пройти не більше місяця. Однак, роботодавець може обмежитися оголошенням догани цим двом особам або взагалі вибачити їх. Так само роботодавець вправі оголосити догану Григорію за те, що він не виконав свій службовий обов’язок – не відсторонив Василя і Максима від роботи.

Дата добавления: 2015-05-26