Інформаційна складова

Реалізуючи цю схему передовсім детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки та причини їхнього виникнення.

Політико-правова складова

Типову загальну схему охорони політико-правової складової економічної безпеки підприємства (організації) показано на рис. 18.5.

• Основними причинами виникнення внутрішніх негатив­них впливів можуть бути: а) низька кваліфікація працівників юридичної служби та помилки в доборі персоналу цієї служ­би; б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення діяльності; в) небажання чи нездатність підприємства (органі­зації) активно впливати на зовнішнє політико-правове середо­вище його (її) діяльності. Останнє виявляється в слабкому опра­цюванні договірних взаємовідносин, невмінні захищати інте­реси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях тощо.

• Причини виникнення зовнішніх негативних впливів зде­більшого мають подвійний характер: 1) політичний; 2) зако­нодавчо-правовий. До першої групи причин можна віднести: а) зіткнення інтересів суспільних груп (партій); б) військові конфлікти; в) економічну й політичну блокаду, ембарго; г) міжнародні політичні та фінансові кризи. У другій групі причин зазвичай виокремлюють: а) здійснення власних полі­тичних цілей партіями (суспільними рухами), що перебува­ють при владі; б) зміну головних засад чинного законодав­ства з питань власності, господарського й трудового права, оподаткування тощо.

Оцінка реального стану політико-правової безпеки підприємства (організації) здійснюється за напрямками:

1) рівень організації та якості робіт з охорони цієї складо­вої економічної безпеки підприємства;

2) бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;

3) ефективність діяльності структурних підрозділів підприємства.

Рис. 18.5. Типова схема охорони політико-правової безпеки підприємства (організації)

Основні функції відповідних служб підприємства, що в сукупності характеризують процес охорони інформацій­ної складової економічної безпеки підприємства (органі­зації):

1) збирання всіх видів інформації, що стосується діяль­ності фірми (інформація щодо всіх видів ринків; інформація, що характеризує політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік; корисна на­уково-технічна інформація);

2) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотри­манням загальновживаних принципів (систематизації, безпе­рервності надходження, всебічного характеру аналітичних про­цесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загально корпоративних) організації робіт;

3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологіч­них, економічних і політичних процесів на даному підпри­ємстві, в країні тау світі стосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти суб'­єкту господарювання (наприклад, у сферах технологічного роз­витку, виробництва, фінансів);

4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб 'єкті господарювання;

5) інші види діяльності з розробки інформаційної складо­вої економічної безпеки (зв'язок із громадськістю, формуван­ня сприятливого іміджу, захист конфіденційної інформації).

Потоки вхідної інформації за джерелами:

• відкрита офіційна інформація;

• вірогідна нетаємна інформація, одержана через нефор­мальні контакти працівників підприємства з носіями такої інформації;

• конфіденційна інформація, одержана способом несанкці­онованого доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охоро­ни інформаційної складової економічної безпеки включає послідовне виконання певного комплексу робіт.

А. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними дже­релами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних тех­нічних засобів.

Б. Обробка та систематизація одержаної інформації, що провадиться відповідною службою підприємства (органі­зації) з метою впорядкування для наступного більш глибо­кого аналізу. Для цього створюються класифікатори інфор­мації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

В. Аналіз одержаної інформації, який включає всебічну обробку накопичених даних з використанням різних техніч­них засобів і методів аналізу. У процесі здійснення аналітич­них робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспек­тами інформаційної діяльності та можливими варіантами по­ведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів мо­делювання.

Г. Захист інформаційного середовища підприємства (організації), що традиційно охоплює:

• заходи для захисту суб'єкта господарювання від промис­лового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого дос­тупу до закритої інформації заінтересованих юридичних і фізичних осіб;

• збирання інформації про потенційних ініціаторів про­мислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних заходів для припинення таких спроб.

Д. Зовнішня інформаційна діяльність, яка має бути спря­мована на створення в очах громадськості сприятливого іміджу та протидію спробам завдати шкоди репутації підприє­мства через поширення про нього хибної інформації.

Дата добавления: 2015-05-26