Тема 2. Роль соціології в суспільстві. Функції соціології

Смисл соціологічної науки полягає у «діагностиці» та «лікуванні» соціальних хвороб, у прагненні до понятійно-абстрактного осмислення соціального і до конкретного опису соціальних феноменів реального життя людини. Мета такого вивчення — зрозуміти та пояснити причини соціальної поведінки або взаємодії соціальних спільнот і груп та їх результати, дати відповіді саме на життєві питання людей, допомогти людям розібратися самим в складних проблемах життя. Адже соціологія — це розуміння суспільства. Вона допомагає глибше і конкретніше пізнати суспільство, основу соціальної взаємодії людей

Особлива потреба в соціологічних знаннях та рекомендаціях відчувається нині у зв’язку з кардинальними перетвореннями нашого суспільства, колективним суб’єктом яких є все населення. Жодне перетворення не може бути успішним без урахування ставлення людей до його цілей і програм, без свідомої активної участі народу у здійснюваних соціальних перетвореннях, у новаційних процесах.

Перетворення, які здійснюються в нашій державі, зачіпають інтереси всього населення, змінюють майновий і соціальний стан, трансформують поведінку багатьох соціальних груп, що взаємодіють між собою. За цих умов органам управління вкрай необхідна повна, точна і достовірна інформація про реальний стан справ у будь-якій сфері суспільного життя, про потреби, цінності, інтереси, поведінку різних соціальних груп, а також про можливості впливу їх поведінки на суспільні процеси. Давати таку інформацію — завдання соціології.

Роль соціології в суспільстві визначається її предметом, а реалізується функціями. Взагалі функції гуманітарних наук прийнято поділяти на дві групи: пізнавальні та соціальні. Пізнавальні функції соціології виявляються в якнайповнішому та конкретному пізнанні тих чи інших сторін соціального життя. Соціальні функції розкривають шляхи й способи їх оптимізації. Існують і діють функції тільки у взаємозв’язку та взаємодії.Соціологія як самостійна галузь знань реалізує всі властиві суспільній науці функції: теоретико-пізнавальну, описову, прогностичну, інформаційну, світоглядну.

Основна з гносеологічних функцій соціології — теоретико-пізнавальна, критична, яка полягає в тім, що соціологія разом з іншими науками бере активну участь у пізнанні об’єктивної реальності, допомагає з’ясовувати та формувати нові теоретичні та практичні знання про світ, в якому живе людина, про закономірності розвитку соціальних відносин у ньому.

Основним завданням соціології, пов’язаним із теоретико-пізнавальною функцією, є дослідження соціальних явищ і процесів. Теоретико-пізнавальна, функція, природно, полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, прагне скласти якнайповнішу картину соціальних взаємин та процесів в сучасному світі. До теоретико-пізнавальної функції соціології відносяться об’єктивні знання про основні соціальні проблеми розвитку сучасного суспільства. Описова функція соціології — це систематизація, опис досліджень у вигляді аналітичних записок, різного роду наукових звітів, статей, книг і т.п. В них є спроби відтворити ідеальну картину соціального об’єкту, його дію, взаємозв’язки тощо. Як би не була добре отримана соціологами соціальна інформація, вона автоматично не перетворюється на рішення, рекомендації, прогнози. Інформаційна функція соціології представляє збір, систематизації й накопичення інформації, отриманої у результаті досліджень. Соціологічна інформація — самий оперативний вид соціальної інформації. В крупних соціологічних центрах вона концентрується системних електрон.наосіях. Її можуть використовувати соціологи, керівники об’єктів, де проводилися дослідження. В установленому порядку інформацію одержують державні і інші управлінські та господарські установи.

Пізнавальна функція соціології знаходить продовження в прогнозах та перетворювальної функції соціології. Прогностична функція соціології — це видача соціальних прогнозів. Звичайно соціологічні дослідження завершуються утворенням короткострокового або довгострокового прогнозу об’єкту, що вивчається. Короткостроковий прогноз спирається на розкритті тенденції розвитку соціального явища, а також на зафіксовану закономірність у відкритті чинника, який вирішуючи впливає на прогнозований об’єкт. Отже, так чи інакше прогнозується хід розвитку соціального процесу.

Окрім того, соціологія надає конструктивну допомогу у розв’язанні або прогнозуванні розвитку практичних проблем, які виникають у різних царинах суспільного життя: економіко-господарських, політичних, поведінкових тощо.

Вона аналізує та вказує шляхи планомірної, цілеспрямованої дії на ці процеси. В цьому виражається практична спрямованість соціологічної науки, тобто її зверненість до конкретних соціальних проблем, які підлягають вирішенню шляхом соціального планування та соціального управління. Цей специфічний «управлінський» ракурс соціологічної науки виражається у виробленні науково обґрунтованих прогнозів та практичних рекомендацій. Соціологія, мабуть, єдина з суспільних наук, яка не лише покликана, але й має реальні можливості розкрити стан, напрямок, тенденції руху сучасного суспільства, спрогнозувати найближчу і віддалену перспективу його розвитку, причому не тільки в дослідницькому, теоретичному плані, а й у практичному, прикладному. За допомогою соціологічних досліджень виявляються відхилення у розвитку соціальних відносин, своєчасно прогнозуються негативні явища, розробляються соціальні технології,

Така функція називається прикладною, прогностично-перетворювальною, або конструктивною.Суть перетворювальної функції соціології в тому, що висновки, рекомендації, пропозиції соціолога, його оцінка стану соціального суб’єкта служить підставою для вироблення і ухвалення певних рішень. Але соціологія лише наука, її функція — розробка практичних рекомендацій. Що ж до їх упровадження реалізації — це прерогатива органів управління, конкретних керівників. Саме так і пояснюється та обставина, що багато вельми цінних й корисних рекомендацій, розроблених соціологами по перетворенню сучасного суспільства, так і не знайшли на практиці реалізації. Більш того, нерідко органи управління поступають всупереч рекомендаціям вчених, що приводить до важких наслідків в розвитку суспільства. Ширше і глибше розкрити основні напрями оновлення суспільства і дає можливість виявлення відхилень від загально-цивілізаційного розвитку. Отже, основні функції соціології визначають не тільки задачі, але і місце соціології в системі суспільних наук.

Практична функція соціології пов'язана з тим, що ця наука не обмежується пізнанням соціальної реальності. Спираючись на це, вона виробляє пропозиції і рекомендації для політики і практики, направлені на вдосконалення соціального життя, на підвищення ефективності управління соц. процесами. Соціологія не тільки описує соц. життя, її прояви в різних сферах і на різних рівнях. Але і дає оцінку з позицій гуманізму, загальнолюдських цінностей. І тут збагачення і вдосконалення теорії не самоціль, а необхідна передумова і умова раціоналізації і оптимізації соц. життю на користь вільного і всестороннього розвитку особи. У цьому плані соціологія - одна з теоретичних основ політики і практики. Особливо велике значення мають соц. передбачення, планування і прогнозування як конкретні форми реалізації практично-політичної функції соціології. Розширення і поглиблення дійсного використання результатів соціологічних досліджень у виробленні принципових основ соц. політики і в практиці управління суспільними процесами - одне з актуальних завдань розвитку нашого суспільства і держави.

Ідейно-виховна функція знаходить свій вираз в тій ролі, яку грають соціологічні дослідження і їх результати у виховній роботі. Сама по собі соціологія як наука, як об'єктивне віддзеркалення соц. дійсності нейтральна по відношенню до класів і іншим соц. групам, до їх інтересів і цілей. Але самі ці класи, шари і групи зазвичай достатньо широко використовують соціологічні дослідження для виразу і захисту класових і інших соціально-групових інтересів і цілей, для обгрунтування своєї політики і виправдання своєї практичної діяльності. Одним із шляхів поширення соціологічних знань є співпраця соціологів-професіоналів із управлінцями, надання останнім методичної та консультативної допомоги.

Для поширення і популяризації соціологічних знань треба використовувати й засоби масової інформації, видавничу базу. Пропагуючи соціологічні знання серед усіх верств населення, орієнтуючи їх, допомагаючи розібратися у складних проблемах, визначаючи оптимальні варіанти діяльності, вона справляє безпосередній вплив на всі прошарки суспільства. Соціологічні знання, наукове тлумачення подій, що сталися в суспільстві, проникають у людську свідомість, формують соціологічний стиль мислення,

Отже, функції соціології різноманітні, але головне в них — дати об’єктивні знання соціальної реальності, виявити негативні тенденції, передбачити їх наслідки, оптимізувати управлінські рішення. Соціологія має визначити реальні умови для організації ефективної діяльності людей. Надзавданням соціології є передбачення, але не суто інтуїтивне, а таке, що спирається на науково обгрунтований аналіз стану суспільства.

Наукові здобутки соціології ще не привертають належної уваги з боку вищих законодавчих і виконавчих органів влади, висновки і рекомендації вчених недостатньо враховуються при вирішенні складних соціальних проблем сучасного розвитку суспільства, що, разом з іншими чинниками, зумовлює вкрай неефективне функціонування багатьох його структур.

Головною причиною незатребуваності соціології є те, що інтереси країни та її громадян, з одного боку, та інтереси владних структур, з іншого — далеко не завжди збігаються. Така розбіжність інтересів багато в чому обумовлена переважанням у владних структурах егоїстично-кланових інтересів, впливом тіньових механізмів діяльності вітчизняних олігархів.

Популяризація соціологічних знань серед управлінського персоналу, представників владних структур запобігатиме багатьом негативним наслідкам управлінських рішень. Ефективне прогнозування і розробка таких рішень можливі лише за умов соціологічної грамотності управлінців, глибокого засвоєння ними знань, методів і методик соціології, формування практичних навичок їх застосування. Останнє належить уже до світоглядно-освітньої функції соціології, яка проявляється в популяризації і поширенні сучасних наукових знань та уявлень про механізми соціальних процесів.

Американська соціологічна асоціація постійно публікує досить об’ємні списки посад, на які можуть претендувати люди, котрі отримали соціологічний фах різного рівня навчання. У нашій країні соціологів (крім суто соціологічних служб) запрошують на роботу в різні адміністративні органи, відділи міністерств, служби зайнятості, теле- і радіоцентри, органи правопорядку. В останні роки поширюється новий різновид трудової зайнятості на базі соціологічної освіти — соціальна робота.

Інакше кажучи, соціологія має забезпечувати надійний зворотний зв’язок в організації управління суспільними перетвореннями. Значна роль належить соціологічним знанням у конкретизації рішень уряду, кожне з яких має соціологічно осмислюватися й обгрунтовуватися.

Недостатній соціологічний контроль, відсутність прогнозування розвитку ринкових відносин призводить до негативних наслідків. І це не завжди зумовлено недостатнім розвитком методичних засад соціології та низькою кваліфікацією соціологічних кадрів.

Слід зауважити, що інформація не може сама собою перетворитися на рішення, прогнози, рекомендації. Соціологія разом з іншими науками повинна розробляти такі рекомендації, а використовувати і впроваджувати їх мають органи управління, конкретні керівники. Проте багато цінних розробок так і не втілюються в життя. Більше того, подеколи органи управління діють усупереч рекомендаціям учених, що призводить до негативних наслідків.

Дата добавления: 2015-05-26