Структура соціологічного знання. Роль соціології в суспільному житті

Роль соціології в суспільному житті

Необхідність вивчення соціології визначається перш за все зростанням ролі і значення цієї науки в сучасних умовах. Це обумовлено поряд обставин:
1). важливі і швидкі соціально-політичні зміни відбуваються не тільки у нас в країні, але і в багатьох країнах за кордоном;

2). сучасний етап розвитку суспільства свідчить про зростання ролі і значення соц. чинників і соц. сфери суспільного життя;

3). одне з головних і складних завдань прогресивного розвитку нашого і багатьох інших суспільств - формування громадянського суспільства.

Все це висуває на перший план вивчення соціального статусу особи, соціальних общностей і суспільства в цілому, що безпосередньо входить як головний в предмет соціології.

Система наукового пізнання соціології володіє складною структурою, яка відображає різні типи та рівні дослідження соціальної дійсності. Соціологія – це складна структура наукового знання. Елементами цієї структури (або ж три рівні соціологічного знання) є:

загальна соціологічна теорія;

спеціальні соціологічні теорії або теорії середнього рівня;

конкретно-соціологічні дослідження.

Крім того, існують теоретичний та практичний (прикладний) рівні вивчен­ня суспільного життя.

Теоретичний рівень у структурі соціологічних знань займає загаль­на соціологічна теорія, яка опирається на соціальну філософію. Будучи соціально-філософською теорією суспільства, вона здійснює зв’язок філософії з усіма соціальними та гуманітарними науками.

Спеціальні соціологічні теорії уточнюють положення загальної соціологічної теорії щодо розуміння, трактування механізмів соціальної взаємодії, але і для них загальна соціологічна теорія слугує методологічною основою.

Розрізняють кілька видів цих теорій:

які вивчають розвиток спільностей;

галузеві, які розглядають механізми життєдіяльності спільностей у певних сферах (соціологія праці, економічна соціологія);

теорії, які аналізують окремі елементи соціального механізму (соціальний контроль, організації).

Спеціальні соціологічні теорії конкретизують положення загальної теорії, здійснюючи перехід від загальних понять до конкретних (за допомогою яких можна вивчити, виміряти процес). Вони мають набагато вужчий пізнавальний спектр, ніж загальносоціологічні, і торкаються в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів і поєднують у собі теоретичний та емпіричний (практичний) рівні дослідження. Вони займають проміжне місце між фундаментальними соціологічними теоріями та емпіричним узагальненням первинної соціологічної інформації, виступаючи у ролі своєрідної зв’язки, каталізатором їх взаємообумовленості. Серед теорій середнього рівня найбіль­ший інтерес для майбутніх фахівців економічного, управлінського, правового профілю, на наш погляд, можуть мати такі: економічна соціологія, соціологія управління, соціологія підприємництва, правова соціологія та ін.

Третій рівень соціологічних знань представлений у вигляді конкретних соціологічних досліджень та аналізу. Це – збір фактів, даних, їх систематизація та аналіз. Це вимірювання конкретних соціальних явищ та процесів на основі певних підходів, принципів, понять. На цьому рівні здійснюється вимір конкретних соціальних процесів та явищ, на основі загальносоціологічних та конкретно-соціологічних підходів та принципів. Предметом дослідження тут виступають дії, вчинки, характеристика поведінки соціальних груп та індивідів, а також відображення фактів соціальної дійсності у свідомості людей. Цей рівень можна назвати засобом реалізації критерію чіткості наукових знань про реальну соціальну дійсність. Слід зауважити, що виділення рівнів соціології має цілком умовний характер і перебуває у тісному взаємозв’язку (рис. 3).

Рис. 3

Теми рефератів:

1. Соціальні потреби та передумови зародження соціології як науки.

2. Соціологія у нашому повсякденному житті.

Розвиток та напрямки емпіричних соціологічних досліджень в Україні

Дата добавления: 2015-05-26