Піллар 1. Співробітництво між митними адміністраціями

Митні адміністрації повинні тісно співпрацювати на основі Загальноприйнятих Стандартів.

Мета - посилення безпеки і спрощення процедури міжнародного торговельного ланцюга постачання під час переміщення вантажів та контейнерів у системі міжнародної торгівлі.

1. Митні адміністрації повинні слідувати положенням документу ВМО щодо здійснення інтегрованих процедур митного контролю та ISCM.

2. Митні адміністрації повинні мати повноваження проводити контроль вантажів, щоб інспектувати імпортні, експортні, транзитні (в тому числі, ті, які знаходяться на бортах суден) вантажі, а також вантажі при їх перевантаженні.

3. Непроникливе устаткування контролю (NII) та обладнання для виявлення радіації повинні бути у наявності і використовуватися для проведення контролю, при першій-ліпшій можливості. Подібне устаткування необхідне для швидкої перевірки контейнерів або вантажів, без створення перешкод для руху торгівлі.

4. Митні адміністрації повинні створити системи аналізу та управління ризиками для ідентифікації потенційно ризикових вантажів і автоматизувати цю систему. Система повинна включати механізм оцінки загроз, прийняття рішень і визначення прикладів кращої практики.

5. Високо-ризиковані вантажі і контейнери мають вважатися такими, якщо відсутня інформація про низький рівень ризику для терористичних загроз, якщо є відповідні дані митної розвідки, або якщо, згідно з методологією оцінки ризиків, що засновується на елементах дотримання безпеки, вантаж або контейнер ідентифікується як високо-ризикований.

6. Митні адміністрації повинні вимагати повного і точного подання завчасної електронної інформація щодо імпортних, експортних, транзитних (в тому числі, тих, які знаходяться на бортах суден; а також тих, що перевантажуються) вантажів і контейнерів у термін, необхідний для здійснення оцінки і аналізу рівня ризику.

7. Митні адміністрації повинні забезпечити спільне визначення вантажів і контейнерів для фізичного контролю, використання стандартизованого переліку критеріїв для такого визначення, запровадження взаємоприйнятних механізмів комунікації та/або інформаційного обміну; ці елементи допоможуть майбутньому становленню системи взаємного визнання результатів контролю.

8. Митні адміністрації повинні вести статистичну звітність, яка б, щонайменше, містила дані щодо кількості:

оглянутих вантажів/контейнерів,

кількості виявлених високо-ризикованих вантажів/контейнерів,

проведених оглядів високо-ризикованих вантажів/контейнерів,

проведених оглядів високо-ризикованих вантажів/контейнерів з використанням непроникливих засобів контролю (NII),

проведених оглядів високо-ризикованих вантажів/контейнерів з використанням непроникливих засобів контролю (NII) та фізичного контролю,

проведених оглядів високо-ризикованих вантажів/контейнерів засобами фізичного контролю,

позитивних і негативних результатів контролю.

Така звітність, після її узагальнення, повинна подаватися до ВМО.

9. Митні адміністрації і портові оператори повинні заохочуватися до проведення доскональних перевірок портів з метою виявлення можливих проблем забезпечення безпеки в інфраструктурі порту і взяття зобов’язання щодо швидкого вирішення таких проблем. Портові інфраструктури повинні, щонайменше, відповідати стандартам Міжнародної Морської Організації (IMO) щодо безпеки портів.

10. Митні адміністрації і портові оператори повинні заохочуватися до запровадження і реалізації програм, спрямованих на протидію корупції, визначення і подолання проблем, пов’язаних з доброчесністю.

11. Митні адміністрації, за вмотивованими запитами митних адміністрацій країн призначення товарів, повинні проводити перевірки високо-ризикованих контейнерів з метою виявлення їх можливого використання для потреб терористичної діяльності.

Стандарти системи партнерства «митниця-бізнес»

1. Стандарт «Партнерство» наголошує, що УЕО, які беруть участь у міжнародній мережі постачання товарів, мають проводити самооцінку за завчасно встановленими параметрами безпеки і передової практики з метою забезпечення адекватних гарантій для своїх відправок і контейнерів, допоки вони не будуть випущені з під митного контролю в пункті призначення.

Ст. 13 МКУ узаконює анкету з результатами такої самооцінки, а також критерії її проведення. Однак аналіз двадцяти обов’язкових критеріїв самооцінки УЕО показує відсутність окремих важливих аспектів.

Так, Рамкові стандарти, окрім оцінки загроз, охоплюють такі критерії:

наявність плану забезпечення безпеки з урахуванням оцінки загроз;

наявність плану комунікаційних заходів;

прийняття процедурних заходів щодо недопущення потрапляння в міжнародну мережу вантажів з порушеннями чи без відповідних документів;

оцінку:

фізичної безпеки приміщень і споруд, що використовуються у функції завантажувальних чи складських майданчиків,

безпеки контейнерів і вантажів, транспортних засобів

захисту інформаційних систем,

перевірку персоналу.

Згідно з Рамковими стандартами, програми кадрової безпеки, повинні включати перевірку співробітників у межах необхідності й можливості за національним законодавством. Ці перевірки передбачають періодичні перевірки біографічних даних співробітників, що працюють на важливих для забезпечення безпеки посадах, фіксацію незвичних змін зовнішніх проявів соціально-економічного стану співробітників. Відсутність даного критерію в МКУ робить достатньо вразливою безпекову складову УЕО.

Рамкові стандарти також рекомендують митницям та УЕО спільно визначати й документально фіксувати відповідні партнерські заходи, які реалізовуватимуть УЕО. Спільно підготовлений документ між митницею та компанією повинен мати конкретні процеси, які можна перевірити, а також потрібно, щоб бізнес-партнери УЕО, включаючи виробників, постачальників і продавців, заявили про свій намір дотримуватися стандартів безпеки. МКУ даний аспект також не врегульовує.

2. Стандарт «Безпека» описує вимогу до УЕО використовувати у своїй діяльності найбільш ефективні методи забезпечення безпеки. УЕО мають розробити програми і заходи безпеки для посилення захищеності методів роботи ділових партнерів, пов’язаних з транспортуванням, завантаженням, розвантаженням та зберіганням вантажів у безпечній мережі поставок товарів.

3. Стандарт «Технологія» орієнтує всі сторони зберігати цілісність вантажів та контейнерів через сприяння використанню сучасних технологій. УЕО повинен, як мінімум, відповідати вимогам, викладеним у Митній конвенції щодо контейнерів 1972 р. та Конвенції МДП 1975 р. Митниця повинна мати документ з викладеними процедурами перевірки пломб, а також процедурами, що застосовуються в разі виявлення порушень.

4. У стандарті «Комунікація» наголошено, що УЕО мають з розумінням ставитися до зусиль митниці сприяти діалогу щодо обговорення питань взаємного інтересу, включаючи митні правила, процедури і вимоги до безпеки приміщень та партій вантажів.

5. Стандарт «Спрощення» констатує, що митна адміністрація мусить створити механізми, які дозволять бізнес-партнерам висловлювати свої зауваження щодо змін, які суттєво впливають на їх роль у забезпеченні безпеки мережі постачання товарів.

Дата добавления: 2015-05-29