Спільний митний тариф ЄС

Митний тариф ЄС є основою митного регулювання переміщення товарів та транспортних засобів через митні кордони ЄС. Так, згідно ст. 33 МКЄС «імпортні та експортні мита повинні базуватися на Спільному митному тарифі», а «інші заходи, призначені положеннями Спільноти, по певним сферам торгівлі товарами, за необхідності, застосовуються відповідно до тарифної класифікації цих товарів». Таким чином, тарифна класифікація, що міститься в Митному тарифі ЄС, використовується для застосування заходів як тарифного, так і нетарифного регулювання.

Спільний митний тариф складається з Комбінованої номенклатури товарів 1987 р. та інших номенклатур, встановлених ЄС з метою застосування тарифних заходів регулювання торгівлі товарами. Нині діючий Митний тариф ЄС було прийнято регламентом Ради ЄС 23 липня 1997 р.[16], а в силу він вступив з 1 січня 1988 р. Прийняття цього тарифу було обумовлено змінами у міжнародно-правовому регулювання класифікації товарів в митних тарифах. Попередній митний тариф ЄС було засновано на так звані Брюссельській номенклатурі, а новий - на Гармонізованій системі опису і кодування товарів.

Структура митного тарифу ЄС визначається МКЄС. Митний тариф ЄС складається з семи елементів, які позначені літерами (a – g). Перші два елементи представляють собою вищезгадані товарні номенклатури, що застосовуються в ЄС, а саме (а) Комбіновану номенклатуру товарів 1997 р., та (b) «інші номенклатури, встановлені ЄС», в даному випадку мається на увазі інтегрована товарна номенклатура ТАРІК (TARIC) – Tarif integre des Communautes Еuropeennes. Інші п’ять елементів – різні види ставок мита, а також звільнень від ставок мита, які відповідають певним товарним позиціям товарної номенклатури.

Комбінована номенклатура ЄС побудована на основі Конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів 1988 р., прийнятої в рамках Всесвітньої митної організації. КН складається з 21 розділу, 99 глав, 1244 груп та 5225 підгруп. Призначення Розділів полягає у забезпеченні зручності користування номенклатурою. Основними критеріями класифікації товарів по розділах, главах та групах є матеріал або функції що їх виконують товари. В якості додаткового критерію використовується ступінь обробки товарів. Код КН складається з восьми цифр.

Згідно регламенту Ради ЄС № 2658/87 Комісія зобов’язана на базі КН складати Інтегрований тариф ТАРІК. Даний тариф не має юридичної сили для осіб, що переміщують товари через митні кордони ЄС, але використовується Комісією та компетентними органами держав-членів для реалізації заходів Спільноти по відношенню до імпорту, а також в необхідній мірі експорту та торгівлі між державами-членами. Код ТАРІК налічує 11 цифр. Додаткові цифри (після восьмого знаку) призначені для позначення особливих торговельних засобів у вигляді тарифних пільг і преференцій, антидемпінгових, компенсаційних та захисних мит, особливих умов для нових членів ЄС, кількісних обмежень тощо.

Основними цілями використання КН та ТАРІК є:

1) стягнення мит;

2) позначення товарів, які підлягають обкладенню акцизами;

3) позначення товарів, які обкладаються ПДВ за зниженими ставками;

4) застосування імпортних та експортних нетарифних обмежень;

5) ведення зовнішньоторговельної статистки.

ТАРІК публікується щороку в Офіційному журналі ЄС, а також є доступним в електронному вигляді. КН та ТАРІК видаються мовами всіх країн-членів ЄС, але контрольними вважаються англійський та французький варіанти.

Класифікація митМитного тарифу ЄС можлива за двома підставами: класифікація за способом нарахування та класифікація безпосередньо за видом мита.

В світовій практиці вже давно сформувалися три види мит за способом нарахування:

- адвалерні, які є найбільш поширеними в митних тарифах більшості країн-членів СОТ, ставка яких визначається у відсотках до митної вартості товару, що обкладається митом;

- специфічні, ставка яких визначається у твердій грошовій сумі за одиницю товару, що обкладається митом;

- комбіновані, які поєднують обидва види ставок, при чому при митному оформленні виконується розрахунок і ставки у відсотках, і специфічної ставки та застосовується та, яка є більшою.

У залежності від застосування ставок мит до імпорту або експорту виділяють відповідно ввізні та вивізні мита, при чому необхідно зазначити, що практика застосування вивізних мит на сьогодні є мало поширеною.

Доволі широко в рамках політики з регулювання ринку сільськогосподарської продукції застосовуються сезонні мита, які вводяться на період від 60 до 120 днів[17].

Нарешті, існує група так званих особливих видів мита, до яких відносяться антидемпінгові, компенсаційні та захисні мита, призначенням яких є захист товаровиробників Спільноти від проявів недобросовісної або надмірної конкуренції, у вигляді демпінгового, субсидованого імпорту або швидкозростаючого імпорту, якщо такий імпорт завдає чи загрожує завдати істотної шкоди промисловості Спільноти. На сьогоднішній день в рамках Світової організації торгівлі створена система правил щодо порядку застосування подібних видів мит, яка передбачає проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або захисних розслідувань. В рамках ЄС подібні розслідування проводяться Комісією, яка подає Раді пропозиції щодо затвердження рішень про застосування відповідного виду мита. Відповідні процедури визначені регламентами Ради ЄС: Антидемпінговим регламентом № 384/96, Антисубсидиційним регламентом № 2026/97 та Регламентом про торговельні бар’єри № 3286/94.

Ставки мит, що встановлюються в Митному тарифі ЄС, є диференційованими. Нормами ч. 2 ст. 33 МКЄС (пункт с – h) передбачено п’ять видів мит, які застосовуються згідно з Митним тарифом ЄС:

(с) – конвенційні або нормальні автономні мита, якими обкладаються товари, що охоплюються Комбінованою номенклатурою.

Цей вид мит охоплює безпосередньо мита та сільськогосподарські збори та інші імпортні збори, що стягуються відповідно до спільної сільськогосподарської політики або відповідно до особливих угод стосовно деяких товарів, які виробляються в результаті обробки сільськогосподарських продуктів.

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день близько 99 % ставок мит розвинутих країн, в тому числі і ЄС, є зв’язаними згідно із зобов’язаннями про тарифні поступки в рамках СОТ, а їх середньозважена ставка не перевищує 5% (за винятком сільськогосподарських зборів)[18]. Таким чином, абсолютна більшість ставок митного тарифу ЄС є конвенційними за своєю сутністю, оскільки вони встановлені у відповідності до міжнародних угод;

(d) – преференційні тарифні заходи, що містяться в угодах, які ЄС уклав з певними країнами або територіями за межами митної території ЄС або групами країн чи територій.

В даному випадку під «пільговим тарифним режимом» розуміється зниження ставки або утримання від стягнення імпортного збору. Пільговий тарифний режим може надаватися в рамках тарифної квоти або надаватися окремим товарам відповідно до їх природи та кінцевого використання;

(e) – преференційні тарифні заходи, встановлені односторонньо ЄС по відношенню до певних країн або територій за межами митної території ЄС або для груп країн чи територій;

(f) – автономні заходи що надають зменшення або звільнення від сплати мит щодо певних товарів.

(g) – сприятливий тарифний режим щодо певних товарів з причин їх походження або використання;

(h) – інші тарифні заходи, що встановлені законодавством ЄС в сферах сільського господарства, торгівлі тощо.

Митне законодавство ЄС передбачає, що застосування тарифних пільг, можливо лише на основі розглянутого митними органами клопотання, в якому доводиться, що товари відповідають умовам, необхідним для застосування пільг. Застосування тарифних пільг може обмежуватися тарифними квотами та тарифними лімітами, після вичерпання яких застосовують загальні ставки мит.

Більш детально умови застосування тарифних пільг визначаються нормами Імплементаційного кодексу ЄС (Розділ IV, Глава 2 «Пільгове походження товарів»).

Крім того, щодо товарів, які ввозяться або пересилаються на митну територію ЄС фізичними особами, сукупна вартість яких не перевищує 350 євро та які не переміщуються з комерційною метою, застосовується «усереднені мита» у розмірі 3,5 % від митної вартості. Такі ж самі усереднені мита можуть застосовуватися до комерційних партій товарів, які належать до різних тарифних підгруп Митного тарифу ЄС, з метою спрощення митного оформлення.

Дата добавления: 2015-05-31