Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Список джерел, основної використаної та рекомендованої для поглибленого вивчення курсу літератури 1 страница




Ю

Ш

Ч

Ц

Х

Ф

У

Т

С

Р

П

О

Н

М

Л

Ї

І

З

Е

Д

Г

В

Б

А

Модуль ІІ

61. Поняття виробничого кооперативу та особливості його юридичної природи.

62. Членство у виробничому кооперативі.

63. Управління виробничим кооперативом.

64. Господарська діяльність виробничого кооперативу.

65. Майно виробничого кооперативу.

66. Майнова відповідальність виробничого кооперативу. Відповідальність членів виробничого кооперативу за зобов’язаннями кооперативу.

67. Припинення виробничого кооперативу.

68. Законодавство про виробничі кооперативи.

69. Поняття обслуговуючого кооперативу, мета його діяльності.

70. Види обслуговуючих кооперативів.

71. Пайові внески та кооперативні виплати в обслуговуючому кооперативі.

72. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, принципи їх діяльності.

73. Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

74. Законодавство про обслуговуючі кооперативи.

75. Законодавство про споживчу кооперацію.

76. Поняття споживчої кооперації та споживчого кооперативу (товариства).

77. Правове регулювання організаційно-управлінських відносин у системі споживчої кооперації.

78. Правове регулювання відносин власності у системі споживчої кооперації.

79. Види і напрями діяльності споживчих кооперативів (товариств), їх об’єднань і створених ними підприємств та організацій.

80. Житловий кооператив як об’єднання споживачів.

81. Кооперативи по задоволенню потреб у гаражах, дачних і садових ділянках.

82. Законодавство про кредитну кооперацію.

83. Поняття і юридична природа кредитної спілки.

84. Особливості створення і державної реєстрації кредитних спілок.

85. Система органів самоврядування кредитної спілки, їх повноваження.

86. Майнові фонди кредитної спілки, їх правовий режим.

87. Правовий статус асоціацій кредитних спілок. Об’єднані кредитні спілки.

88. Ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки.

89. Припинення діяльності кредитної спілки.

90. Кооперативні банки.


Х. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аванс – сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів, або виплачуєть­ся в рахунок майбутніх виплат.

Автомагазини, автофургони – різновид мережі пересувної роздрібної торгівлі, призначений для продажу товарів населенню за допомогою автомобільного транспорту.

Адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. До таких заходів належать: вилучення прибутку, адміністративно-господарський штраф, стягнення зборів (обов’язкових платежів), зупинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання, застосування антидемпінгових заходів, припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування, зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності, обмеження або зупинення діяльності суб’єкта господарювання, скасування державної реєстрації та ліквідація суб’єкта господарювання, інші встановлені законодавством адміністративно-господарські санкції.

Акредитив – форма розрахунків, за якою банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний здійснити платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги, надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Активи – 1) частина бухгал­терського балансу, що відображає на певну дату всі наявні на даному підприємстві чи в установі матеріальні цінності та кош­ти; 2) сукупність майнових прав, що належать юридичній чи фізичній особі.

Акцепт – 1) згода на оплату або гарантування оплати грошових, розрахункових, товарних до­кументів або товару; 2) згода укласти договір на запропонова­них умовах; 3) форма розрахунків за векселями, чеками та ін­шими паперами, а також товарними документами (здійснюєть­ся за допомогою кредитно-банківських установ).

Акціонерне товариство – організація, що має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

Антидемпінгові заходи – попередні або заключні заходи, що застосовуються відповідно до закону в процесі або за результатами антидемпінгового розслідування.

Антиконкурентні узгоджені дії – узгоджені дії (угоди), що спричинили або можуть спричинити встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель, колом споживачів або за іншими ознаками, що призвели або можуть призвести до їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання.

Антимонопольний комітет України – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, мета діяльності якого полягає в забезпеченні державного захисту конкуренції в підприємницькій діяльності.

Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на здійснення певного виду господарської діяльності.

Асоційований член кооперативу – фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі.

Аудит – перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних докумен­тів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльно­сті суб'єктів господарювання з метою визначення їх достовір­ності, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Здійснюється незалежними особа­ми (аудиторами) або аудиторськими фірмами, які уповноваже­ні суб'єктами господарювання на його проведення.

Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національ­ного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на влас­них умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківсь­ких рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківські рахунки – рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів і які дають можливість здійснювати переказ кош­тів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Банкрутство – встановлена господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Бартерна (товарообмінна) операція в галузі зовнішньо-економічної діяльності – вид експортно-імпортних операцій, оформлених єдиним договором між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій формі.

Боржник – суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також кошти на рахунках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України, що вилучені з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Виключне право – майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі, організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право та/або суміжні права на використання цих об’єктів авторського права та/або суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборони їх використання іншим особам у межах строку, встановленого законом.

Вина – психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Винахід – технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

Виробник – організація, що несе відповідальність за виробництво, поставку та забезпечення відповідності типовій конструкції кожного виготовленого нею екземпляра продукції.

Виробництво (виготовлення) – пов’язана з випуском продукції діяльність, що включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.

Виробничий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку (ст. 6 Закону України «Про кооперацію»); добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності (ст. 95 ГК України).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Відкрита (індивідуальна) ліцензія – дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Відокремлені підрозділи – структурні підрозділи та одиниці юридичних осіб (філії, представництва, відділення тощо), які виробляють продукцію, реалізовують товари (виконують роботи, надають послуги), а також здійснюють інші операції та не мають статусу юридичної особи.

Відокремлення – різновид реорганізації, згідно з яким юридична особа виокремлюється зі складу іншої, що продовжує функціонувати, до нового суб’єкта переходять майнові права та обов’язки реорганізованої юридичної особи відповідно до окремого балансу.

Вітчизняний виробник – суб’єкт підприємництва – резидент, який здійснює виробництво товарів, виконує роботи чи надає послуги на території України.

Внутрішня торгівля – торгівля на внутрішньому ринку краї­ни вітчизняними або імпортованими товарами.

Вступний внесок – грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.

Галузь права –система правових норм, що регулюють своїм особливим методом певну сферу якісно однорідних суспільних відносин.

Господарська діяльність – 1) діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спря­мована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання ро­біт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3 ГК України); 2)будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, за умови, що безпосередня участь такої особи в організації цієї діяльності є регулярною, постійною і суттєвою. Під безпосередньою участю розуміється діяльність особи через її постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Господарська операція – дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Господарське зобов’язання – вид зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання на підставах, що передбачені законом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити на користь іншого суб’єкта певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарський договір – договір, укладений між суб'єктами господарської (в тому числі підприємницької) діяльності або між одним чи декількома такими особами і негосподарюючою юридичною особою з приводу чи у зв'язку зі здійсненням ними господарської (зокрема, підприємницької) діяльності.

Господарський суд – незалежний орган, який вирішує будь-які господарські спори, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також розглядає справи про банкрутство.

Господарсько-торговельна діяльність – діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг (ст. 263 ГК України).

Громадське харчування – сукупність підприємств різних організаційно-правових форм господарювання і власності, громадян-підприємців, які займаються виробництвом, реалізацією та організацією споживання кулінарної продукції, борошняних кондитерських та булочних виробів.

Дебет – ліва сторона бухгалтерських рахунків; в рахунках активу Д. представляє прибуткову части­ну, куди заносяться всі надходження за даним рахунком, а в рахунках пасиву видаткову частину, в якій групуються всі видатки за рахунком.

Дебітор – юридична або фізична особа, яка внаслідок минулих подій заборгувала підприємству певну суму грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість – сума боргів, що належить підприємству, організації, установі від юридичних або фізичних осіб.

Деліктоздатність – здатність суб'єкта права нести від­повідальність за свої протиправні вчинки (іноді Д. разом з угодоздатністю розглядають як аспект дієздатності).

Демпінг – ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Державна реєстрація юридичних осіб – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповід­них записів до Єдиного державного реєстру.

Державне замовлення – засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу й обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Джерела кооперативного права – офіційно-державні способи закріплення і зовнішнього вияву норм кооперативного права, завдяки яким вони набувають загальнообов’язковості та формальної визначеності.

Дієздатність – здатність суб'єкта правовідносин своїми діями брати на себе обов'язки і використовувати свої права (це можливість реалізовувати правоздатність). Дієздатність кооперативу як юридичної особи, що є самоврядною організацією, здійснюється через органи управління, які утворюються й діють відповідно до закону та статуту..

Довіреність – письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Договір доручення – вид договору, згідно з яким одна сторона (повірений) зобов’язується виконати від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір комісії – вид договору, згідно з яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.

Договір купівлі-продажу – вид договору, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір лізингу (лізинговий контракт) – укладена в письмовій формі угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків у зв’язку з предметом лізингу.

Договір майнового найму – вид договору, згідно з яким наймодавець зобов’язується надати наймачу майно в тимчасове користування за плату.

Договір міни – вид договору, згідно з яким між сторонами здійснюється обмін одного майна на інше.

Договір оренди землі – угода сторін про взаємні зобов’язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендарю у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Договір перевезення вантажу – вид договору, згідно з яким транспортна організація (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір підряду – вид договору, згідно з яким підрядчик зобов’язується виконати на власний ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Договір позики – вид договору, згідно з яким одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальнику) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей або кількість речей такого самого роду та якості.

Договір поставки – вид договору, за яким постачальник, що є суб'єктом господарювання, зобов'язується передати в обумовлені строки (або строк), що не збігаються з моментом укладання договору, товари у власність (господарське відання, оперативне управління) покупця для використання у господарській ді­яльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товари і сплатити за них певну грошову суму.

Договір роздрібної купівлі-продажу – вид договору, за яким продавець, що здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, який звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його.

Договір схову – угода, за якою одна сторона (охоронець) зобов’язується зберігати передане їй другою стороною майно і повернути його цілим.

Додатковий пай – добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу понад пай у пайовому фонді кооперативу.

Доходи – 1. Сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшена на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, що передаються платникові податку у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням. 2. Суми, що отримуються від інвестицій або у зв’язку з ними, включаючи прибуток, дивіденди, відсотки, доходи від приросту капіталу, роялті, управлінські, технічні та інші ставки або доходи натурою, реінвестовані надходження та прибуток від капіталу. 3. Збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу або збільшення активів чи зменшення зобов’язань, що спричинюють збільшення капіталу і не є внесками акціонерів. 4. Будь-яка економічна вигода, отримана внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації («відмиванню» доходів), яка може складатися з матеріальної власності чи власності, вираженої у правах, і включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній.

Дрібнороздрібна торговельна мережа – частина роздрібної торговельної мережі, яка об'єднує торговельні об'єкти, що розмі­щені в спорудах некапітального типу або пересувних (переносних) технічних засобах, і призначена для організації продажу товарів певного асортименту з використовуванням найпростішої техно­логії торговельного процесу.

Експорт – продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Завдаток – грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні для підтвердження укладання договору і забезпечення його виконання.

Заготівельно-збутові кооперативи – кооперативи, які здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.

Заклад ресторанного господарства – організаційно–структу­рна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює ви­робничо–торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, про­дає і організовує споживання кулінарної продукції власного ви­робництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля спо­живачів.

Закон – нормативно-правовий акт, що приймається органом законодавчої влади чи референдумом з додержанням спеціальної законодавчої процедури, регулює найважливіші суспільні відносини і має вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів.

З аконодавство – 1) система нормативних актів, якими регулюються суспільні відносини; 2) головний засіб реалізації функцій законодав­чої влади та один з основних методів здійснення правотворчої функції держави, що полягає у діяльності відповідних державних органів з роз­робки, розгляду, прийняття й оприлюднення законів та інших норма­тивних актів.

Заява – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їхніх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Зловживання монопольним становищем на ринку – нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі нав’язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів.

Знак для товарів і послуг – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Зобов'язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх зарубіжних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Імпорт товарів – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортер – суб’єкт господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію України товару (товарів).

Інвестиції – 1. Усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. 2. Вкладені інвестором фінансові та матеріальні кошти в різні об’єкти діяльності, а також передані права на майнову та інтелектуальну власність з метою отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту, якщо вони не вилучені з обігу або не обмежені в обігу відповідно до національного законодавства сторін.

Індикативна ціна – ціна на товар, яка відповідає цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України.

Інкасо – операція одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих гро­шей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів.

ІНКОТЕРМС – міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, розроблені Міжнародною торговельною палатою.

Інновації – новостворені (застосовані) та/або удосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і/або соціальної сфери.

Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної зарубіжної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях зарубіжних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться в банківські та інші кредитно-фінансові установи за межами України.

Інститут права – відносно відокремлена група правових норм, які регулюють суспільні відносини конкретного виду.

Іпотека – застава землі, нерухомого майна, згідно з якою земля та/або майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 264; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.086 сек.