Список джерел, основної використаної та рекомендованої для поглибленого вивчення курсу літератури 3 страница

Правове регулювання – здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів владний вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування, охорони та розвитку.

Правовий акт, юридичний акт – офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юри­дичний стан і спрямований на регулювання суспільних відно­син. П. а. поділяють на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обо­в'язки для конкретних суб'єктів права (на­каз про прийняття на роботу, угода про купівлю-продаж, вирок суду тощо).

Правовий режим майна суб'єкта підприємницької діяльності – встановлені правовими нормами склад цього майна, порядок його формування, ви­користання і вибуття, обсяг прав та обов'язків з приводу володіння, користування і розпорядження майном, порядок звернення на нього стягнень кредиторів, а також його правової охорони.

Правовий статус коопер ативу – сукупність усіх його прав, обов'язків і законних інтересів.

Правові відносини –врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що забезпечуються державою.

Правоздатність – абстрактна здатність суб'єкта права мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки (це право мати право).

Правомірна поведінка – вольова поведінка суб'єкта права (дія або бездіяльність), яка відповідає приписам право­вих норм, не суперечить основним принципам права і гаран­тується державою.

Правомочність – передбачена законом можливість учасника правовідношення здійснювати певні дії або вимагати певних дій від іншого учасника цього правовідношення.

Правосуб’єктність – наявність у особи водночас правоздат­ності та дієздатності (праводієздатності), тобто здатності не лише мати права та обов'язки, а й своїми діями набувати прав і створювати для себе юридичні обов'язки, а також нести відповідальність за вчинені правопорушення.

Правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Принципи права – основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значимістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення права.

Публічний договір – договір, уякому одна сторона – підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ст. 633 ЦК України).

Резервний фонд – майно кооперативу, що створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Реклама – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, що поширюється в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого отримання прибутку.

Реорганізація суб’єкта господарювання (юридичної особи) – форма припинення діяльності, коли відбувається універсальне правонаступництво.

Ресторан – заклад з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закупних товарів з високим рівнем обслуговування і комфорту в поєднанні з організацією відпочинку і до­звілля споживачів.

Ресторанне господарство – вид економічної діяльності су­б'єктів господарської діяльності щодо надання послуг стосовно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією до­звілля або без нього.

Ринок – суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місце­вого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в уста­новленому порядку, функціональними обов'язками якого є надан­ня послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються зале­жно від попиту і пропозицій.

Роздрібна торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Санація – система заходів, що здійснюються при провадженні у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом і його ліквідації, спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та/або зміну організаційно-правової структури боржника.

Санкція – 1) частина нор­ми права, у якій міститься вказівка на міру відповідальності за порушення диспозиції норми; 2) засіб економічного впливу, що застосовується до підприємств, організацій, які порушують договірну, фінансову, касову, кредитну дисципліну.

Сервісні кооперативи – кооперативи, які здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, здійснюють ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу, займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості, надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з уведення бухгалтерського обліку, аудиту та інше.

Система права – цілісний комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави, що характеризується єдністю та узгодженістю, а також поділом на інститути й галузі права.

Сільськогосподарський виробничий кооператив – юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Сільськогосподарський кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об'єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив – кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи створюються для надання комплексу послуг, пов'язаних з виробництвом, переробкою, збутом продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва і рибництва і залежно від виду діяльності поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші.

Скасування державної реєстрації суб’єкта підприємництва – визнання державної реєстрації недійсною, що можливо як у добровільному порядку (за особистою заявою суб’єкта), так і у примусовому (судовому) порядку на підставах, передбачених законодавством; є підставою для виключення суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України чи Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

Спеціальний фонд – майно кооперативу, що створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Споживча кооперація – система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств та їх спілок), а також підприємств і установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Споживчий кооператив (споживче товариство) – кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статут суб’єкта господарювання – установчий документ суб’єкта, що повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їхню компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також передбачені законодавством інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю, будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб’єктами господарювання, група суб’єктів господарювання, якщо один або кілька з них здійснюють контроль над іншими.

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність.

Тендер – пропозиція про поставку певного товару, виконання певних робіт або надання певних послуг.

Товари (у складі майна суб'єктів господарювання) – вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

Товариство – організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві (ст. 83 ЦК України).

Товариство господарське – підприємство, установа чи організація, створена на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. До господарських належать такі товариства: акціонерні, з обмеженою, додатковою відповідальністю, повні та командитні.

Товарна біржа – організація, яка об’єднує юридичних і фізичних осіб, що здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу та пов’язаних з ним торговельних операцій.

Торгівля – будь-які операції, що здійснюються за договором купівлі–продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари (ст. 1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господар­ської діяльності»).

Торговий патент – державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта господарювання чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися окремими видами діяльності, зазначеними в законі.

У нітарне підприємство – підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Установчий документ – статут та/або установчий договір, необхідний для регулювання порядку, умов узгодженої діяльності засновників, а також визначення правового статусу створюваного суб’єкта підприємництва – юридичної особи.

Установчим договір – договір, за яким сторони (засновники) зобов'язу­ються створити юридичну особу і визначають порядок спільної діяльності щодо її створення, організаційний статус та особливості правового становища юридичної особи, умови передачі їй майна, участі в її діяльності, порядок розподілу доходів і збитків, управ­ління юридичною особою, виходу засновників з її складу тощо.

Учасник відносин у сфері господарювання – суб’єкт господарювання, споживач, орган державної влади та місцевого самоврядування, наділений господарською компетенцією, а також громадянин, громадська та інша організація, що є засновником суб’єктів господарювання або здійснює щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Філія – відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза місцем її знаходження, що здійснює всі або частину її функцій.

Фінансовий лізинг – вид лізингу, у результаті здійснення якого лізингоодержувач за власним замовленням отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, з можливістю його подальшого викупу за залишковою вартістю.

Холдингова компанія – суб’єкт господарювання, який володіє контрольним пакетом акцій інших суб’єктів господарювання для здійснення оперативно-господарського управління.

Цільові внески – грошові, інші майнові та немайнові цінності членів кооперативної організації, що вносяться понад пай для забезпечення статутної діяльності цієї організації.

Цінний папір – документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив, і власником, передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передання прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Чек – грошовий документ установленої форми, що містить письмо­ве розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі бан­ку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену суму коштів. Чекодавцем (трасантом) може бути юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за до­помогою Ч. та підписує його. Чекодержатель – підприємство або особа, що є утримувачем коштів.

Членський внесок – грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності об'єднання.

Штрафні санкції – господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється цивільною право- і дієздатністю, має відокремлене майно, відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, виступає від свого імені в суді, господарському суді та третейському суді.

Юридичні факти – передбачені нормами права конкретні життєві обставини, які складають основу для виникнення (зміни, припинення) кон­кретних правовідносин. Поділяються на події і дії.

Нормативно-правовi акти:

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. – № 30. – Ст. 141.

2. Про кооперацію: Закон України від 10 липня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 27 серпня. – Орієнтир. – С. 1-7.

3. Про кредитні спілки: Закон України від 20 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст. 101.

4. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 414.

5. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 39. – Ст. 261.

6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 462.

7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 461.

8. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – 11 лютого. – № 6. – Ст. 56.

9. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Голос України. – 2001. – 20 листопада. – С. 3-12.

10. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 17 серпня. – № 153-154.

11. Кодекс законів про працю України: затверджений Законом УРСР від 10 грудня 1971 р. № 322-VІІ: офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 14 червня 2010 р. – К.: Алерта, 2010. – 88 с.

12. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Голос України. – 2010. – №. 229-230.

13. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. // http://zakon.rada.gov.ua.

14. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 62.

15. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.

16. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.

17. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.

18. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – Ст. 1987.

19. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 84.

20. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 8 серпня. – № 31-32. – Ст. 263.

21. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – 27 лютого. – № 9. – Ст. 79.

22. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг: Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 38. – Ст. 315.

23. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.

24. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.

25. Про захист прав покупців сільськогосподарських машин: Закон України від 5 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 315.

26. Про захист прав споживачів: Закон України від 1 грудня 2005 р. // http://zakon.rada.gov.ua.

27. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Голос України. – 1996. – 22 жовтня.

28. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 1 червня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.

29. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – 16 липня. – № 29. – Ст. 377.

30. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 1 жовтня. – Орієнтир. – С. 1-12.

31. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – 19 травня. – № 20. – Ст. 272.

32. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

33. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

34. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005. – 31 серпня. – Орієнтир. – С.1-8.

35. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 25. – Ст. 198.

36. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

37. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

38. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 128.

39. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – 28 липня. – № 30. – Ст. 416.

40. Про оренду землі: Закон України в редакції ЗУ № 1211-IV від 2 жовтня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – 5 березня. – № 10. – Ст. 102.

41. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. -– № 29. – Ст. 137.

42. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 93.

43. Про судоустрій і статус суддів України: Закон України від 7 липня 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – 30 липня. – № 55/1. – Ст. 1900.

44. Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст.119.

45. Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 16 червня. – Орієнтир. – С. 1-11.

46. Про фінансовий лізинг: Закон України від 11 грудня 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 16 січня. – С. 10.

47. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 29 серпня. – № 154.

48. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17 березня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – № 27 – Ст. 1123.

49. Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах: Указ Президента України від 19 грудня 2000 р. // http://zakon.rada.gov.ua.

50. Деякі питання надання державної підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам: Кабінет Міністрів України; Постанова, Перелік від 09.09.2009 № 1039 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

51. Деякі питання надання державної підтримки сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Перелік від 19.08.2009 № 1014-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

52. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів: Закон України від 14.01.2011 № 2949-VI // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

53. Про затвердження Державної цільової економічної програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року: Кабінет Міністрів України; Постанова, Програма, Паспорт, Заходи від 03.06.2009 № 557 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

54. Про затвердження плану заходів щодо врегулювання проблемних питань кредитної кооперації: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, План, Заходи від 22.06.2011 № 580-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

55. Про затвердження плану організаційних заходів щодо сприяння розвиткові сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та забезпечення доступу особистих селянських і фермерських господарств на ринок аграрної продукції: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, План, Заходи від 11.02.2009 № 219-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

56. Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті, для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок від 09.03.2011 № 272 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

57. Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для державної підтримки сільсько-господарських обслуговуючих кооперативів: Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок від 01.07.2009 № 723 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

58. Про затвердження Порядку та умов проведення конкурсного відбору сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання їм фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету: Мінагрополітики України; Наказ, Порядок, Умови, Форма типового документа, Кошторис від 17.08.2011 № 410 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

59. Про заходи щодо забезпечення відновлення та захисту права власності на земельні ділянки (користування ними) членів садівницьких товариств, садово-городніх, житлово-будівельних та гаражних кооперативів: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1180-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

60. Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації: Постанова Верховної Ради України від 24.12.2010 № 2891-VI // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

61. Про прийняття за основу проекту Закону України про молодіжну житлово-будівельну кооперацію: Постанова Верховної Ради України від 17.05.2012 № 4784-VI // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

62. Про схвалення Концепції Державної цільової програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 11.02.2009 № 184-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

63. Про схвалення Концепції розвитку житлової кооперації та запровадження житлових будівельно-ощадних кас в Україні: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 17.02.2010 № 243-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

64. Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 07.06.2006 № 321-р // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

65. Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації: Постанова Верховної Ради України від 01.07.2010 № 2382-VI // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

66. Примірний статут житлово-будівельного кооперативу: Затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/186-85-п

67. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», частини четвертої статті 37 Закону України «Про кооперацію» (справа про захист права власності організацій споживчої кооперації): Конституційний Суд; Рішення, Окрема думка від 11.11.2004 № 16-рп/2004 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

68. Щодо порядку передачі нерухомого майна до пайового фонду кооперативу його членами: Лист Міністерства юстиції України від 03.03.2008 № 19-48-7 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

69. Щодо правового статусу кооперативів та громадських організацій та кооперативів: Роз'яснення Міністерства юстиції України від 12.05.2008 № 32-32-263 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws

70. Щодо створення гаражно-будівельних кооперативів: Лист Державного комітету України з питань регулярної політики та підприємництва № 3087 від 25.04.2005 // http://ukraine.uapravo.net/data/base20/ukr20654.htm

71. Засновницький договір про створення підприємства споживчої кооперації (примірний); Статут підприємства споживчої кооперації України (примірний): Затв. постановою третіх зборів Ради Укоопспілки 19-го скликання від 25 січня 2006 р. // Вісті ЦССТУ. Діловий випуск. – 2006. – 17 лютого. – № 7. - С. 17-24 (вкладка).

72. Положення «Про неподільний фонд споживчого товариства»: Затв. постановою четвертих зборів Ради Укоопспілки 19-го скликання 24 січня 2007 р. // Вісті ЦССТУ. Діловий випуск. – 2007. – 9 лютого. – № 6. - С. 1 (вкладка).

73. Положення «Про організацію пайового господарства споживчої кооперації України»: Затв. постановою четвертих зборів Ради Укоопспілки 19-го скликання 24 січня 2007 р., зі змінами і доповненнями станом // Вісті ЦССТУ. Діловий випуск. – 2009. – 21 серпня. – № 35-36. - С. 1-7.

74. Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України: Затв. постановою шостих зборів Ради Укоопспілки 17-го скликання від 3 квітня 2003 р. зі змінами і доповненнями станом на 24 січня 2007 р. // Вісті ЦССТУ. Діловий випуск. – 2006. – 31 березня. – № 13. - С. 1-7 (вкладка); 2007. – 9 березня. – № 10. - С. 8-14 (вкладка).

75. Положення про кооперативні виплати членам споживчих товариств за придбання товарів в об’єктах роздрібної торгівлі та харчування споживчої кооперації України: Затв. постановою третіх зборів Ради Укоопспілки 19-го скликання від 25 січня 2006 р. // Вісті ЦССТУ. Діловий випуск. – 2006. – 17 лютого. – № 7. – С. 10-16 (вкладка).

76. Положення про кооперативну дільницю споживчого товариства; Положення про уповноваженого; Положення про дільничні комітети споживчого товариства; Положення про комісію кооперативного контролю: Затв. постановою третіх зборів Ради Укоопспілки 19-го скликання 25 січня 2006 р. // Вісті ЦССТУ. Діловий випуск. – 2006. – 24 лютого. – № 8. - С. 11-15 (вкладка).

Дата добавления: 2015-05-31