Загальний правовий режим земель історико-культурного призначеня

Поняття і склад земель історико-культурного призначення

Виділення земель історико-культурного призначення в окрему категорію земель особливої державної охорони пов'язане з необхідністю збереження об'єктів культурної спадщини українського народу, які знаходяться на відповідних землях.- історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями;- городища, кургани, давні поховання, пам'ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;- архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова.Закон «Про охорону культурної спадщини» виділяє 6 основних видів відповідних об'єктів:- археологічні (городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, мегаліти, наскальні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, рештки життєдіяльності людини, що містяться під водою);- історичні (будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, визначні місця,пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів;- монументального мистецтва - твори образотворчого мистецтва, як самостійні (окремі), так і ті, що пов'язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам'ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями);- архітектури та містобудування - історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди, а також пов'язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва);- садово-паркового мистецтва (поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами);- ландшафтні (природні території, які мають історичну цінність).За типами Закон поділяє об'єкти культурної спадщини на споруди, комплекси (ансамблі) та визначні місця.

обливості, що безпосередньо випливають із цільового призначення. На землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню. Це випливає із принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст.ст.91,96 ЗКУ). Для забезпечення режиму охорони пам’яток, у тому числі й режиму використання відповідної території ст.23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», а також ПКМ від 28.12.2001 №1768 передбачено укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини;законодавством встановлений дозвільний порядок використання земель історико-культурного призначення. Ст.35 Закону «Про охорону культурної спадщини» передбачає необхідність отримання спеціального дозволу для проведення певних видів робіт (див. ПКМ «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» від 13.03.2002 №318 та «Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України» від 13.03.2002 №316). При визначенні історичних ареалів слід керуватися ДБН Б.2.2-3-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження історико-архітектурних опорних планів, спеціальної науково-проектної документації для визначення історичних ареалів населених місць України»;хоча, згідно із ч.1 ст.54 ЗКУ, землі історико-культурного призначення «можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності», слід пам’ятати, що режим земель під відповідними пам’ятками визначається режимом самої пам’ятки. Перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, визначений ЗУ «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації». Заборона приватизації пам’ятки унеможливлює і передачу у приватну власність відповідних земель. Обмеження на передачу земель історико-культурного призначення у комунальну та приватну власність встановлені також ст.ст.83 та 84 ЗКУ;відповідно до ст.20 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини має право привілеєвої купівлі пам’ятки культурної спадщини національного значення в разі її продажу власником. Беручи до уваги положення ст.120 ЗКУ та ст.377 ЦКУ, таке право поширюється і на відповідну земельну ділянку;частина об’єктів культурної спадщини (заповідники, музеї-заповідники) одночасно є об’єктами ПЗФ, тобто мають складний правовий режим. Щодо режиму об’єктів ПЗФ див. питання 1 теми;

встановлений особливий порядок віднесення земель до даної категорії (див. ст.ст.13-15, 33 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»). Зокр., передбачена процедура державної реєстрації об’єктів культурної спадщини. Порядок створення музеїв регламентується ст.7 ЗУ «Про музеї та музейну справу»;здійснюється зонування прилеглих територій навколо окремих об’єктів з метою їх захисту та збереження традиційного середовища розташування (ст.32 Закону «Про охорону культурної спадщини»). Встановлюються «зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару». Відносини із встановлення охоронних зон пам’яток архітектури врегульовані ДБН Б.2.2-2-2008 «Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури». Землі зон охорони пам’яток не належать до земель історико-культурного призначення;існують правила про зонування території самих об’єктів історико-культурної спадщини – зокр., музеїв: відповідно до ст.11 ЗУ «Про музеї та музейну справу»,

Дата добавления: 2015-05-31