Сторітеллінг і запитання шукача роботи до роботодавця

Групові співбесіди

Колегіальні співбесіди

Співбесіда з агентом по підбору персоналу

Функція даних інтерв'ю - провести відбір кандидатів для того, щоб працедавець розмовляв з найбільш відповідними на вакантне місце претендентами. У ході співбесіди встановлюватиметься не тільки придатність кандидата, але і його готовність приступити до роботи. Доцільно пред'явити під час цієї попередньої співбесіди завчасно підготовлене резюме. Можна звернутися до фахівця кадрового агентства з проханням прорецензувати підготовлену професійну біографію.

Такі співбесіди проводяться крупними організаціями, державними установами. Один з присутніх керує, інші ставлять питання. Кандидату потрібно звертатися до всіх членів колегії, хоч це може виявитися непросто. Слід зосередити увагу на тому, що говорити у такий момент, уважно слухати питання і відповідати, звертаючись до того, хто поставив його так, немов співбесіду проводить саме цей член колегії. Це можна зробити, повертаючи голову і дивлячись на всіх, але повертаючись поглядом до людини, яка поставила питання.

Іноді організації вдаються до групових співбесід, перед тим, як перейти до індивідуальних. Групові співбесіди особливо тяжкі. Постарайтеся поводитися максимально природно, але пам'ятаєте, що працедавцем оцінюються ваші особливості поведінки в групі, уміння спілкуватися. Прагніть проявляти активну участь, але не пригнічуйте інших претендентів, демонструйте коректність і професіоналізм.

Велику роль у пошуку бажаної роботи може відіграти вміння захоплюючим стилем розповісти на співбесіді про себе. Це називається "storytelling" (story-оповідання, to tell-розповідати). Часто сторітеллінг вживається і в український мові.

Гарна історія, що ілюструє ваш професійний досвід (який стисло відображений в резюме), вважається відмінним шансом вирізнитись із загальної маси шукачів роботи та запам'ятатися роботодавцеві.

Вдалі історії, які характеризують ваш досвід, не завжди спадають на пам'ять тоді, коли це потрібно. Недарма ж Абрам казав: "Ах, если бы я был такой умный как моя Сара потом!". Сторітеллінг потрібно навчитися використовувати.

Ваша історія має будуватися на за класичним сценарієм і складатись з трьох компонентів: вступу, основної частини та закінчення. У першій частині розповідається про ситуацію, у якій ви опинились. Другу частину присвятіть розповіді про те, що ви зробили для розв'язання проблеми. Наприкінці - стисло про те, чим все закінчилось. Дуже бажано, щоб історія мала щасливий кінець.

Фахівці рекомендують приблизний перелік тем для сторітеллінгу:

- криза, яку вдалося подолати;

- стресова ситуація, з якої вдалося гідно вийти;

- ситуації, за яких вдалося зберегти чи примножити статок роботодавцю;

- ситуації, за яких вдалося зробити суттєвий внесок у роботу команди;

- ситуації, за яких вдалося виявити свої лідерські якості;

- невдачі чи промахи, яких припустилися та які згодом були успішні виправлені;

- інші події, які змусили вас стати кращим.

З метою продуктивного спілкування потрібно не лише відповідати, а й ставити запитання. Запам'ятайте, - ніколи спершу не запитуйте про заробітну плату. Шляхетним вважається запитання про перспективи кар'єрного зростання, тривалості робочого дня, медичне страхування, відпустки.

Коли ж розмова торкнеться зарплати, то поцікавтесь про яку зарплату йдеться - "чорну" чи "білу", а також про відпускні та гроші на відрядження.

Співбесіда проводиться заради того, щоб фірма могла вибрати найкращого кандидата на вакантну посаду з поміж тих, хто звернувся до неї з наміром працевлаштуватись. Це - одна сторона медалі. Є й інша - претендент має вирішити, чи все влаштовує його на фірмі. Враження про фірму значною мірою можна скласти, спираючись на ті запитання, які вами ставляться кадровику.

Низку запитань потрібно скласти завчасно і з ними йти на співбесіду. На пам'ять покладатись не варто. Запитання слід зафіксувати на аркуші паперу, з яким йдете на фірму на співбесіду. Під час розмови з роботодавцем чи його представниками можуть виникнути додаткові запитання. Найзручніший момент для того, щоб поставити ці запитання - це тоді, коли той, хто з вами веде інтерв'ю запитує вас чи маєте ви якісь запитання. Не втрачайте шанс. Запитайте у роботодавця про те, що хотіли.

Можливо трапиться, що про ваші запитання у вас не поцікавляться, тоді слід ввічливо заявити, що у вам є певні запитання. Довше говорити, ніж говорив з вами співрозмовник, непристойно. Свої запитання не перетворюйте у допит роботодавця. Запитань не повинно бути багато. Їх тон - ненастирний.

Претендент, який ні про що не запитав під час інтерв'ю, не складає оптимістичного про себе враження. Сприятливе враження виникає, коли претендент ставить представнику роботодавця чи самому босу звертальні запитання. Вони свідчать про зацікавленість претендента у роботі та його освіченість у професійній сфері.

В одній з публікацій йшлося про те, що у претендента може бути сім запитань до роботодавця.

1. Яких результатів очікувати від претендента під час випробувального терміну, якщо він встановлюється? Для основної маси працівників випробувальний термін не може перевищувати 3 місяці. Для керівників організації, їх заступників та керівників філіалів тривалість випробувального терміну - 6 місяців. Не забудьте уточнити про зарплату під час випробувального терміну.

2. Що буде входити до посадових обов'язків? У кожному монастирі - свій статут, у кожній компанії - свої правила. Дізнавшись про посадові обов'язки, претендент має дійти висновку чи влаштовує його ця робота, чи впорається він з нею, наскільки його пройдена підготовка відповідає цій посаді.

3. Чи є посада новою? Запитання дозволить прояснити за що було звільнено попереднього працівника, якщо посада існувала і раніше. На чужих же помилках вчитися краще, ніж на своїх. Якщо ж посада нова, то чому вона з'явилась і що очікує керівництво від нового співробітника.

4. Чи проводиться навчання співробітників? Ви зрозумієте про можливості підвищення своєї кваліфікації за рахунок фірми.

5. Чи очікувати участі працівників у додаткових проектах чи відрядженнях? Частота відряджень та їх тривалість - суттєві умови працевлаштування.

6. Чи має компанія соціальний пакет, та що він містить? Соцпакет може виявитись ваговим доповненням зарплати, тому ігнорувати його не слід.

7. Скільки часу претенденту на вакансію слід очікувати рішення? Відповідь на таке питання потрібно шукачеві для планування своїх подальших дій.

В іншій публікації йшлось про деякі інші питання, які варто прояснити під час інтерв'ю.

1. Чи є у компанії певний дрес-код?

2. Які події очікуються від фахівця на цій посаді?

3. З ким фахівцю на цій посаді доведеться взаємодіяти, та хто, коли і як буде оцінювати його роботу?

Спеціалісти радять під час першої співбесіди уникати питань про розміри зарплати, бонусів, відпустки тощо.

Промахи на співбесіді

Співбесіда - справа не з простих. Готуючись до співбесіди, слід особливу увагу приділяти питанню про особисті недоліки пошукача. Від якості такої підготовки буде залежати те, як роботодавець поставиться до щирості і самооцінки пошукача.

Відповідаючи на запитання про ваші слабкі місця, не слід негайно ж викласти весь перелік своїх недоліків та дурних звичок. Краще за вже у такому випадку розповідати про ті з них, які не позначаться на якості вашої роботи.

Фахівці рекомендують завчасно продумати відповіді на запитання про ваші недоліки. Їх, передусім, слід належним чином самооцінити. Недарма один джентльмен казав: "Дурень - це той, хто бреше сам собі".

Бажано для себе письмово скласти перелік недоліків. Про нього достеменно знатимете лише ви. Іншому члену сім'ї цей "чорний список" показувати не слід. Що ж стосується дружин (своїх чи чужих), то вони і так все знають.

Далі слід докласти зусиль до аналізу професійних і особистісниих вимог, які вказуються роботодавцем до претендента на заповнення вакансії.

Іншими словами, уявіть себе у ролі начальника, який дивиться на вас. З переліку недоліків, складеного вами, виберіть ті, які з вашої точки зору аж ніяк не завадять виконанню функціональних обов'язків за роботою, на яку претендуєте.

Якщо під час бесіди вас запитали про недоліки, то спробуйте свої відповіді підкріпити конкретними прикладами з попередніх місць роботи. Наприклад, скажіть, що ви раніше не вміли щось виконувати, а потім впродовж короткого часу (години, дня, тижня) зуміли освоїти щось нове.

Треба так продумати питання на запитання про недоліки, щоб недоліки в очах роботодавця перетворилися у ваші достоїнства. Можете, наприклад, сказати, що вам важко працювати у шумному приміщенні, тому віддаєте перевагу тихому і спокійному робочому місцю та колегам, які під час роботи не слухають "важкий рок" (hard rock). У роботодавця від вашого, так званого недоліку, може сформуватися враження, що ви врівноважена і спокійна людина, яка вміє зосереджено працювати. Для багатьох посад - це саме те, що потрібно.

Оскільки недоліки є у всіх, за винятком Бога, то важливо розповісти під час співбесіди про те, як ви з ними боретеся.

Головне щоб ваша відповідь про недоліки звучала щиро, без фальші.

Допускається трішки гумору. Такі недоліки як "занадто велике бажання працювати", "хвороблива чесність" сприймаються роботодавцями як грубі заготовки. Малоймовірно, що вони допоможуть у працевлаштуванні. Недовіру у роботодавця викличе й твердження про відсутність у вас недоліків.

Запитання про недоліки є одночасно і тестом на вашу стресостійкість. Шкідливо вступати у конфлікт з кадровиком щодо ваших недоліків. Взагалі не рекомендується під час співбесіди конфліктувати з будь-яких аспектів. Кадровик, як і кожна смертна людина, може подумати: якщо вже на співбесіді претендент на вакансію поводить себе агресивно, то що ж він буде робити після прийняття на роботу?

Під час співбесіди багато шукачів роботи запитання про їх недоліки ігнорують, тобто прямо не відповідають на поставлене запитання чи якось ухиляються від нього. Цим собі шкодять, бо "золоте правило" співбесіди - це не пропустити жодного запитання. Оскільки запитання про недоліки - це тест на щирість, то кадровики вважають, що самокритична людина викликає більшу повагу, ніж брехун. Не завадить розповісти кадровику, який висновок щодо недоліків було вами зроблено на попередній роботі, як їх виправили і що це вам принесло.

Не слід перетворювати співбесіду у свій монолог або ж мовчки слухати роботодавця чи його представника, не ставлячи йому запитань. Як в одному, так і іншому випадку співбесіда може закінчитися не на вашу користь.

Не варто під час першого ж контакту висувати зависокі умови щодо умов роботи. Про це можна говорити після того, як ви зарекомендували себе професіоналом і цінним працівником.

Слід мати на увазі, що після співбесіди (чи, навіть, до неї) рекрутери можуть звернутися до ваших попередніх роботодавців. З місця роботи слід йти красиво. Про це завчасно попереджується шеф. Розпочаті роботи закінчуються. Наступник, що йде на ваше місце, навчається виконанню покладених обов'язків.

Якщо після співбесіди вам не надходять пропозиції від роботодавця, то це може вказувати на те, що ви не володієте навичками вдалої самопрезентації або ж маєте невеликий досвід як давати інтерв'ю. Свої помилки слід проаналізувати і намагатися не приспускатися їх у майбутньому.

Фрази, які НЕ можна вживати під час співбесіди

На думку американських фахівців є 8 фраз, які можуть звести нанівець будь-яку співбесіду. Такі фрази не можна вимовляти на співбесіді за будь-яких обставин.

1. "Я ненавиджу свого колишнього шефа". Цілком ймовірно, що ваш попередній шеф заслуговує на місце у пеклі, оскільки він залив вам за шкіру чимало розпеченого масла. Про недоліки колишнього боса вашому наступному босу знати необов'язково. Якщо ж не вдається на співбесіді приховати ваше ставлення до колишнього шефа, то фахівці радять спокійно пояснити про той стиль керівництва вами, якому віддаєте перевагу.

2. "Я нічого не знаю про вашу компанію". Про нове бажане місце роботи часто запитують під час співбесіди. Йдучи на співбесіду, слід вивчити, принаймні, найважливішу інформацію про компанію. Незнання компанії свідчить про відсутність корисної мотивації. Кадровики вважають неперспективною ту людину, яка не мріє про кар'єру, а її цікавить лише зарплата.

3. "Я не маю запитань". То лише "у матросов нет вопросов". За них думає начальство. Якщо ж вам на співбесіді дали пояснення з усіма подробицями, все ж таки необхідно негайно придумати кілька запитань, щоб продемонструвати свою зацікавленість.

4. "Хочу поговорити про відпустку". Ділити шкіру ще не вбитого ведмедя - справа невдячна і ефемерна. Тому під час співбесіди шкідливо говорити про відгули, відпустки, лікарняні. Про це розумні і обачливі люди говорять, коли процес працевлаштування вступив узавершальну і незворотну стадію. Зазначену у цьому пункті фразу доречно вимовити після того, як працедавець запитав про те, коли ви готові приступити до роботи.

5. "Як швидко можна очікувати на підвищення?" На співбесіді недоречно говорити про службову кар'єру, бо у фірмі вас ще не знають Можна дуже ввічливо запитати про перспективи службового просування. Якщо попередній співробітник посів вищу сходинку, вам стане зрозумілим напрям службової кар'єри у цій фірмі.

6. Намагайтеся не зачіпати недоречних в офіційному спілкуванні тем.

7. "Як прийнято говорити на співбесіді?" Завчасно потрібно знати, що співбесіда - це не іспит, а діалог. Тому діалог має бути таким, як цього вимагають обставини. Не має єдиного рецепта на всі випадки життя. Співбесіда - це швидше мистецтво, а не наука.

8. "Найбільше за все я не виношу..." Емоціям не місце на співбесіді. Злість під час співбесіди налаштує проти вас роботодавця або кадровика. На співбесіді не можна скаржитися. Скаржникам, як правило, відмовляють у працевлаштуванні. Не можна сперечатися. Слід посміхатися і демонструвати безмежний оптимізм. Провокаційно злими запитаннями шукача можуть перевіряти на стресостійкість.

(Дахно І. І. Ділова кар’єра / І.І.Дахно. – К.: ЦУЛ, 2011. – 520 с.)

Занотовуйте почуте під час співбесіди. По-перше, так ви демонструєте, що вам уже важливо все, що говорить потенційне начальство. По-друге, це допоможе вам при подальших співбесідах у цій компанії (рідко кого беруть на роботу з першого заходу). По-третє, зручна поза (ноги впевнено впираються в підлогу, права рука пише, ліва влучними жестами підкреслює сказане) заспокоює тіло й знімає нервозність.

Завжди запитуйте наприкінці співбесіди, що далі: коли з ким зв’язатися й до кого прийти.

Вийшовши з будинку, знайдіть 30 хвилин і прокрутіть всю співбесіду в голові ще раз. Складіть список усіх, з ким ви говорили, хто що запитував, що ви йому/їй відповідали, що вони говорили вам про фірму. Напишіть всі свої інтуїтивні зауваження по кожному пункту й інтерв’ю в цілому. Вам буде легше готуватися до другого раунду або співбесіди в конкурентів.

Причини відмов у прийнятті на роботу:

1. Неохайний зовнішній вигляд.

2. Манери всезнайки.

3. Невміння висловлюватись: слабкий голос, погана дикція.

4. Відсутність плану кар’єри, чітких цілей і завдань.

5. Нестача щирості і врівноваженості.

6. Відсутність зацікавленості, ентузіазму.

7. Неможливість участі в справах компанії, поза робочим графіком.

8. Надмірна зацікленість на грошах: зацікавленість тільки в більш високій оплаті.

9. Низька успішність під час навчання.

10. Небажання починати знизу: очікує занадто багато чого і занадто швидко.

11. Прагнення до самовиправдання, ухиляння від відповідей на прямі питання.

12. Нестача тактовності в спілкуванні.

13. Недостатня зрілість.

14. Недостатня чемність.

15. Презирливі відгуки про попередніх роботодавців.

16. Недостатнє вміння працювати в команді.

17. Виражене небажання вчитись.

18. Недостатня жвавість, повільність.

19. Небажання дивитись в очі співрозмовнику.

20. Мляве, „риб’яче» рукостискання.

21. Нерішучість.

22. Неробство під час відпустки, пріоритет пляжних задоволень.

23. Невдале сімейне життя.

24. Непорозуміння з батьками.

25. Неохайність.

26. Відсутність цілеспрямованості.

27. Бажання одержати роботу на короткий час.

28. Нестача почуття гумору.

29. Нестача знань.

30. Несамостійність (хтось приймає за нього рішення).

31. Відсутність інтересу до компанії або галузі.

32. Підкреслення того, з ким має особисті знайомства.

33. Відмови від виконання відповідальних доручень.

34. Цинізм.

35. Низький моральний рівень.

36. Лінь.

37. Нетерпимість до тих, хто дотримується інших думок.

38. Вузькість інтересів.

39. Невміння цінувати час.

40. Погане ведення своїх фінансових справ.

41. Відсутність інтересу до суспільної діяльності.

43. Відсутність розуміння цінності досвіду.

44. Радикальність ідей.

45. Запізнення на співбесіду без поважної причини.

46. Відсутність відомостей про попередні місця роботи кандидата.

47. Невихованість (не дякує співрозмовникові за приділений час).

48. Відсутність питань про роботу до потенційного роботодавця.

49. Схильність до тиску на співрозмовника.

50. Ненадання вичерпних відповідей на питання.

…Якщо ви не помітили в собі жодного з наведених вище недоліків – вітаємо! Без роботи ви довго не будете залишатись.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 12-13-14 ( 5 год )

Дата добавления: 2015-05-26