Трансцендентний Феномен

Трансценден­тальний

Річдля нас

Практика

Ноумен

Категоричний ім­ператив

Зняття Ірраціоналізм

Діалектика

Відчуження

Апріорі

Апостеріорі

Річ у собі

ГОЛОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ

(від грец. «проти» і «закон») — поєднання суперечливих тверджеп з про предмет, кожне з яких визнаєшся логічно доведеним у цій систи>

філософська концепція, згідно з якою поняття людини є основ­ною світоглядною категорією та завдяки якій розробляється сі і тема уявлень про буття, природу, суспільство, культуру, істин} добро, доброчинність, обов'язок і свободу

(від лат. а розіепоп — «з наступного») — означає знання, добу ге з досвіду, тобто знання, що є результатом досвіду

(від лат. а рпоп — «з попереднього») — знання, що передує досві ду, незалежне від нього, із самого початку присутнє у свідомості

філоеофсько-соціологічна категорія, що відбиває суспільні* процес, у межах якого проходить перетворення результатів продуктів діяльності людей у незалежну від них силу, яка стас над людьми й пригнічує їх

визнана в сучасній філософії теорія розвитку об'єктивної дій сиості та заснований на ній філософський метод. Діалектика я > теорія віддзеркалює розвиток матерії, духу, свідомості, пізнання й інших аспектів дійсності

одна з центральних категорій філософії Ґ. Геґеля, яка означає одночасне знищення та збереження чогось. Ця категорія слугу? поясненню зв'язків між певними рівнями розвитку

філософський напрям, який на основі критичного переосмис­лення раціонального способу пізнання протиставляє йому та об стоює домінуюче значення інтуїції, віри тощо

основне поняття етики І. Канта для позначення морального на­казу (припису), який є безумовним для виконання всіма людьми

філософське поняття, яке в давньогрецькій та середньовічній ідеалістичній філософії означає те, що осягається розумом, на противагу даному в чуттях (феномену). У філософії І. Канта це поняття віддзеркалює недосяжну для людського досвіду об'єк тивну реальність, синонімом якого є поняття «річ у собі»

філософська категорія, що використовується для позначення ма-теріальної, чуттєво-предметної цілепокладальної діяльності лю-дини, що має своїм змістом освоєння природних, соціальних об'єктів. У матеріалістичній філософії практика є основою, ру-шійною силою розвитку людського суспільства та пізнання

філософський термін, що означає внутрішню сутність предмета, яка ніколи не буде пізнана розумом; це те, що існує саме по собі незалежно від людської практики та пізнання

філософський термін, що означає внутрішню сушість предмета, яка розкривається людині в її практичній та пізнавальній діяльності

поняття філософії І. Канта, яке означає — той, що зумовлює мо­жливість пізнання

поняття філософії І. Канта, яке означає — той, що лежить за ме­жами свідомості та пізнання

філософське поняття, яке означає явище, що осягається за допо­могою чуттєвого досвіду, але не дає істинного знання про дійс­ність, бо є лише суб'єктивним образом об'єктивного світу

іі і ИііііШіііі^іііМІІІМІІІЙІІІШІЛЩіЬ^ к^

Дата добавления: 2015-05-26