Напрямки

матеріалізм

дуалізм

ідеалізм

17. Проблеми буття в філософії

Проблема буття є однією з найдавніших тем філософських роздумів і

досліджень. “Чому взагалі є сутнє, а не навпаки — ніщо?” — це запитання

М. Хайдеггер, один із найавторитетніших філософів XX ст., слідом за

Ф.Шеллінгом вважав основним питанням метафізики як науки про

фундаментальні основи всього сутнього. З часів давньогрецької філософії

розділ філософського знання, пов'язаний із дослідженням буття, отримав

назву "онтологія" (від давньогрецького "онтос"— буття, сутнє). У

сучасній філософії метафізику та онтологію найчастіше розводять у такий

спосіб: онтологія вивчає прояви буття, те, яким воно постає перед

людиною та осмислюється нею, а метафізика шукає коренів буття; умовно

кажучи, онтологія ставить питання “Яким та як є буття?”, а метафізика –

“Чому та що є буття?”. Внаслідок цього проблематика онтології ніби

перебуває на перехресті “антропологія – онтологія – епістемологія (або

гносеологія)”.

Буття постає як абстракція високого, навіть гранично високого рівня.

Усвідомити, що таке буття, “схопити” його змістовий центр у думці

надзвичайно важко. Навіть послідовно продумати, який зміст несе проста

часточка “є”, що її ми вживаємо майже в усіх наших судженнях, настільки

непросто, що з цього приводу існують різні підходи та тлумачення. Отже,

у самому понятті буття прихований певний парадокс: це давнє, а тому й

дуже широко вживане поняття, а з іншого боку, воно настільки складне, що

майже не піддається охопленню.

Фундаментальність проблеми буття для філософії пов'язана насамперед із

тим, що філософія виконує функцію людського світоорієнтування, а буття -

це найширше філософське поняття, і тому воно постає як граничний,

цільовий, стратегічний людський орієнтир. Коли ж ми маємо справу з

людським світоорієнтуванням, то ми повинні мати на увазі кілька

принципово важливих його аспектів.

Передусім орієнтири нашого життєвого самоутвердження повинні фіксувати

певні виміри, прояви або характеристики світу, в якому ми перебуваємо.

Тобто поняття буття має фіксувати певні характеристики світу, а також і

певні ознаки, за якими ми могли б відрізняти буття від небуття. У цьому

аспекті ми, з одного боку, спираємося на дані сучасної науки про

світобудову, з іншого боку, — на її історичний досвід, що засвідчує

певну відносність наших уявлень про сутність, стани та форми проявів

буття. Крім того, у питанні про ознаки буття ми змушені виходити за межі

науки, тому що саме це питання перебуває у залежності від розуміння і

тлумачення самих коренів буття. Цей вихід здійснюється у сфери

філософії, метафізики та теології. Річ у тім, що єдиною умовою

визначення буття як гранично широкої категорії є зіставлення його з

небуттям. Але в реальному життєвому досвіді ми ніде й ніколи із небуттям

-----> Page:

Дата добавления: 2015-05-26