Теми доповідей і рефератів. Контрольні запитання

Контрольні запитання

План

Тема 22. Основні категорії естетики

Бібліографічний список

1. Адорно Т. Теорія естетики. - К., 2002.
2. Выжлецов Г.П. Эстетика в системе философского знания. - Л.,1981.
3. Гилберт К., Кун Г. История эстетики. - СПб., 2000.
4. Даренський В. Мистецтво як феномен людино творення // Філософська думка. 2009, № 6. С. 61 – 178.
5. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. - М., 1996.
6. Каган М.С. Эстетика как философская наука. - СПб., 1997.
7. Киященко Н.И. Эстетическое образование как способ образования личности // Вопросы философии. 2010, № 3. С. 161 – 171.
8. Кормин Н.А.Онтология эстетического. - М., 1992.
9. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. Исторический смысл Возрождения. - М., 1998.
10. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. - М., 1984.
11. Потебня О.О.Естетика і поетика слова. - К., 1985.
12. Макаров А. Світло українського бароко. - К., 1994.

(2 години)

1. Поняття “естетичного” як універсальної категорії естетичного.

2. Прекрасне і потворне в природі і суспільстві.

3. Піднесене і низьке (нице) в системі естетичних цінностей.

4. Комічне і трагічне.

1. У чому полягає системоутворювальне значення естетичних категорій.

2. Розкрийте сутність і специфіку категорії “естетичне”.

3. Вкажіть прояви естетичного в соціальній практиці.

4. Як прекрасне проявляється в мистецтві?

5. Функції потворного як категорії естетики.

6. Вкажіть моделі прекрасного.

7. Визначте зовнішні і внутрішні прояви потворного.

8. Чому низьке (нице) є негативною загальнолюдською цінністю?

9. Чому піднесене – позитивна загальнолюдська цінність і сфера несвободи.

10. Охарактеризуйте категорію “героїчне” як різновид піднесеного.

11. Категорія “низьке” у мистецтві: специфіка прояву.

12. Чи поєднані категорії “комічне” і “трагічне” і в чому цей зв”язок.

13. Розкрийте сутність трагічного конфлікту.

14. Вкажіть прояви комічного.

1. Естетичне як цінність для людства як роду.

2. Поетичне і прозаїчне як категорії естетики.

3. Загальнофілософські аспекти трагічного.

4. Комічне як суперечність і несподіванка.

5. Піднесене в історії естетичної думки.

6. Низьке (нице) і потворне – негативна загальнолюдська цінність.

7. Трагічне та фарс в історії.

8. Специфіка прояву трагічного у різних видах мистецтва.

9. Комічне в творчочті М.В. Гоголя.

Методичні поради

Приступаючи до розгляду даної теми, треба пояснити суть категорії “естетичне”. Це найширше і фундаментальне поняття в естетиці, що відображає те всезагальне, яке притаманне всім естетичним властивостям життя і мистецтва.

Усе це багатоманіття, за Ю. Борєвим, можна згрупувати у 5 моделей естетичного: 1) об’єктивно-духовна: естетичне - результат одухотворення світу богом чи ідеєю; 2) суб’єктивно-духовна: естетичне - вплив духовнозбагаченої особистості на дійсність; 3) суб’єктивно-об’єктивна: естетичне - єдність дійсності і людського духу; 4) природницька: естетичне- натуральна властивість предметів; 5) суспільна: естетичне- об’єктивна властивість явищ, що обумовлена їх співвіднесенням із життям суспільства. Остання концепція дає можливість пояснити природу естетичного не впадаючи ні волюнтаризм, ні в натуралізм.

Розкриваючи наступну категорію “прекрасне”, треба вказати, що вона є об’єктивною за суттю. Вона залежить не від сприйняття індивіда, а від реальної загальнозначимої цінності предмета. Важливо, що прекрасне є суспільним за суттю, тому що зумовлене діяльністю людей, і ставить кожен предмет у відповідне ставлення до людства. Також потрібно зауважити, що прекрасне – історичний продукт. Кожній історичній епосі властиві свої особливі моменти прекрасного.

Протилежність поняття прекрасного розкриває категорія “потворне”. Це негативна загальнолюдська цінність у сфері свободи. Потворне не є предметом мистецтва, а є допустимим лише для підкреслення прекрасного (Лессінг). Воно відштовхує, а прекрасне надає насолоди одним своїм видом.

Розгляд третього питання починається з висвітлення категорії “піднесенного”, яка характеризує естетичну цінність предметів і явищ, що в силу своєї колосальної величі не можуть бути повністю освоєні ні індивідом, ні суспільством. Якщо прекрасне- сфера свободи, то піднесене - сфера відносної несвободи людини. Тут проявляється верховенство об’єкта до сприймаючого суб’єкта. Об’єктивним джерелом тут виступають величні сили природи, історичні звершення. Піднесене викликає почуття захопленості або радості, до якого може прилучатись відчуття тривоги, а то й страху. Піднесене, разом з тим, передбачає подолання цих негативних емоцій і утвердження могутності людини в результаті подолання неосвоєного явища, підкорення його волі людини. Піднесене в мистецтві відображається в масштабних, пафосних монументальних формах, особливо інтенсивними, піднесеними засобами художньої виразності.

Низьке - категорія, протилежна піднесеному. Вона характеризує природні і соціальні предмети та явища, що мають негативну значимість і що містять у собі загрозу несвободи. Низьке - це негативна естетична цінність, крайній ступінь потворного і жахливого і асоціюється з силами зла. Відображення низького (ницого) в мистецтві втілюється через створення образу зла.

При розкритті четвертого питання доцільно вказати, що комічне, як і трагічне, пов”язане зі свободою людини у можливості піднятись над собою і своїми власними інтересами

В основі комічного лежать два аспекти З одного боку, це суперечність між значимістю форми і нікчемністю змісту, з якої критичний розум створює комічність колізії. Комічне найчастіше пов’язується із ситуацією, коли самі по собі незначні цілі здійснюються з виглядом великої значимості. З іншого боку, це несподіванка. Сміх, що є необхідним елементом комічного, виникає лише за умови того, що проявляється несподіваний наслідок при запрограмованій причині. Треба зауважити, що комічне має різні ступені і форми виразу (гумор, сатира, сарказм, іронія) і є подоланням недоліків у людині і суспільстві.

В естетиці категорія трагічного завжди виражає незворотну втрату, але не вичерпується нею. Історично першою формою трагічності є конфлікт між життям і смертю, проте істинний трагізм виникає в ситуації, коли в центрі трагічного – вільнодіюча особистість. Трагічне страждання накладається на індивідів як наслідок їхніх особистих дій, спрямованих на відстоювання чогось усім своїм існуванням (Гегель). Звідси випливає ще один аспект трагічного - оптимізм у трагедії. Трагічне в мистецтві вказує, що безповоротність втрати була немарною, загибель заради блага. Яскравий приклад- вчинок Прометея, який своїми муками дав людству живильну силу вогню.

Дата добавления: 2015-05-26