Методичні поради. Контрольні запитання

Контрольні запитання

План

Тема 23. Предмет, структура та завдання формальної логіки

Бібліографічний список

1. Адорно Т. Теорія естетики. - К., 2002.

2. Андреев А.Л. Художественное мышление как эстетическая категория. - М., 1981.

3. Любимова Т.Б. Комическое, его виды и жанры. - М., 1980.

4. Борев Ю.Б. Эстетика. В 2-х томах.-5-е изд., доп. - Смоленск, 1997

5. Брегадзе В. Феномен безобразного в искусстве и эстетическая проблема художественного отрицания. - Тбилиси, 1989.

6. Каган М.С. Эстетика как философская наука. - СПб., 1997.

7. Савилова Т.А. Эстетические категории. - К.; Одесса, 1977.

8. Крутоус В.П. Возвышенное как эстетическая категория. - М., 1983

9. Любимова Т. Трагическое как эстетическая категория. - М., 1985.

10. Сущность и диалектика этических и эстетических категорий: Респуб. межвед. науч. сб. - К., 1995.

11. Творчий метод і естетичні категорії. Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 1986.

12. Эстетические категории и искусство. - Кишинёв, 1989.

(2 години)

1. Філософія, логіка та інші науки про сутність мислення.

2. Мислення і мова, їх взаємозв’язок.

3. Поняття логічної форми.

4. Значення культури логічного мислення в пізнанні та життєдіяльності людини.

1. Визначення логіки як науки.

2. Що таке форма мислення?

3. Поняття логічної форми.

4. Що таке суб’єкт, судження предикат, зв’язка?

5. Яке місце логіки у структурі знання?

6. Яке значення має мова у вивченні мислення?

Теми доповідей і рефератів

1. Логіка як теорія правильних умовиводів.

2. Логіка як наука: історичний контекст.

3. Теоретичне і практичне значення логіки в науці і суспільному житті.

4. Логіка як фундаментальна основа всіх наук.

Що означає визначити предмет, структуру та завдання логіки? В лекції ми вже з вами визначили що, логіка – це наука, що вивчає форми і закони правильного мислення, що вона досліджує мислення з точки зору правильної побудови думки, вивчає форми, схеми і структури наших міркувань.

Подібно до того, як граматика вчить правильно писати, логіка вчить правильно мислити, тобто запобігати помилковим судженням, забезпечувати правильну побудову думок. Вона виробляє вміння послідовно викладати знання, дисциплінує наше мислення.

Для відповіді на ці питання згадайте, що ви вивчали про мислення в філософії, психології та інших науках. Пізнання – це складний і багатогранний процес відображення об’єктивного світу в свідомості людини, що являє собою єдність живого споглядання і абстрактного мислення, єдність чуттєво і раціонального рівнів. Визначте форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення) і раціонального (поняття, судження, умовиводи). Розкрийте основні риси і особливості чуттєвого пізнання (безпосереднє знання) і раціонального (опосередковане і узагальнене відображення дійсності, це активне і цілеспрямоване знання, яке нерозривно пов’язане з мовою). Саме розкриття змісту трьох основних форм раціонального пізнання (абстрактного мислення) і є предметом науки логіки. Специфіка логіки як науки про мислення полягає в тому, що вона розглядає мислення з точки зору його функцій і структури, вивчає не просто мислення, а форми мислення, його складові, взаємозв’язки і взаємовідношення між цими складовими.

Отже, логічне пізнання нерозривно повязане з мовою. За її допомогою люди висловлюють результати своєї мислительної діяльності, обмінюються думками, прагнуть взаєморозуміння. Абстрактне мислення – це мовне, словесне мислення. Мова – це безпосередня дійсність думки, її реальність. Думок у чистому вигляді, не повязаних із мовою не існує. Зверніть увагу, на відміну від інших дисциплін, мова цікавить логіку як специфічний засіб вираження раціональності мислення.

Мова – це інформаційно-знакова система, яка служить для цілей комунікації, передачі інформації, трансляції досвіду і т.п.

Мови поділяються на природні і штучні.

Природна мова – це мова, яка складається стихійно і служить засобом спілкування людей.

Штучна мова – це мова символів, формул, знаків, обчислень. Вона абстрагується від конкретного значення слова і концентрується на його логічному смислі, структурі, формі. Тому таку мову ще називають формалізованою. Наприклад, у математиці вживають формули, що складаються із символів: А:В = С, у хімії – Н₂О – для запису речовин і хімічних реакцій.

Знаючи характерні особливості абстрактного мислення, його основні форми, визначимось з поняттям логічної форми. Кожна думка має форму і зміст. Змістом думки є те, про що ми мислимо. А формою думки є спосіб зв’язку структурних елементів або складових частин думки. Особливістю форми думки є те, що вона незалежна, інваріантна від змісту думки. Одна і та сама форма може містити різний зміст. У цій незалежності є водночас і перевага і недолік. Перевага в тому, що різноманітний зміст ми можемо стандартизувати, а значить подавати його у вигляді системи. Недоліком є те, що при цьому ми відсуваємо на задній план тонкощі змістовних відтінків одержаної інформації.

Ця особливість форми думки (тобто її незалежність, інваріантність щодо змісту) визначає етимологію слова “логічний” (логічний аналіз, логічний підхід, логічна форма). Логічний – означає “здатний утримувати незмінним, інваріантним зміст думки при всіх перетвореннях і перестановках.” А оскільки (як ми зазначали раніше) будь-яка думка реалізується в мові, то властивість речень мови за будь-яких перетворень зберігати незмінними їх значення, є їх логічною властивістю. У цьому розумінні ми говоримо: логіка мови, логіка теорії тощо.

Отже, логічна форма – це є структура, побудова думки, спосіб зв’язку її складових частин. Це є своєрідний будівельний матеріал, з якого будуються конкретні міркування. Це й зумовлює те, що логічні форми (або форми мислення) складають інформативний, змістовний бік міркування.

Так, різні предмети відображаються в абстрактному мисленні однаково – як певний зв’язок їх істотних ознак, тобто у формі поняття. Наприклад, “девальвація” і “вексель” – це поняття, які відображають різні предмети думки. Девальвація – це зменшення офіційного золотого вмісту грошової одиниці держави або зниження її курсу по відношенню до валюти інших країн. Вексель – це письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений строк. Але ці різні явища (девальвація і вексель) відображаються одним і тим же способом – як певна сукупність їхніх загальних, істотних властивостей або ознак.

Розглянемо, що така структура думки, логічна форма відносно судження. Візьмемо, для прикладу, три судження:

1. Всі акції є цінними паперами.

2. Усі злочини є діяння суспільно небезпечні.

3. Всі підприємства є суб’єктами господарської діяльності.

Конкретний зміст цих суджень різний, але спільним для них є спосіб зв’язку складових частин, їхня структура. Кожне з названих суджень має предмет судження (логічний суб’єкт, підмет), відповідно це “акція”, “злочин”, “підприємство”. У кожному з цих суджень є предикат (логічний присудок), відповідно це “цінний папір”, “діяння суспільно небезпечні”, “суб’єкти господарської діяльності”.

В усіх трьох випадках суб’єкт і предикат пов’язані словом “є”, яке називається зв’язкою.

Якщо тепер ми відхилимося від конкретного змісту цих суджень і користуючись символами (S – суб’єкт, Р – предикат), запишемо структуру суджень у вигляді формули, то вона для всіх них буде однією і тією ж: усі S є Р. можливі судження що мають дещо іншу структуру: деякі S є Р; деякі S не є Р; жодне S не є Р.

Отже, формальна логіка, досліджуючи форми мислення, відхиляється від конкретного змісту думки. Порівнюючи різні думки, вона виявляє лише загальне у них, їхню структуру. В цьому полягає одна із специфічних особливостей формальної логіки як науки.

Процес виявлення структури думок, виведення формул, встановлення складових частин того іншого судження є формалізацією думок. Вона дає змогу формувати певні закони і правила.

Значення логіки в житті людини важко переоцінити. Знання основ цієї науки, по-перше, формує логічну культуру мислення людини, вчить правильно мислити, коректно аргументувати власну точку зору, швидко знаходити логічні помилки у міркуваннях, грамотно їх спростувати.

По-друге, методи сучасної логіки можуть бути використані в науковій діяльності, в наукових суперечках, диспутах, дискусіях, в умінні вести політику, в парламентській, політичній діяльності.

По-третє, вивчення логіки надає можливість більш ефективно вирішити проблему комп’ютерної освіти студентської молоді. Знання з логіки використовуються у конкретних науках, коли потрібно здійснювати необхідний формалізований аналіз інформації, запрограмувати цю інформацію на ПЕОМ.

По-четверте, важливе значення логіка має в галузі філософії, тому що в ній частіше ніж в інших галузях знань займаються побудовою абстрактно-логічних конструкцій.

Запам’ятайте, мислити логічно – це означає мислити точно і послідовно, несуперечливо, уміти розпізнавати логічні помилки.

Дата добавления: 2015-05-26