Господарські договори можуть класифікуватися за різними критеріями

За моментом, з якого договір вважається укладеним, усю сукупність договорів поділяють на реальні (вважаються укладеними з моменту передачі манна або грошових коштів чи вчинення іншої дії) та консенсуальні (вважаються укладеними з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами).

При цьому, якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (див. ч. З ст. 60 ЦК України).

За ринковими сегментами (сферами), які опосередковують господарські договори, останні поділяються на такі:

1. Договори у сфері створення та використання інноваційного продукту.

2. Договори у сфері інвестиційної діяльності.

3. Договори у сфері енергозабезпечення.

4. Договори у сфері ринку фінансових послуг.

5. Договори у сфері ринку лікарських засобів.

6. Договори у сфері продовольчих ринків (зерна, м'яса, молока, цукру тощо).

7. Договори у сфері торгівлі непродовольчими товарами (обладнанням для агропромислового комплексу, авіаційною технікою, інженерним обладнанням та ін., його комплектувальними виробами тощо).

8. Договори у сфері ринку інформаційних послуг. Зазначений перелік, безумовно, є невичерпним.

3. За економіко-правовими результатами виокремлюють такі різновиди господарських договорів:

1. Збутові, за допомогою яких здійснюється збут результатів (оплатне відчуження) господарської діяльності, які набули майново-товарної форми.

За цими договорами відбувається перехід права власності на товар від одних суб'єктів економічної діяльності до інших. Такі договори можуть мати: а) позамережну природу (сторони такого договору не є учасниками підприємницьких мереж); б) внутрішньо-мережну природу (де сторони договору є учасниками виробничих мереж, кластерів, ТНК; об'єктом таких договорів є не кінцева, а проміжна продукція).

2. Договори на передання майна в користування.

До цієї групи належать договори, за якими відбувається надання майна (у широкому значенні слова) у платне користування. Типовими прикладами таких договорів є договір оренди, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний термін у користування майно для здійснення господарської діяльності; договори щодо надання в користування майнових прав інтелектуальної власності тощо.

3. Договори на надання послуг покликані "обслуговувати" ринковий обмін майна (у широкому значенні слова) у товарній формі.

Укладання таких договорів, як правило, зумовлено укладанням інших договорів (збутових і на передання майна в користування). До них належать договори транспортного експедирування, складського зберігання, банківського рахунка, страхування комерційних ризиків, договори щодо надання послуг з оцінювання вартості майна, на управління майном (наприклад, цінними паперами), а також посередницькі договори, які сприяють ринковому обміну результатів як матеріального, так і нематеріального виробництва (комісія, доручення, агентські та дистриб'юторські договори та ін.) тощо.

4. Договори на виконання робіт пов'язані, як правило, із проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією чинних об'єктів і споруд як виробничого, так і невиробничого призначення (невиробничі фонди), із ремонтом або поліпшенням якісних характеристик виробничого обладнання тощо.

За формою та ступенем організації ринку, у межах якого укладено договір, розрізняють:

1. Біржові договори: а) з реальним товаром та б) ф'ючерсні контракти, об'єктом яких є товар, що буде виготовлено у майбутньому.

2. Договори, укладені в межах звичайних виробничих ринків (ринків робіт, послуг).

3. Договори, укладені в межах електронного ринку (тобто через мережу Інтернет).

Дата добавления: 2015-05-31