Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття злочину та його ознаки




Читайте также:
  1. А також конкретизується поняття бази оподаткування з метою її розрахунку.
  2. Абстрактні логічні теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають
  3. Адміністративна процедура: поняття, учасники.
  4. Адміністративне право України як галузь права. Джерела адміністративного права. Поняття та сфери державного управління
  5. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
  6. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  7. Адміністративний акт: поняття, види.
  8. Адміністративний арешт активів: поняття, види, юридичне значення, підстави та межі застосування.
  9. Адміністративні правопорушення: поняття, види, приклади. Види адміністративних стягнень.
  10. Адміністративні стягнення: поняття та види
  11. Адміністративні стягнення: поняття, види та загальна характеристика.
  12. Адміністративно-господарські санкції: поняття, види, гарантії та строки застосування.

Кримінальна відповідальність та її підстави

Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.

Поняття кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність — це один із видів юридичної відповідальності. Вона є відповідальністю ретроспективною, тобто відповідною реакцією держави на вчинене в минулому порушення права. Її можна визначити як право держави обмежувати права і свободи людини.

Поняття кримінальної відповідальності є юридичним поняттям, яке характеризується тим, що:

1) органи правосуддя мають визнати особу винною у вчиненні злочину, як наслідок — ця особа вимушена виконувати негативну правову роль у суспільстві та державі;

2) державна оцінка вчиненого злочину має вираження в осуді злочинця та його діяння в обвинувальному вироку суду;

3) вид і міра обмежень особистого (наприклад, позбавлення волі), майнового (наприклад, стягнення штрафу) або іншого характеру (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади) обирається з урахуванням меж відповідальності за вчинений злочин;

4) реальне вчинення злочину, за який встановлена відповідальність у кримінальному законі.

Кримінальна відповідальність — це особлива правова роль особи, яка вчинила злочин, пов'язана з державним осудом, а також обмеженнями особистого, майнового чи іншого характеру, що визначається обвинувальним вироком суду.

У межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити її фактичну та юридичну сторони. Фактична сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільно небезпечного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК. Кримінальна відповідальність настає тільки після встановлення судом повної відповідності фактичної та юридичної сторін вчинку. Відсутність останньої свідчить про відсутність підстави кримінальної відповідальності, тобто про відсутність у діях особи складу злочину.

Злочин — це вчинок людини. Йому притаманні всі ті об'єктивні та суб'єктивні ознаки, що характеризують поведінку людини. Це фізичні властивості (рух або утримання: від нього); психологічні властивості (наявність свідомості, волі, певної мотивації поведінки, її цілеспрямованість або спонтанність) тощо.

КК України дає саме таке його визначення. Стаття 11 встановлює: “Злочином є передбачене цим Кодексом сус-пільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину”.

У зазначеній статті закріплені три ознаки злочину: а) суспільна небезпечність діяння, б) винність і в) передбаченість діяння в законі про кримінальну відповідальність. Перші дві ознаки — суспільна небезпечність і винність — є матеріальними, що розкривають соціально-психологічну природу злочину; третя — формальна, що відбиває юридичну природу злочину, тобто його протиправність.



Протиправність — це формальна ознака злочину. Вона означає обов'язок передбачення його в кримінальному законі. Кримінальна протиправність складає правову оцінку суспільної небезпечності злочину, що закріплена в конкретній нормі закону. Кримінальний закон дає вичерпний перелік злочинів. Будь-яке діяння, що становить небезпеку для суспільства, але за нього не передбачена кримінальна відповідальність, не може розглядатися як злочин.

Одним з елементів протиправності є караність злочину. Караність злочину випливає із суспільної небезпечності та протиправності діяння. Діяння є кримінально караним тому, що воно суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.

73.Склад злочину та зміст його елементів.

Важливо зазначити, що склад злочину — це реальна система ознак, що склалася за часи застосування кримінального законодавства.

Склад злочину необхідно відмежовувати від реального злочину, від вчинку. Вони співвідносяться, як явище (конкретний злочин) і юридичне поняття про нього (склад конкретного виду злочину), тобто як реальне та логічне поняття.

Склад злочину являє собою логічне поняття про злочини певного виду (склад крадіжки, вбивства, зґвалтування, грабежу і т. ін.). Наприклад, крадіжки, вчинені різними особами, мають свої особливості й відрізняються одна від одної, але склади злочину — крадіжки — тотожні, однакові.

Склад злочину є ширшим за кожний конкретний злочин, оскільки він відбиває ознаки не одного конкретного злочину, а ознаки всіх злочинів даного виду (типу).

Отже, враховуючи викладене, можна сформулювати:

1) склад злочину являє собою певну сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочинне;

2) сукупність зазначених ознак наводиться тільки в кримінальному законі;

3) перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпним;

4) склад злочину трансформується у відповідальність за вчинений злочин.

Об'єкт злочину відображає те, на що завжди посягає злочин, чому або кому він заподіює певної шкоди. Об'єкт злочину визначається тими суспільними відносинами, що охороняються кримінальним законом.

Об'єктивна сторона — це зовнішня сторона діяння. Вона виражається у дії чи бездіяльності, якою заподіюється чи створюється загроза заподіяння шкоди об'єкту злочину.

Ознаки об'єктивної сторони: діяння (дія чи бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками. У злочинах з так званим матеріальним складом має бути встановлений причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) та суспільно небезпечним наслідком, що настав. Наприклад, при розголошенні комерційної таємниці (ст. 232 КК) обов'язкове встановлення причинного зв'язку між фактом такого розголошення та завданням суб'єкту господарської діяльності істотної шкоди. У злочинах з формальним складом причинний зв'язок між дією та суспільно небезпечним наслідком не є обов'язковим. Наприклад, при зґвалтуванні (ч. 1 ст. 152) факт статевих зносин пов'язується лише із застосуванням фізичного насильства, і незалежить від того, доведено статеві зносини до закінчення полового акту чи ні, або від інших наслідків.

Суб'єкт злочину — це фізична особа, яка вчиняє злочин. Відповідно до ст. 18, суб'єктом злочину є фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Суб'єктивна сторона — це внутрішня сторона злочину, яка охоплює психічні процеси, свідомість, волю особи в момент вчинення злочину. Ознаками суб'єктивної сторони є вина, мотив і мета злочину. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину є вина особи. Вина — це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом України, та наслідків вчинку, виражене у формі умислу чи необережності (ст. 23). У разі відсутності вини особи немає і складу злочину, навіть якщо в результаті дії (бездіяльності) настають суспільно небезпечні наслідки.

 





Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 151; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. А також конкретизується поняття бази оподаткування з метою її розрахунку.
  2. Абстрактні логічні теоретичні поняття, які в узагальненому вигляді виражають
  3. Адміністративна процедура: поняття, учасники.
  4. Адміністративне право України як галузь права. Джерела адміністративного права. Поняття та сфери державного управління
  5. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
  6. Адміністративне стягнення: поняття та види.
  7. Адміністративний акт: поняття, види.
  8. Адміністративний арешт активів: поняття, види, юридичне значення, підстави та межі застосування.
  9. Адміністративні правопорушення: поняття, види, приклади. Види адміністративних стягнень.
  10. Адміністративні стягнення: поняття та види
  11. Адміністративні стягнення: поняття, види та загальна характеристика.
  12. Адміністративно-господарські санкції: поняття, види, гарантії та строки застосування.




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.198.78.121
Генерация страницы за: 0.002 сек.