Грошові надходження підприємств

1. Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надходжень підприємств.

2.Доходи від реалізації продукції.

3.Доходи від фінансово- інвестиційної та іншої діяльності.

1. Найважливішою стороною діяльності підприємства забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва і обігу, своєчасного виконання зобов”язань перед державою банками та іншими суб”єктами господарювання, формування доходів та прибутку.

Грошові надходження підприємств можна поділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні надходження.У світовій практиці 60- 70% фінансових ресурсів надходить за рахунок внутрішніх джерел. Вони включають:

-виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

-виручку від іншої реалізації. Підприємства можуть реалізовувати продукцію допоміжного виробництва, підсобного с/г господарства, основні засоби, що вибули із виробництва та інше.

-доходи від позареалізаційних операцій. Вони формуються за рахунок штрафів, пені, прибутку минулих років, списаної раніше дебіторської заборгованості, що вважалася безнадійною, але яку було погашено у звітному періоді.

Зовнішні надходження. Доходи від фінансових інвестицій- купівлі і продажу цінних паперів, вкладення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізинг, валютних та інших операцій.

2. Оновним джерелом грошових надходжень на підприємство є виручка від звичайної діяльності, яка залежить від обсягів діяльності, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції.

Головним складовим елементом виручки є виручка від реалізації, а саме та її частина, яка залишається після вирахування матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції. Тому найважливішим завданням кожного господарюючого суб”акта є одержання максимального прибутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії при витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання. Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача.

На практиці використовуються 2 методи визначення моменту реалізації продукції:

*метод нарахування (відвантажено або відпущено споживачу)

*касовий метод (одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію)

Реалізація продукції завжди передбачає зміну форми власності (Т-Г).Тому бартерні операції не можна вважати реалізацією продукції.

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВИРУЧКУ

У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА У СФЕРІ ОБІГУ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ

Обсяг виробництва ритмічність відвантаження порушення строків договорів

Кількість продукції своєчасне оформлення документів недоліки в роботі трансп

Асортимент продукції строки документообігу несвоєчасна оплата продукції покуп

Ритмічність випуску форми розрахунків

Інші рівень цін

За умови ринкової економіки існують:

-фіксовані ціни, які встановлюються адміністративно державою, переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та інші)

-регульовані ціни, що встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності (хлібобулочні вироби, продукти дитячого харчування тощо)

-вільні ціни, які складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції.

Регулювання цін і тарифів в Україні здійснюється у різних формах, основні з яких такі:

*пряме затвердження органами виконавчої влади оптових і роздрібних цін і тарифів на товари і послуги

*встановлення граничних цін і тарифів (максимальних чи мінімальних)

*затвердження граничних рівнів рентабельності(частки прибутку в ціні)

*встановлення граничних рівнів торгових надбавок і постачальницько-збутових націнок при реалізації товарів, робіт і послуг.

Вільні ціни встановлюються підприємством самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів.

Оптові ціни- це ціни, що встановлюються між виробником продукції та іншими підприємствами або збутовими організаціями. Оптова ціна включає – собівартість продукції і прибуток, а також може включати транспортні витрати, пов”язані з доставкою продукції до споживача. Роздрібні ціни використовуються при реалізації товарів населенню через підприємства торгівлі і громадського харчування. Вони включають в себе спільно з оптовою ціною торгові надбавки(націнки), які є джерелом покриття витрат підприємств роздрібної торгівлі на організацію торгівлі.

Розрахунок ціни продукції можна здійснити за формулою:

Ц(1)=С+П

де С-собівартість продукції

П- прибуток

Ц(2)=С+П+ПДВ

Ц(3)=С+П+АЗ+ПДВ

Роздрібна ціна продукції:

Ц(4)=С+П+АЗ+ПДВ+ТН

де ТН-торговельна націнка

Виручка від реалізації продукції- це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Необхідність планування виручки від реалізації продукції полягає у визначенні валового доходу, прибутку, а також для складання оперативних, фінансових і касових планів.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку: множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою

В=Р*Ц

де В-виручка

Р-кількість реалізованих виробів

Ц-ціна реалізації кожного виробу

Обсяг реалізації продукції можна рахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки на кінець планового періоду:

Р=З(1)+Т-З(2)

де Р-обсяг реалізації у плановому періоді

З(1)-залишки готової продукції на початок планового періоду

З(2)-залишки готової продукції на кінець планового періоду

Т-випуск товарної продукції у плановому періоді

Коли асортимент виробів надто великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом.Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту використовують укрупнений метод (див. Табл..1.)

Таблиця 1. Укрупнений метод розрахунку виручки від реалізації продукції.

Прибуток (+) або збиток(-), тис. грн..	Вартість реалізації продукції без АЗ, ПДВ, тис. грн..	ПДВ	АЗ	Вартість реалізації продукції за вільними цінами, тис. грн..	Собівартість товарної продукції, тис. грн..	показники
+14,4	62,4	10,4	-	72,8		Залишок готової продукції на початок планового періоду
+79,2	343,2	57,2	-	400,4		Товарний випуск продукції у плановому періоді
+18,0	78,0	13,0	-	910,0		Залишок готової продукції на кінець планового періоду
+75,6	327,6	80,6	-	564,2		всього

Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів. Додають до нього залишки виробів на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

Дата добавления: 2015-05-26