Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Основи сучасної концепції прав людини 1.Генезис концепції прав людини: до і після Другої світової війни. 2.Універсальна концепція прав людині і культурний релятивізм. 3.Права людині і природне право. 4.Співвідношення міжнародно-правових стандартів прав людини і національного права. 4.Покоління прав людини. 5.Негативні права і позитивні зобов'язання. 6.Поняття й класифікація міжнародно-правових стандартів прав людини. 7.Універсальні і регіональні міжнародно-правові стандарти прав людини: загальна характеристика.
	Універсальні міжнародно-правові стандарти і механізми забезпечення прав людини в сфері кримінального правосуддя 1.Роль Організації Об'єднаних Націй у формуванні міжнародно-правових стандартів прав людини. 2.Загальна декларація прав людини як джерело універсальних міжнародно-правових стандартів прав людини в сфері кримінального правосуддя. 3.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966) про стандарти прав людини в галузі кримінального правосуддя про права людини в сфері кримінального правосуддя. 4.Комітет ООН з прав людини. Перший факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права: порядок розгляду індивідуальних повідомлень. 5.Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Комітет проти катувань. 6.Стандарти прав людини в сфері кримінального правосуддя, прийняті в системі ООН.
	Європейська система захисту прав людини в сфері кримінальної юстиції 1.Захист прав людини в рамках Ради Європи: загальна характеристика. 2.Європейська конвенція захисту прав людини і основних свобод як джерело 3.формування. європейських стандартів прав людини в сфері кримінального правосуддя. 4.Європейський суд з прав людини: порядок звернення і функції. 5.Прецедентне право Ради Європи: поняття і проблеми імплементації в Україні. 6.Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987), організація і діяльність Комітету з попередження катувань і нелюдського або принижуючого гідність поводження і покарання, створеного на її основі.
	Право на життя 1.Поняття права на життя. Заборона позазаконних, свавільних і сумарних страт. Зникнення. 2.Захист індивіда від будь-якого свавільного позбавлення життя державою, у тому числі силами безпеки і поліцією. 3.Заборона будь-якого застосування владою необов'язкової сили, що приводить до позбавлення життя. Застосування сили, що приводить до позбавлення життя, для здійснення законного арешту або запобігання втечі особи, затриманої на законних підставах. 4.Поняття «абсолютно необхідного» застосування сили, суворо співрозмірної досягненню цілей. McCann v UK (1995). 5.Стаття 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966) і Другий Факультативний протокол. Стаття 2 Європейської конвенції про права людини.
	Право на фізичну недоторканність: заборона катувань і інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1.Загальні положення. Катування та інше жорстокі, нелюдські або принижуючі гідність види поводження і покарання: питання ступеня поведінки. 2.Неприпустимість катувань як засобу одержання доказів на стадії досудового розслідування. 3.Жорстокі, нелюдські і принижуючі види поводження і покарання. 4.Безпідставна жорстокість і принизливе поводження з боку поліції, заподіювані під час арешту й утримання під вартою, а також особистому обшуку. 5.Право осіб, позбавлених волі, на гуманне поводження і повагу гідності, властивої людській особистості.
	Право на свободу і особисту недоторканність у контексті кримінального правосуддя 1.Поняття права на свободу і особисту недоторканність. 2.Поняття свавільного і незаконного арешту та затримання. Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права, стаття 9 (1). 3.Поняття арешту і позбавлення волі в контексті Європейської конвенції прав людини і національного законодавства України. 4.Припустимі випадки позбавлення волі в порядку кримінального судочинства. 5.Право бути сповіщеним про причини арешту і будь-які обвинувачення. 6.Процесуальні заходи захисту, що стосуються попередньо затриманих індивідів. 7.Право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення до суду. 8.Право перевіряти в суді законність арешту або затримання (habeas corpus).
	Право на повагу приватного життя, недоторканності житла і таємниці кореспонденції 1.Право не піддаватися свавільному або незаконному втручанню в приватне життя, свавільним або незаконним зазіханням на недоторканність житла або таємницю кореспонденції. 2.Визначення поняття «приватне життя», «невтручання в приватне життя» і «повага приватного життя». 3.Право на недоторканність житла від необґрунтованих обшуків. Поняття «необґрунтованого обшуку». 4.Право на повагу таємниці кореспонденції. Спостереження і збір даних. Прослуховування телефонних розмов.
	Право на справедливий судовий розгляд 1.Поняття права на правосуддя. 2.Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. 3.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права про право на справедливий судовий розгляд. 4.Незалежний і неупереджений суд, створений на підставі закону. 5.Публічний розгляд справи. Розумний строк. 6.Презумпція невинуватості: право обвинувачуваного вважатися невинним, поки його винність не буде доведена у законному порядку. 7.Право обвинувачуваного «бути негайно і докладно сповіщеним зрозумілою йому мовою про характер і підставу пред'явленого йому обвинувачення». 8.Право обвинувачуваного захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника. 9.Право мати достатній час і можливість для підготовки свого захисту. 10.Роль захисника в кримінальному судочинстві. 11.Право обвинувачуваного «користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не говорить цією мовою.
	Міжнародно-правові стандарти поводження з особами, позбавленими волі 1.Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини про поводження з особами, позбавленими волі. 2.Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими (ООН) і Європейські пенітенціарні правила як джерело міжнародно-правових стандартів у сфері поводження із правопорушниками. 3.Міжнародні стандарти управління пенітенціарними установами.