Методи контролю. Підсумковий контроль у формі заліку за наступним списком питань :

Підсумковий контроль у формі заліку за наступним списком питань:

1. Генезис концепції прав людини: до й після Другої світової війни

2. Універсальна концепція прав людину й культурний релятивізм

3. Співвідношення міжнародно-правових стандартів прав людини й національного права

4. Покоління прав людини.

5. Негативні права й позитивні зобов'язання

6. Поняття й класифікація міжнародно-правових стандартів прав людини

7. Універсальні й регіональні міжнародно-правові стандарти прав людини: загальна характеристика

8. Роль Організації Об'єднаних Націй у формуванні міжнародно-правових стандартів прав людини.

9. Загальна декларація прав людини як джерело універсальних міжнародно-правових стандартів прав людини в сфері карного правосуддя.

10. Міжнародний пакт про цивільні й політичні права (1966) про стандарти прав людини в області карного правосуддя про права людини в сфері карного правосуддя.

11. Комітет ООН по правах людини. Перший факультативний протокол до Міжнародного пакту про цивільні й політичні права: порядок розгляду індивідуальних повідомлень.

12. Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських, або принижуюче достоїнство видів обігу й покарання. Комітет проти катувань

13. Стандарти прав людини в сфері карного правосуддя, прийняті в системі ООН.

14. Захист прав людини в рамках Ради Європи: загальна характеристика

15. Європейська конвенція захисту прав людини й основних воль як джерело формування європейських стандартів прав людини в сфері кримінального правосуддя

16. Інтереси суспільства й права людини в Європейській конвенції по правах людини

17. Європейський суд по правах людини: порядок обігу й функції

18. Право Ради Європи: поняття й проблеми імплементації в Україні

19. Європейська конвенція по попередженню катувань і нелюдського або принижуюче достоїнство поводження й покарання (1987), організація й діяльність Комітету з попередження катувань і нелюдського або принижуюче достоїнство поводження й покарання, створеного на її основі.

20. Поняття права на життя. Заборона не законних, довільних і сумарних страт. Зникнення.

21. Стаття 6 Міжнародного пакту про цивільні й політичні права (1966) і Другий Факультативний протокол

22. Стаття 2 Європейської конвенції про права людини

23. Захист індивіда від будь-якого довільного позбавлення життя державою, у тому числі органами безпеки й поліцією

24. Заборона будь-якого застосування владою необов'язкової сили, що приводить до позбавлення життя. Застосування сили, що приводить до позбавлення життя, для здійснення законного арешту або запобігання втечі особи, затриманого на законних підставах

25. Поняття «абсолютно необхідного» застосування чинності, строго розмірної досягненню цілей. Справа McCann v UK (1995)

26. Законодавство України, що регламентує застосування зброї органами правопорядку.

27. Страта в контексті права на життя. Права осіб, присуджених до страти. Міри, що гарантують захист прав тих, хто присуджений до страти (схвалені резолюцією 1984/50 Економічної й Соціальної Ради ООН від 25 травня 1984 року

28. Кодекс поводження посадових осіб по підтримці правопорядку (прийнятий резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 року)

29. Принципи ефективного попередження й розслідування незаконних, довільних і сумарних страт (Рекомендовані Резолюцією 1989/65 Економічної й Соціальної Ради ООН від 24 травня 1989 року)

30. Поняття права на волю й особисту недоторканність.

31. Поняття довільного й незаконного арешту й затримки. Міжнародний Пакт про цивільні й політичні права, стаття 9 (1)

32. Стаття 5 Європейської конвенції прав і основних воль людини: загальна характеристика

33. Поняття арешту й позбавлення волі в контексті Європейської конвенції прав людини й національного законодавства України

34. Припустимі випадки позбавлення волі в порядку карного судочинства

35. Право бути сповіщеним про причини арешту й будь-яких пропонованих обвинувачень

36. Процесуальні міри захисту, що стосуються індивідів, підданих попередній затримці

37. Право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення до суду

38. Поняття «розумного строку».

39. Право перевіряти в суді законність арешту або затримки (habeas corpus)

40. Компенсація за незаконний арешт або затримку.

41. Катування й інше жорстоке, нелюдські або принижуюче достоїнство види поводження й покарання: питання ступеня поводження.

42. Неприпустимість катувань як засобу одержання доказів на стадії досудового розслідування.

43. Жорстоке, нелюдське й принижуюче достоїнство види поводження й покарання.

44. Безпідставна жорстокість і принизливий обіг з боку поліції, заподіювані під час арешту й утримання під вартою, а також особистому обшуку

45. Право осіб, позбавлених волі, на гуманний обіг і повагу достоїнства, властивої людської особистості.

46. Страта в контексті права на захист від катувань і інше жорстоке, нелюдських або принижуюче достоїнство видів поводження й покарання. Затримка виконання смертного вироку.

47. Стаття 3 Європейської конвенції про захист прав і основних воль людини: загальна характеристика.

48. Європейська конвенція по попередженню катувань і нелюдського або принижуюче достоїнство обігу або покарання (Страсбург, 4 листопада 1993 р.)

49. Конвенція проти катувань і інше жорстоке, нелюдських або принижуюче достоїнство видів поводження й покарання, затверджена резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 року

50. Право не піддаватися довільному або незаконному втручанню в приватне життя, довільним або незаконним зазіханням на недоторканність житла або таємницю кореспонденції.

51. Визначення поняття «приватне життя», «невтручання в приватне життя» і «повага приватного життя». Обмеження права на приватне життя в порядку ккриминально- процесуальної й оперативно-розшукової діяльності правоохоронних органів.

52. Право на недоторканність житла від необґрунтованих обшуків. Поняття «необґрунтованого обшуку».

53. Оцінка доказів, отриманих у результаті необґрунтованого обшуку.

54. Право на повагу таємниці кореспонденції. Спостереження й збір даних. Прослуховування телефонних розмов.

55. Контроль над кореспонденцією ув'язнених.

56. Поняття права на правосуддя.

57. Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав і основних воль людини

58. Міжнародний пакт про цивільні й політичні права про право на справедливий судовий розгляд

59. Незалежний і безсторонній суд, створений на підставі закону.

60. Справедливість: загальні положення. Концепція справедливого судового розгляду.

61. Принцип рівності вихідних умов.

62. Доступ у суд. Визначення кримінального обвинувачення.

63. Публічний розгляд справи. Розумний строк.

64. Презумпція невинності: право обвинувачуваного вважатися невинним, поки його винність не буде доведена відповідно до закону.

65. Право обвинувачуваного «бути негайно й докладно сповіщеним на зрозумілому йому мові про характер і підставу пред'явленого йому обвинувачення».

66. Право обвинувачуваного захищати себе особисто або за допомогою обраного їм самим захисника.

67. Право мати достатній час і можливість для підготовки свого захисту.

68. Роль захисника в кримінальному судочинстві. Право на безкоштовне надання захисника.

69. Ефективна допомога захисника й заочне судочинство. Конфіденційне спілкування із захисником.

70. Право обвинувачуваного допитувати свідків, що показують проти нього, або а також на виклик і допит свідків на його користь.

71. Право обвинувачуваного користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, використовуваного в суді, або не говорить на цій мові.

72. Європейська конвенція про захист прав і основних воль людини про поводження з особами, позбавленими волі

73. Мінімальні стандартні правила обігу з ув´язненими (ООН) і Європейські пенітенціарні правила як джерело міжнародно-правових стандартів у сфері обігу із правопорушниками

74. Рекомендації Комітету Ради Міністрів Європи в контексті Європейських пенітенціарних правил

75. Міжнародні стандарти керування пенітенціарними установами

76. Права ув'язнених у контексті міжнародно-правових стандартів: утримування, порівняльна характеристика, припустимі обмеження

77. Міжнародні принципи обігу з укладеними (Резолюція 45/111 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 р.)

78. Недопущення дискримінації у всіх її формах

79. Вимоги до умов утримування ув'язнених

80. Медичне обслуговування ув'язнених

81. Дисциплінарні покарання ув'язнених

82. Праця ув'язнених

83. Забезпечення прав підслідних ув'язнених

84. Захист прав людини в процедурі міжнародної екстрадиції.

85. Міжнародно-правовий механізм захисту видаваної особи від переслідувань і неправомірного обігу з боку запитуючої держави.

86. Гарантії дотримання прав людини при здійсненні процедури екстрадиції як міжнародно-правова й внутрішньодержавна проблема.

87. Імперативні й факультативні підстави для відмови у видачі.

88. Принцип невидачі осіб, що зробили політичні правопорушення. Поняття «політичного злочину» у міжнародному екстрадиційному праві.

89. Захист прав людини, підданого арешту з метою видачі.

90. Тероризм і права людини.

91. Принципи міжнародного співробітництва відносно виявлення, арешту, видачі й покарання осіб, обвинувачуваних у злочинах проти людства.

92. Роль міжнародної карної юстиції в міжнародній системі захисту прав людини.

93. Міжнародні карні трибунали аd hос і право на справедливий і безсторонній суд, створений на підставі закону.

94. Питання консульського захисту громадян за рубежем.

Дата добавления: 2015-05-31