Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання

Під недійсним правочином розуміють дії фізичних і юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивіьних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків через невідповідність вчинених дій вимогам законодавства.

.Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним повністю або в окремій частині, однак недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної Так, якщо визнана недійсною частина правочину належить до випадкових умов, вона виключається з правочину без наслідків для інших його частин. Однак, якщо ця частина містить істотну умову, без якої правочин не відповідає вимогам закону, він може бути визнаний недійсним. Порушення будь-якої з перелічених умов (крім умови, передбаченої пунктом 4 — дотримання форми правочину, встановленої законом), тягне за собою недійсність правочину. Недійсним може бути визнано лише правочин, що відбувся. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, — відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

42.Види недійсних правочинів Перед конкретних підстав визнання правочину недійсним можна визначити: 1)дефекти суб'єктного складу; 2)дефекти форми правочину, що стосуються виключно письмової форми правочину; 3)дефекти змісту правочину; 4) дефекти волі

Недійсність правочину у наступних випадках: 1.Якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом недійсним не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним. Існує й інший вид недійсних правочинів — оспорювані правочини. На відміну від нікчемних, оспорювані правочини є дійсними, породжують права та обов'язки, але їх дійсність може бути оспорена стороною або іншою зацікавленою особою у судовому порядку Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

43.Поняття представництва.Сфера та межі дії представництва.Види представництва Представни́цтво і правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.Розрізняють такі види представництва: представництво, яке ґрунтується на договорі; представництво, яке ґрунтується на законі; представництво, яке ґрунтується на адміністративному акті.

44.Поняття довіреності,форми та строк дії довіреності Дові́реність — письмове уповноваження, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

-Довіреність має бути складена у письмовій формі -У деяких випадках ставиться вимога, щоб довіреність була не просто письмовою, але й посвідченою нотаріусом. Форми довіреності: Генеральна довіреність - на представлення інтересів довірителя в усіх сферах. Спеціальна довіреність - на вчинення будь-яких однорідних дій. Разова довіреність - на виконання певного конкретного дії. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк у довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

45.Зобовязання та поняття,структура та види Зобовязання-це система цивільно-правових норм,які регулюють майнові відносини у сфері товарообігу,а також майнові відносини з покриття заподіяної шкоди за участью юридичних і фізичних осіб СТРУКТУРА 1)Зобовязання щодо виконання робіт та надання послуг 2)Зобовязання з рятуваннязагрози здоров’я,життя,майна фізичної особи 3)Зобовязання відшкодування завданої шкоди 4)Зобовязання щодо передачі майна у речове право(оренда) ВИДИ Односторонніми вважаються такі зобов'язання, в яких одній стороні належить право, а іншій - обов'язок. До них відносять договори позички, дарування, зобов'язання по відшкодуванню збитків. Якщо кожна зі сторін поруч із правами набуває ще й певних обов'язків, то зобов'язання вважається взаємним.(КУПІВЛЯ-ПРОДАЖ) Альтернативне зобов'язання - це зобов'язання, змістом якого є право вимоги та відповідний йому обов'язок здійснити одну з кількох дій на вибір.

За однооб'єктним зобов'язанням кредитор має право вимагати від боржника виконання певної визначеної дії. факультативні зобов'язання - це такі зобов'язання, в силу яких боржник повинен виконати певну дію, але йому надається можливість замість цієї дії виконати іншу.

46.Процес та порядок укладання договору Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладанню договору. Якщо пропозиція укласти договір була направлена із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним, якщо позитивна відповідь була надана протягом зазначеного строку. В тому випадку, коли строк на відповідь не зазначався, договір вважається укладеним, якщо згода укласти його дана негайно або протягом звичайного нормального часу для відповіді. Якщо особа, яка отримала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботу, сплатила відповідну суму грошей тощо), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. Особливості укладення договору на торгах визначаються відповідними нормативними актами, правилами їх проведення, локальними нормативними актами. Договір може бути укладеним в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань Виконання зобов´язання - це вчинення боржником на користь кредитора певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов’язання. Виконання зобов’язання, породженого договором, у якому певні умови відсутні і не передбачені актами цивільного законодавства, має здійснюватися відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Звичаї ділового обороту - правила поведінки, усталені у сфері підприємницької діяльності. Вимоги, що звичайно ставляться - це усталені положення, які використовуються у цивільному обороті його учасниками. Вони можуть стосуватися, наприклад, вимог щодо якості предмета виконання зобов’язання. Так, згідно зі ст. 673 ЦК, у разі відсутності у договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Сторони зобов’язань можуть заперечувати наявність вказаних вимог. Роль принципу реального виконання зобов’язання (виконання його у натурі), який мав особливе значення в умовах планової (директивної) економіки, нині поступово зменшується.

При виконанні зобов’язання сторони мають керуватися і такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність.

Дата добавления: 2015-05-31