Поняття і види правопорушень

Правопорушення відрізняється від правомірної пове­дінки і діяльності такими ознаками:

1) це суспільно небезпечне або шкідливе діяння;

2) це протиправне діяння (дія або бездіяльність);

3) винне протиправне діяння;

4) юридично карне діяння;

5) наявність причинного зв'язку між протиправними діяннями і наслідками.

Правопорушення - це соціально небезпечне або шкід­ливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єк­та (фізична чи юридична особа), яке передбачене чинним законодавством і за яке встановлена юридична відпові­дальність.

1) Всі правопорушення є суспільно небезпечними або шкідливими, оскільки вони направлені проти суб'єктив­них прав і свобод людини, юридичної особи, держави чи суспільства в цілому. Порушуючи чиїсь природні чи юридично закріплені права, правопорушник наносить шкоду людям, природі, державі чи організаціям. Шкода буває різна: матеріальна, моральна, а іноді і дуже небез­печна, коли здійснюється посягання на життя чи здо­ров'я людини, на державну безпеку тощо. У зв'язку з цим кримінальні злочини є найбільш небезпечними се­ред усіх правопорушень.

2) Всі правопорушення направлені проти вимог чин­ного законодавства чи природних прав людини, які ще не закріплені в законодавстві. Вони можуть виражатися в активних фізичних діях правопорушника (порушення правил дорожнього руху, крадіжка, хуліганство). В ок­ремих випадках правопорушення вчиняються в резуль­таті бездіяльності, коли на суб'єкта покладаються юри­дичні обов'язки законом чи договором, а він не виконує їх, у результаті чого наноситься шкода чи соціальна не­безпека. Наприклад, на охоронника покладається обов'я­зок охороняти матеріальні цінності, а він не виконав своїх обов'язків і це призвело до розкрадання майна. Тому поняття «дія» і «бездіяльність» охоплюються од­ним поняттям - «діяння».

3) Правопорушення - це не тільки протиправне, шкід­ливе, небезпечне діяння, але і винне діяння. Без винй\ні-хто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності (за винятком безвинної відповідальності в ци­вільному праві). Вина - це психічне ставлення особи до своїх протиправних діянь. Вона має об'єктивну і суб'єк­тивну сторону (як почуття вини).

4) Карність означає, що в діючому законодавстві пе­редбачені склад правопорушень і встановлена міра юри­дичної відповідальності. В зв'язку з цим всі правопору­шення і відповідальність за них юридично закріплені в законодавстві. Питання про відповідальність за пору­шення природних прав людини, які юридично не закріп­лені в законодавстві, повинні вирішуватись на підставі міжнародно-правових актів, які ратифіковані Україною, або на підставі застосування права по аналогії права і закону.

5) В окремих видах правопорушень, особливо злочи­нах, необхідно встановити причинний зв'язок між про­типравними діями і наслідками. Якщо такого причин­ного зв'язку не буде, то і не можна звинувачувати особу в конкретному злочині.

Всі правопорушення поділяються на дві групи: кри­мінальні злочини і проступки. Проступки в свою чергу поділяються на: адміністративні правопорушення, конс­титуційні, фінансові, цивільно-правові, дисциплінарні (порушення трудової дисципліни), земельні, екологічні, процесуальні, шлюбно-сімейні. Можуть бути й інші пра­вопорушення залежно від галузей права.

Дата добавления: 2015-05-26