Поняття та види суб’єктів адміністративного права

Суб’єкт адміністративного права — це особа, яка за своїми особливостями фактично може бути носієм суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Так, за статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Отже, кожен громадянин є суб’єктом адміністративного права і потенційно може бути суб’єктом адміністративних правовідносин. Кожен громадянин може бути носієм суб’єктивних юридичних прав і обов’язків, він реально здатний брати участь в адміністративних правовідносинах за приписами Конституції України.

Таким чином, суб’єкти адміністративного права — це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками адміністративних правовідносин, тоді як суб’єкт адміністративних правовідносин — це реальний учасник даних правовідносин. Так, у нашому випадку, громадянин є безумовним носієм адміністративних прав і обов’язків в силу дії норм Конституції України, тобто є суб’єктом адміністративного права, але, лише ставши на облік як безробітний на біржу праці, він вступає у конкретні адміністративні правовідносини, бо реалізує надані Конституцією України права і обов’язки, стає суб’єктом адміністративних правовідносин і не втрачає при цьому своїх властивостей як суб’єкт адміністративного права.

Варто зауважити, що суб’єкт адміністративного права має ознаки адміністративної правосуб’єктності, що дає можливість йому стати суб’єктом адміністративних правовідносин. Питання адміністративної правосуб’єктності детально розглядалося в попередньому розділі, тому доречно лише зазначити, що в більшості випадків особа, яка є адміністративно дієздатною, одночасно є і адміністративно деліктоздатною, тобто здатною відповідати за невиконання адміністративних зобов’язань і неправомірну реалізацію адміністративних прав. Тому, по суті, адміністративна деліктоздатність є однією зі сторін адміністративної дієздатності.

Для адміністративного права характерною є велика кількість різноманітних суб’єктів, наділених адміністративно-правовим статусом, тому їх доцільно об’єднати у відповідні групи (див. табл. 1).

Таблиця 1

Суб’єкти адміністративного права

Колективні

державні Колективні

недержавні

Індивідуальні

- органи державної влади;

- державні підприємства, установи та різні їх об’єднання;

- структурні підрозділи органів виконавчої влади, наділених власною компетенцією. - громадські об’єднання;

- органи місцевого самоврядування;

- приватні суб’єкти підприємницької діяльності;

- трудові колективи. - громадяни України;

- державні службовці;

- посадові особи;

- іноземні громадяни;

- особи без громадянства.

Українська держава розглядається як специфічний суб’єкт адміністративного права, адже в конкретних адміністративних правовідносинах вона безпосередньо участі не бере. Її адміністративно-правовий статус реалізується через уповноважені нею органи виконавчої влади, а інколи й місцевого самоврядування. Це означає, що в конкретних адміністративних правовідносинах бере участь не республіка, область чи район, а відповідна державна адміністрація.

В адміністративних правовідносинах беруть участь також місцеві ради та їх виконавчі органи. Органам місцевого самоврядування чинним законодавством можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Велике коло учасників адміністративних правовідносин становлять підприємства різних організаційно-правових форм діяльності та форм власності.

Господарюючі суб’єкти-юридичні особи — активні учасники адміністративних правовідносин, бо вони є платниками податків, користувачами банківських позичок, учасниками торгів на біржах тощо.

Суб’єктами адміністративного права виступають також сімейні приватні підприємства, селянські (фермерські) господарства, які є самостійними господарюючими одиницями. Вони вступають в адміністративні відносини, зокрема сплачують податки до бюджету, набувають права власності на облігації державних позик, одержують фінансову підтримку з бюджету тощо.

І, нарешті, індивідуальними суб’єктами адміністративного права є громадяни. Стаття 67 Конституції України покладає на всіх громадян обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом, щорічно подавати декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік. Саме в такий спосіб громадяни вступають в адміністративні правовідносини з державою в особі податкової адміністрації.

До індивідуальних суб’єктів адміністративного права відносять також державних службовців, членів громадських об’єднань, а також окремі категорії посадових осіб, що пов’язано з видами їхньої діяльності. При цьому обсяг їх повноважень визначається компетенцією органу, який вони представляють у сфері державно-управлінської діяльності.

Дата добавления: 2015-05-31