Юридичні факти та їх класифікація

Юридичний факт — це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин, а отже, юридичні факти, як і правосуб’єктність, є необхідною умовою їх виникнення.

Класифікація:

*Залежно від юридичних наслідків виділяють:

– правоутворюючі, на основі яких суб’єкти набувають відповідних прав та обов’язків;

– правозмінюючі, які передбачають збільшення або зменшення обсягу відповідних прав чи обов’язків.;

– правоприпиняючі, що ліквідують відповідні права та обов’язки, носієм яких суб’єкт був до виникнення цих фактів.

*Залежно від їх складу:

– прості, що складаються з одного факту, що є достатнім для настання юридичних наслідків;

– складні, які складаються із сукупності окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків;

*Залежно від тривалості у часі:

– одноактні, що складаються з одноразового акту їх виявлення;

– триваючі, що існують, як правило, упродовж певного часу.

Юридичні факти поділяються на дії та події.

– події — це життєві обставини, що виникають незалежно від волі суб’єктів (настання повноліття, пенсійного віку, природної смерті).

– дії — це життєві обставини, виникнення яких залежить від волі суб’єктів (подача заяви про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності).

Юридичні факти-дії в адміністративних правовідносинах можуть поділятися на правомірні та неправомірні.

Правомірні дії як вольова поведінка, яка передбачена адміністративно-правовою нормою, поділяються на:

– індивідуальні акти;

– юридичні вчинки;

– правомірні дії, які скеровані на підтримку управлінських інтересів держави.

Індивідуальний акт — це правомірна дія суб’єкта адміністративних правовідносин, з якою пов’язані юридичні наслідки.

Юридичний вчинок — це правомірна дія, з якою адміністративно-правова норма пов’язує юридичні наслідки через сам факт вольової дії. Наприклад, платник податку заявляє про приховування ним доходу, який підлягав оподаткуванню.

До активних дій як юридичних фактів в адміністративному праві належать і неправомірні дії, тобто поведінка, яка не відповідає приписам адміністративно-правових норм.

Юридичні факти у вигляді юридичних подій — це обставини, що не залежать від волі людей, але тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення адміністративних правовідносин. Так, народження дитини надає одному з батьків право на щомісячне зменшення оподатковуваного доходу на один неоподатковуваний мінімум.

53. Міністерство Юстиції України: структура і завдання

Структура

• Департамент взаємодії з органами влади

• Департамент конституційного, адміністративного та соціального законодавства

• Департамент цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин

• Департамент судової роботи

• Департамент реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності

• Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя

• Департамент міжнародного права та співробітництва

• Департамент нотаріату та банкрутства

• Департамент кадрової роботи та державної служби

• Управління експертного забезпечення правосуддя

• Департамент організаційного та ресурсного забезпечення

• Управління бухгалтерського обліку та звітності

• Контрольно-ревізійне управління

• Відділ режимно-секретної та мобілізаційної роботи

У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також положенням “Про Міністерство юстиції України”, затвердженим Указом Президента України від 30 грудня 1997 року.

Міністерство у встановленому порядку в межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними завданнями Мін’юсту України є: забезпечення реалізації державної правової політики; підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки; забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері; підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів; планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності; організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану; розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду; здійснення міжнародно-правового співробітництва.

Мін’юст України відповідно до покладених на нього завдань: готує пропозиції щодо проведення в Україні правової реформи; готує разом з відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими установами проекти концепцій напрямів розвитку законодавства та їх наукове обґрунтування з урахуванням світового досвіду; розробляє за поданням міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щорічні плани законопроектної роботи та плани роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координує нормотворчу діяльність у центральних органах виконавчої влади, здійснює контроль за цією діяльністю; готує зауваження і пропозиції до прийнятих ВРУ законів України при підготовці їх на підпис ПУ; розробляє і подає ПУ та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо усунення суперечностей між актами законодавства та заповнення прогалин у ньому; здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, веде реєстр цих актів; здійснює роботу із систематизації законодавства України, готує пропозиції про його кодифікацію, веде Єдиний класифікатор галузей законодавства України; вносить Президентові України пропозиції з питань мережі місцевих судів і кількості в них суддів; відповідно до законодавства здійснює легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян, проводить реєстрацію міжнародних громадських організацій, відділень, філій, представництв іноземних держав в Україні, всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій; організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів щодо її поліпшення, контролює законність вчинення нотаріальних дій державними і приватними нотаріусами, видає та анулює свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; реєструє адвокатські об’єднання.

Дата добавления: 2015-05-31